Ухвала

від 07.04.2011 по справі 11-215/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-215/11 Головуючий у І інстанції Чепурко В.О. Категорія - 115 ч.1 КК Доповідач Рудомьотова С. Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1 суддів - Антипець В.М., Миронцова В.М.,

з участю прокурора - Артеменка О.О.,

захисників - адвокатів - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

потерпілих - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

представника потерпілих - адвоката ОСОБА_7,

захисника - ОСОБА_8,

засудженого - ОСОБА_9,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисника ОСОБА_8 у інтересах засудженого ОСОБА_9, засудженого ОСОБА_9 на вирок Менського районного суду від 20 січня 2011 року, яким ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 краю Російської Федерації, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, на утриманні двоє малолітніх дітей, працював головою СФГ „Гуд Мен К-оВ» , проживав за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 і області, несудимий,

- засуджений за ст. 115 ч.1 КК України на 9 /дев'ять/ років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь потерпілої ОСОБА_10 80000 грн. на відшкодування моральної шкоди, на користь держави - 1298 грн. 08 коп. судових витрат за проведення експертиз.

Долю речових доказів вирішено у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України,

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком суду ОСОБА_9 визнаний виновним і засуджений за те, що він, 08 квітня 2009 року, приблизно о 16 годині, знаходячись неподалік від шлюзу ставка №1, розташованого на території рибдільниці „ХолмиВ» у с. Холми Корюківського району Чернігівської області, під час конфлікту, що виник з приводу з'ясування прав на оренду ставків з гідротехнічними спорудами вищевказаної рибдільниці, з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, викликаних перебуванням потерпілого на території, яку ОСОБА_9 вважав своєю, з метою позбавлення життя ОСОБА_11, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільну небезпечність їх наслідків і бажаючи їх настання, здійснив постріл з власної двоствольної мисливської гладкоствольної рушниці моделі „ІЖ - 54В» , № Т 9589, 12 калібру, свинцевим снарядом у грудну клітку потерпілого ОСОБА_11, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого вогнепального поранення грудної клітки з пошкодженням 5-7 ребер, нижньої та верхньої долі правої легені, які в момент спричинення стосовно живих осіб кваліфікуються як тяжкі за ознакою небезпеки для життя та мають прямий причинно-наслідковий зв'язок з настанням смерті.

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_11 помер по дорозі до Холминської районної лікарні Корюківського району Чернігівської області.

В апеляціях захисника-адвоката ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_8 у інтересах засудженого ОСОБА_9 ставиться питання про скасування вироку суду з постановленням виправдувального вироку щодо засудженого, із звільненням його з-під варти негайно; щодо спричинення тяжких тілесних ушкоджень, які потягли смерть потерпілого - з направленням справи на додаткове розслідування, з посиланням на те, що вирок суду є необґрунтований, незаконний, постановлений на неправильному застосуванні кримінального закону, де висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, з проведенням досудового слідства неповно, однобічно, з обвинувальним ухилом. Вирок обґрунтований вибірково процитованими показаннями свідків, оголошеними іншими письмовими доказами, без їх аналізу, з порушенням права на захист в тому, що суд обмежував захист задавати питання свідкам, перекручуючи та спотворюючи їх відповіді та показання засудженого. Не звернув уваги на показання засудженого щодо відсутності у нього в руках рушниці, коли пролунав другий постріл; суд непереконливо вказав на наявність між ОСОБА_9 та потерпілим „раптово виниклих неприязних стосунківВ» , і мету-позбавлення його життя; не встановив особу потерпілого, загиблого від пострілу; безпідставно відхилив клопотання про огляд речових доказів по справі; не зазначено про перевдягання трупа; не усунуто протиріччя в показаннях свідка ОСОБА_12 на досудовому слідстві та у судовому засіданні у м. Сосниці; не вияснено, чому Петій з'явився у судове засідання Менського суду без виклику, що вказує на упередженість суду. Судом також не вияснялося питання про точний проміжок часу між пострілами, в зв'язку з чим не взято до уваги, що показання засудженого в тій частині, де він вказує на те, що після здійсненого ним першого пострілу, під час бійки у нього з рук хтось вихопив рушницю, - є достовірними. Не досліджено судом і не встановлено, яким чином пошкоджена рушниця, коли це сталося та за яких обставин, і як були знищені сліди рук. Не вказано, чому і яким чином переміщався одяг потерпілого для дослідження; не звернуто увагу на суперечливість висновків судово-медичної експертизи; відсутні докази безспірної вини засудженого у вбивстві потерпілого, не встановлено його умисел на це, що позбавляло суд постановити обвинувальний вирок.

В апеляції захисника-адвоката ОСОБА_3 у інтересах засудженого ОСОБА_9, ставиться питання про скасування вироку суду, з проведенням судового слідства по справі апеляційним судом, із закриттям провадження по справі за ст. 6 п. 2 КПК України, а у випадку встановлення причетності ОСОБА_9 до смерті ОСОБА_11, то з перекваліфікацією його дій на ст. 119 КК України, з призначенням покарання в межах санкції статті, з застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України. Посилається на те, що вирок ґрунтується на неналежних та недопустимих доказах, добутих з порушенням КПК, порушенням права на захист в частині обмеження подавати додаткові докази невиновності; суд не взяв до уваги, що на момент конфлікту ОСОБА_9 правомірно користувався ставками, рішення суду щодо правомірності передачі йому земель у приватну власність, де знаходилися ставки, набуло законної сили тільки 26.11.2009 року. Суд не взяв до уваги, що право власності ОСОБА_9 незаконно порушили п'ятеро осіб, що прибули на його територію, і він попередив їх про це пострілом вгору, після чого у нього рушницю було забрано, під час боротьби лунає постріл і випадково влучає у потерпілого. Суд не дав належної оцінки показанням свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13 щодо проміжку часу між пострілами, що не виключає їх причетності до другого пострілу. Суд також не звернув уваги на відсутність відбитків слідів на рушниці та гільзах, що вказує на зацікавленість слідства в обвинуваченні засудженого у злочині, а суд - на упередженість до підсудного, бо не досліджувались обставини випадковості пострілу іншими особами, випадкового влучення в людину, що вказує на або необережне поводження зі зброєю або на ненавмисне вбивство з необережності.

В апеляції засудженого ОСОБА_9 ставиться питання про скасування вироку суду, з постановленням виправдувального вироку, з постановленням окремих ухвал на дії судді-головуючого по справі, з посиланням на те, що суд порушив норми КПК, судове слідство мало обвинувальний ухил, що вказує на упередженість судового слідства - не застосовано привід до потерпілого, свідків, не розглянуто скарги на відмову йому в порушенні кримінальної справи по факту спричинення йому тілесних ушкоджень, не проводилося попереднього судового розгляду справи після скасування першого вироку, не віддано його до суду, не визначено його статусу, бо відсутня постанова про призначення справи до судового розгляду, чим порушено норми КПК.

В апеляції захисника-адвоката ОСОБА_4 у інтересах засудженого ОСОБА_9, ставиться питання про скасування вироку суду із закриттям провадження по справі, з посиланням на те, що судом були порушені основні засади доказування винуватості засудженого; вирок суду постановлений на припущеннях, однобічно і неповно досліджених доказах, з істотним порушенням КПК, неправильного застосування кримінального закону, невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого. Вказує на те, що суд не звернув уваги на те, що раптово виникла неприязнь між засудженим та потерпілим не могла виникнути, бо вони не знайомі і ніколи не спілкувалися, ніяких стосунків не з'ясовували, не конфліктували 08.04.2009 року. Не дана належна оцінка показанням свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які весь час змінювалися, та які були зацікавлені у обвинуваченні ОСОБА_9 у злочині, бо Петій мав договір на вживання всіх заходів для збереження майна і матеріальну відповідальність в разі його пошкодження і втрати, не мав права давати вказівки ОСОБА_11 відкривати або закривати шандори, тим паче, що в ставках знаходилася риба, власником якої був засуджений. Не звернуто увагу суду на те, що причетним до конфлікту міг бути Петій, бо вважав, що ОСОБА_9 причетний до пошкодження шин в його автомобілі, міг спровокувати конфлікт, з метою помститися засудженому. Не звернуто увагу судом на те, що другий постріл пролунав, коли після першого пострілу у ОСОБА_9 забрали рушницю Петій та ОСОБА_13, на що вказує свідок ОСОБА_14, а також на те, як зникли з рушниці всі відбитки.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_9, захисників-адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтримали свої апеляції в повному обсязі, захисника-адвоката ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_8, які змінили апеляції та просили скасувати вирок суду із закриттям провадження по справі за відсутністю складу злочину, потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6, їх представника, адвоката ОСОБА_7, які заперечували проти апеляцій, думку прокурора про залишення вироку суду без змін як законного та обґрунтованого, перевіривши матеріали справи в обсягу апеляцій, обговоривши їх доводи, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні ОСОБА_9 не визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Показав, що 08 квітня 2009 року біля 15 години, від сторожа ОСОБА_14 дізнався, що невідомі люди рубають шандори шлюзів. Вийшов з будинку, почув стукіт сокири, повернувся в будинок, взяв належну йому рушницю. У кишеню, де був мобільний телефон, поклав 4 паперові патрони, і пішов у напрямку шлюзів та стукоту сокири. Побачивши ліворуч від шандор трьох чоловік, зупинившись у 15-20 метрах від шандор, спитав людей, що вони роблять. Бачив одну людину, яка вилізла із шандор, спустилася до болота і зникла з поля зору. До нього один за одним йшли спочатку ОСОБА_14, потім ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з предметом, який він вважав за сокиру. ОСОБА_14 пройшов за ним та залишився за його спиною. На погрози ОСОБА_12 на його адресу розправитися, він /ОСОБА_9/ дістав два патрони, зарядив рушницю, наказав цим чоловікам зупинитися, та вистрілив вгору. ОСОБА_12 в цей час знаходився в 6 м від нього, ОСОБА_13 - позаду Петія, дещо збоку, на відстані півметра. Після пострілу Петій присів, набрав піску та кинув йому в обличчя, вдарив по лівому коліну, від чого він /ОСОБА_9/ почав падати. Рушницю він тримав стволами вгору на правому плечі, за стволи схопився ОСОБА_12, нагнувши їх до низу, одночасно ударив коліном по ребрах, а прикладом-по голові. Після цього пролунав постріл, і хтось на нього навалився зверху. Його били 2-3 чоловіки. Коли він попросив допомоги у ОСОБА_14, той сказав, що поранено людину. Після цього його потягли до шандор, обшукали, знайшли мобільний телефон та 2 паперових патрони в кишенях. Вся боротьба тривала хвилин 10, його били, зв'язали руки ременем. Вважає напад на себе замовним. Наполягає, що досудове слідство було з обвинувальним ухилом. Самозарядні набої він ніколи не використовує, крім заводських, а в стволі рушниці під час її дослідження була виявлена гільза з пластиковою оболонкою іноземного виробництва, в тілі - саморобні дробини. Жодних відбитків пальців та рук людини на рушниці та патронах не виявлено. Вважає справу щодо нього сфабрикованою з метою заволодіння рибдільницею.

Але виновність ОСОБА_9 повністю доведена сукупністю наявних та перевірених у судовому засіданні доказів, викладених у вироку, з обґрунтуванням показаннями потерпілих, свідків, даними протоколів огляду місця події, вилучення та огляду речових доказів, висновками судово-медичних, балістичних, криміналістичних, інших експертиз, тощо.

З показань потерпілої ОСОБА_5 доводиться, що з потерпілим ОСОБА_11 розірвала шлюб, але продовжували проживати в одній квартирі з дочкою, ОСОБА_6 В квітні 2009 року ОСОБА_11 перебував у трудових відносинах з ОСОБА_12, охороняв та доглядав за ставками у смт. Холми, і на початку квітня виїхав на роботу. 09.04.2009 року по телефону від ОСОБА_12 дізналася про вбивство ОСОБА_11 з рушниці ОСОБА_9 Вона поховала ОСОБА_11, допомагав в організації похорону ОСОБА_12

З показань потерпілої ОСОБА_6, дочки загиблого ОСОБА_11, доводиться, що їй відомо про роботу батька охоронцем на ставках у ОСОБА_12, його товариша. Коли батько від'їздив на роботу, вона не бачила. Про вбивство батька ОСОБА_9 дізналася на другий день після цього від ОСОБА_12 Була на похоронах батька та у труні бачила саме його /а.с. 200 т. 1/.

З показань свідка ОСОБА_12 доводиться, що 02.04.2009 року він прийняв об'єкт під охорону та найняв охоронцями ОСОБА_11 та ОСОБА_15 08.04.2009 року приблизно о 15 годині разом з ОСОБА_11, ОСОБА_15 та ОСОБА_13 прибули на Холминську рибдільницю, щоб провести роботи на шлюзах, бо одержали повідомлення про відкриті шандори, і із ставків витікає вода, що загрожую загибеллю риби, та надати ОСОБА_9 документи стосовно права взяття рибдільницю під охорону. ОСОБА_15 та водій залишилися в машині, а він з ОСОБА_13 та ОСОБА_11 пішли до шлюзів. ОСОБА_11 виконував роботи по заклинюванню шандори шлюзу при допомозі сокири. На запитання охоронця ОСОБА_9 - ОСОБА_14, який до них підійшов, пояснили мету свого приїзду, і він пішов до будинку рибдільниці. Коли разом з ОСОБА_13 відійшли від шлюзів на декілька метрів, побачили, що назустріч їм з рушницею йде ОСОБА_9, з лайкою та погрозами. Він пішов назустріч ОСОБА_9 з документами про права на рибдільницю. ОСОБА_13 та ОСОБА_11 були позаду нього / Петія/ на відстані у 4 метри. На відстані приблизно 7 м до ОСОБА_9, почув характерний звук зняття рушниці з запобіжника, та постріл з рушниці, який зробив ОСОБА_9 у нього над головою. Від пострілу присів, через 5-10 секунд пролунав другий постріл, лівіше від нього, в напрямку перебування ОСОБА_11 Подивившись в бік ОСОБА_9, побачивши, що той тримає рушницю в руках та намагається її перезарядити, разом з ОСОБА_13 підбігли до нього, щоб відібрати рушницю, і між ними виникла боротьба, бо ОСОБА_9 не відпускав рушницю з рук. В цей час повз них пробіг ОСОБА_11, тримаючись за плече, на одязі була кров. Боролися з ОСОБА_9 приблизно 10 хв., поки не зв'язали йому руки ременем. За декілька метрів від них Горін упав. Доставляли потерпілого ОСОБА_11 до лікарні водій, ОСОБА_14 та ОСОБА_15. Він /Петій/ залишався на місці пригоди до приїзду працівників міліції, які оглядали місце пригоди, складали відповідні документи, вилучали рушницю, два відстріляні патрони, заряджені патрони. Приклад рушниці зламався, коли її відбирали у ОСОБА_9 разом з ОСОБА_13 Підтвердив, що у труні поховали ОСОБА_11

З показань свідка ОСОБА_13 доводиться, що 08.04.2009 року на прохання ОСОБА_12, разом з ним та ОСОБА_11, поїхали у смт. Холми на ставки, показати ОСОБА_9 документи про надання ставків під охорону ОСОБА_12, та провести роботи на шлюзах. Взяли з собою сокиру, щоб зробити кілки для заклинювання шандори, щоб не зливалася вода із ставків і не загинула риба. На шлюзі побачили витягнутий шандор, який ОСОБА_11 поставив на місце, забивши кілки. Після розмови з ОСОБА_14, вийшли на дорогу, де їм назустріч швидко йшов ОСОБА_9 з погрозою: „Постріляю всіх!В» . На відстані 3-4 м до них, ОСОБА_9 вистрілив з рушниці в них з ОСОБА_12 над головами. Коли вони присіли, через 5-10 сек. пролунав другий постріл. Після цього, побачивши в руках ОСОБА_9 патрони, зрозумів, що той хоче перезарядити рушницю. Тоді він з ОСОБА_12 накинулися на ОСОБА_9, щоб відібрати рушницю та не дати можливості це зробити. Він та ОСОБА_12 рушницю не брали. Коли втрьох боролися, то всі упали на пісок, і рушниця опинилася під ними. ОСОБА_9 ударив його /ОСОБА_13/ прикладом рушниці по голові, спричинивши тілесні ушкодження. Де на момент пострілу був ОСОБА_11, не бачив. Коли повалили ОСОБА_9 на землю, то Горін пробіг повз них, тримаючись рукою за праве плече, і у правій руці була сокира. Бачив ОСОБА_11 блідим та лежачим у калюжі крові. До них з будинку підходила дівчина Мар'яна з собакою, якій він сказав: „Дивись, що твій падлєц наробив!В» , а вона намагалася дряпатися і він її відштовхнув. ОСОБА_11 помер по дорозі в лікарню. Він перевозив труп саме ОСОБА_11 із Холминської лікарні до моргу Корюківської ЦРЛ за дорученням дільничного інспектора міліції в цей же вечір. Поранення ОСОБА_11 з мисливської рушниці заподіяв ОСОБА_9, бо з присутніх рушниця була тільки у нього.

З показань свідка ОСОБА_14 доводиться, що у 2009 році він працював охоронцем ставків рибдільниці у смт. Холми, які належали ОСОБА_9, і 08.04.2009 року був на роботі, ОСОБА_9 був у будинку. Після 15 год. побачив та території господарства трьох чоловіків біля шлюзу першої дамби, впізнав одного з них - ОСОБА_13 Вподальшому дізнався, що були також ОСОБА_12 та ОСОБА_11 Вони пояснили, що закривають дамбу, щоб не витікала вода із ставків та спитали про ОСОБА_9. Він /ОСОБА_14/ пішов до ОСОБА_9 та розповів йому про перебування на території ставків чоловіків. Коли після розмови з чоловіками вертався до будинку, зустрів ОСОБА_9 з рушницею, який вистрілив вгору. Другий постріл пролунав приблизно через 20 сек. після першого, коли він йшов до будинку. В момент першого пострілу ОСОБА_9 був за 5-7 м від ОСОБА_13 та ОСОБА_12, а ОСОБА_11 був внизу біля шлюзу. Після другого пострілу він обернувся, побачив, що між ОСОБА_9 та ОСОБА_13 і ОСОБА_12 відбувається бійка, де останні повалили ОСОБА_9 на землю та сіли зверху на нього. Боротьба відбувалася на відстані 5-7 м. від нього. Коли йшов до будинку, його обігнав Горін, якого він впізнав пізніше, який упав біля шлагбаума, лежав обличчям вниз та у калюжі крові. Разом з водієм та ОСОБА_15 везли ОСОБА_11 до лікарні у с. Холми, але привезли мертвим, що підтвердив лікар.

З показань свідків ОСОБА_16 /Кубрак/ та ОСОБА_17 доводиться, що вони як поняті були присутні на відтворенні обстановки та обставин події з участю ОСОБА_13 та ОСОБА_14 з кожним окремо. Протоколи цих дій були всім зачитані, до них додані схеми та фототаблиці. Заміри проводилися кроками. Показання ОСОБА_13 та ОСОБА_14 відповідають змісту протоколів даних слідчих дій.

З показань свідка ОСОБА_18, чергового лікаря-хірурга Корюківської ЦРЛ, доводиться, що 08.04.2009 року йому повідомили, що з Холменської районної лікарні транспортуватимуть людину з вогнепальним пораненням, про що він попередив операційну бригаду, але згодом повідомили про смерть цієї людини. Трупа він не бачив. Дослідження трупа проводи судово-медичний експерт та видав довідку про смерть. В цей же день він оглядав ОСОБА_9, у якого виявив садна на обличчі, колінах, руках та ногах, про що склав відповідний акт. У діагнозі зазначив - забій грудної клітки та колінного суглобу.

З показань свідка ОСОБА_19, керуючого господарством ОСОБА_9 у м. Корюківці та смт. Холми, доводиться, що 08.04.2009 року приблизно о 15-16 год. ОСОБА_20 /Рудник/ М.М. повідомила йому про побиття на рибдільниці ОСОБА_9 Прибувши на рибдільницю у смт. Холми, побачив працівників міліції, затриманого ОСОБА_9 у наручниках та з тілесними ушкодженнями на тілі, надавав йому медичну допомогу. Не бачив, щоб працівники міліції били ОСОБА_9

З показань свідка ОСОБА_15 доводиться, що він з ОСОБА_11 працювали у ОСОБА_12 охоронцями ставків біля смт. Холми Корюківського району. 08.04.2009 року разом з ними та ОСОБА_13 поїхали на ставки, щоб закрити шандори та не допустити витоку води із ставків. Він з водієм залишилися біля автомобіля , а ОСОБА_12 з папкою документів на право користування ставками, ОСОБА_13 та ОСОБА_11 пішли до шлюзу. Бачив, як Петій йшов до ОСОБА_9, який біг назустріч з рушницею по дамбі, і зробив перший постріл вгору. Другий постріл пролунав через кілька секунд. ОСОБА_9 та ОСОБА_12 він в цей час не бачив, але по звуку пострілу визначив, що той був зроблений в горизонтальному напрямку. Бачив, як у бік шлагбаума біг чоловік, і упав перед ним на землю. В цьому чоловікові, коли перевернули його горілиць, він з водієм впізнали ОСОБА_11. Піднявши одяг, побачили поранення на тілі: на правому боці - зяючу рану та пластиковий контейнер, перебиту праву руку. Телефонував до міліції та повідомив про скоєне. Підтвердив, що після другого пострілу ОСОБА_13 та ОСОБА_12 напали на ОСОБА_9 та зв'язали його. Рушницю бачив тільки у ОСОБА_9 Бачив, як після пострілів з будинку вийшла дівчина з собакою. Разом з водієм та охоронцем ОСОБА_9 відвозив ОСОБА_11 до лікарні у с. Холми, де лікар встановив, що ОСОБА_11 мертвий / а.с. 125-126 т.1/.

З показань свідка ОСОБА_21, лікаря-терапевта Холминської райлікарні, доводиться, що 08.04.2009 року приблизно о 16 год. 30 хв. два чоловіки доставили автомобілем до лікарні поранену в груди людину, при огляді якої встановив її померлою. Встановив та записав дані померлого - ОСОБА_11, труп якого наказав помістити до моргу /а.с. 124 т.2/.

Місцевий суд належним чином проаналізував ці показання свідків, співставив їх з показаннями підсудного ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_20 /Рудник/ М.М. про непричетність ОСОБА_9 до вчинення злочину, дослідив інші докази по справі, і вірно визначив, що такі їх показання є неспроможними, бо суперечать матеріалам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на місце події 08.04.2009 року у смт. Холми Корюківського району на територію рибдільниці прибули ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15 та ОСОБА_11, якого вони знали як співробітника, де також був і ОСОБА_14, охоронець ОСОБА_9, який знав теж ОСОБА_11. Всі бачили один одного і приймали участь у подальших подіях, при яких всі також бачили пораненого саме ОСОБА_11, який лежав на землі в калюжі крові. Доставляли до лікарні саме ОСОБА_11 свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15 та водій. У Холминській лікарні свідок ОСОБА_21, лікар, встановив особу померлого як ОСОБА_11, записавши його дані, давши наказ про поміщення до моргу саме труп ОСОБА_11, а не когось іншого.

Тому посилання засудженого та його захисників на не встановлення особи потерпілого ОСОБА_11 на досудовому слідстві і у місцевому суді є голослівні.

Посилання засудженого ОСОБА_9 та захисту на вчинення другого пострілу не ним, а ОСОБА_12 чи ОСОБА_13 з метою інсценування вбивства ОСОБА_11 з метою притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності із заволодінням вподальшому його майном на рибдільниці, спростовуються іншими доказами по справі, ретельно дослідженими судом.

На спростування таких показань підсудного місцевий суд обґрунтовано вказав, що за такий короткий час між пострілами об'єктивно неможливо було б відібрати рушницю, перезарядити правий ствол рушниці іншим патроном та здійснити постріл, при цьому одночасно стримувати опір ОСОБА_9

Показання ОСОБА_9 про те, що він зарядив два паперових набої, а інші два залишив у кишені, звідки ОСОБА_13 та ОСОБА_12 дістали їх разом з мобільним телефоном, коли відтягли підсудного до шандор, не відповідають обставинам справи, відповідно до яких на місці події, згідно до протоколу огляду /а.с. 8-115 т. 1/, мобільний телефон та три набої знаходились на поверхні землі в радіусі не більше 1 м та 2м 40 см від рушниці, що свідчить про те, що перед тим як опинитися на землі, вони перебували в кишені підсудного, а свідок ОСОБА_20 /Рудник/ М.М. цих подій бачити не могла, бо перебувала в цей час в будинку.

Протоколами відтворення обстановки та обставин події, фототаблиць та схем до нього, з участю свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 підтверджуються їх показання на досудовому слідстві як свідків щодо місцезнаходження та пересування підсудного, потерпілого та свідків під час подій 08.04.2009 року на території рибдільниці у с. Холми Корюківського району /а.с. 62-70, 74-87 т.1/, та ними спростовуються показання підсудного з цього приводу.

З протоколу огляду місця події - дамби рибдільниці у смт. Холми, фототаблиць та плану-схеми до нього, доводиться, що на поверхні ґрунту /на землі/ знаходяться: плями червоного кольору, сокира, рушниця ІЖ 54 № 9589, 12 калібру, з відламаним прикладом, з набоями в стволах, з пробитими капсулями, за 2 м. 40 см від якої виявлено три паперові патрони 12 калібру для мисливської зброї, з не пробитими капсулями; мобільний телефон „СамсунгВ» /а.с. 8-16 т. 1/.

З висновків судово-медичної експертизи та пояснення експерта ОСОБА_22 у місцевому суді доводиться, що на трупі ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого вогнепального поранення грудної клітки з пошкодженням 5-7 ребер, нижньої та верхньої долі правої легені, спричинені дією пострілу з вогнепальної мисливської дробової зброї з неблизької відстані, на що вказує наявність вхідного отвору, виявленням в раневому каналі дробу, відсутністю кіптяви на одязі та тілі. Ушкодження утворилося прижиттєво, незадовго до настання смерті, на що вказує зяяння рани при відсутності ознак її загоєння, наявність крововиливів в оточуючі м'які тканини, виражене малокрівья внутрішніх органів як ознака масивної крововтрати. Є порушення цілісності правої плечової кістки на рівні середньої третини, яке утворилося також від дії пострілу дробовим зарядом, сліпе, бо вихідний отвір відсутній.

Вказані тілесні ушкодження стосовно живих осіб є тяжкими за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення. Між отриманими тілесними ушкодженнями та настанням смерті ОСОБА_11 08.04.2009 року існує прямий причинно-наслідковий зв'язок.

Відстань між стріляючим та потерпілим була приблизно від 1,5 - 2 м. до 10-15 м. /а.с. 25-37 т. 1/.

З висновків судово-балістичних експертиз, пояснень у судовому засіданні експерта ОСОБА_23 доводиться, що вилучена 08.04.2009 року з дамби рибдільниці с. Холми рушниця і надана на дослідження, є вогнепальною зброєю - двоствольною мисливською гладкоствольною рушницею, моделі ИЖ- 54 № Т 9589, 12 калібру російського виробництва, на момент проведення експертизи знаходиться в несправному стані. Несправності полягають у відламаному від колодки прикладі, що виник внаслідок значного механічного впливу та спрацювання важеля шептала лівого ствола. Рушниця придатна до стрільби з правого ствола, з лівого ствола в наданому на дослідження вигляді при натисканні на спусковий гачок - не придатна через малий хід важеля шептала. Постріли з мисливської рушниці ИЖ-54 № Т 9589 без натискання на спусковий гачок не можливі.

Надані на дослідження 3 набої є боєприпасами до гладкоствольної мисливської зброї, патронами 12 калібру, виробництва України, один патрон споряджений шротом №3 /3,75 мм/, другий патрон споряджений шротом № 0 /4,25 мм/, третій патрон споряджений картеччю, діаметром 8 мм, призначеним для стрільби із мисливських гладкоствольних рушниць 12 калібру як вітчизняного так і іноземного виробництва /а.с. 111-115 т.1/.

Пошкодження у вигляді відламування прикладу від колодки рушниці та спрацювання важеля шептала лівого ствола, могли утворитися внаслідок механічних дій /зокрема, відокремлення прикладу в результаті нанесення рушницею удару об перешкоду/.

Вказані несправності /пошкодження/ в рушниці могли утворитися внаслідок механічних дій /удару чи кількох ударів частинами рушниці об перешкоду, тощо/.

Здійснити постріл з лівого ствола мисливської рушниці ІЖ-54 № Т 9589 до утворення наявних на даний час пошкоджень /зокрема, відокремлення прикладу в результаті нанесення рушницею удару об перешкоду/ було можливо /а.с. 60-61 т. 2/.

Вилучені під час огляду в морзі Корюківської ЦРЛ з одягу потерпілого ОСОБА_11 та тіла один предмет та кульки, які надані на дослідження, є полімерним комбінованим пижем та шротом, діаметром 3,2 -4 мм, призначені для спорядження мисливських гладкоствольних набоїв.

Вилучений полімерний пиж виготовлений заводським способом. Металеві кульки виготовлені саморобним /кустарним/ способом. Ці досліджені предмети застосовуються в мисливських гладкоствольних набоях; полімерний комбінований пиж - в набоях 12 калібру, а шрот - в набоях 12,16,20,32 калібру /а.с. 51-53 т. 2/.

З висновків судово-медичної криміналістичної експертизи светра та кофти потерпілого ОСОБА_11 доводиться, що вони мають пошкодження у виді по одному великому дефекту тканини /В»мінус В» - тканина/ на передніх поверхнях в верхніх частинах справа, розмірами відповідно біля 7 см в діаметрі та 6х5 см, та навколо них біля 13 дрібних дефектів /вхідні вогнепальні отвори/ ; по задніх поверхнях светра та кофти в верхніх частинах відмічаються пошкодження у вигляді дрібних розривів тканини округлої форми, діаметром від 0,3 см до 1 см в кількості біля 30-ти на ділянках 9х9 см кожна /вихідні вогнепальні отвори/.

На тканині светра навколо вхідного вогнепального отвору виявлено дифузорно розташований свинець. Дані пошкодження утворені одним пострілом з вогнепальної гладкоствольної зброї типу мисливської дробової рушниці свинцевим снарядом, що ранить, не виключається свинцевим дробом, з дистанції „неблизька відстаньВ» /а.с. 153-157 т.1/.

Даними доказами спростовуються доводи засудженого ОСОБА_9 та захисту, що пошкодження одягу - наскрізні, не відповідають слідам ушкодження, виявленим на тілі потерпілого - сліпому пораненню, а слідів на куртці взагалі не виявлено, тому і не встановлено, що ОСОБА_11 вбито.

З приводу цього з матеріалів справи вбачається, що тканини одягу та тіла людини мають різний склад, тому при даному пострілі і були спричинені встановлені висновками експертизи пошкодження, а відсутність слідів пострілу на куртці обумовлюється тим, що на ній потерпілого тільки переміщали.

З висновків цитологічної експертизи доводиться, що на сокирі, вилученій з місця події 08.04.2009 року, знайдено піт, який походить від потерпілого ОСОБА_11 /а.с. 182-183 т.1/.

Гладкоствольна рушниця ІЖ-54 № Т 9589 12 калібру з відламаним прикладом, вилучена з місця події 08.04.2009 року на дамбі рибдільниці с. Холми, належить ОСОБА_9 згідно відповідного дозволу на право зберігання, носіння мисливської гладкоствольної зброї /а.с. 132 т. 2/.

Посилання засудженого та захисту на те, що крім дробового заряду, постріл був ще зроблений і кулею, місцевим судом у вироку спростовані наступними доказами:

З висновку судово-медичної експертизи та пояснення експерта ОСОБА_22 доводиться, що на тілі потерпілого було не лише сліпе поранення грудної клітки, а і порушення цілісності плечової кістки, що відповідає локалізації вихідних отворів на светрі та кофті в області шва рукава /а.с. 25-31 т. 1/;

З висновків судово-криміналістичної експертизи доводиться, що на светрі та кофті є пошкодження, які спричинені одним пострілом вогнепальної гладкоствольної зброї типу мисливської дробової рушниці свинцевим снарядом, що ранить, можливо, свинцевим дробом, з „неблизької відстаніВ» /а.с. 153-157 т.1/;

Свідок ОСОБА_15, який першим бачив ОСОБА_11 після поранення, та ОСОБА_21, лікар, який бачив труп ОСОБА_11, підтвердили, що у потерпілого було поранення на правій стороні грудної клітки - на правому боці зяюча рана, пластиковий контейнер та перебита права рука.

Місцевий суд також ретельно досліджував та дав належну оцінку у вироку твердженням засудженого та захисту, що у матеріалах досудового та судового слідства у місцевому суді відсутні докази смерті потерпілого ОСОБА_11, і цілком вірно вказав на їх надуманість та безпідставність.

З цього приводу судом проаналізовані показання потерпілих, свідків, речові докази, з висновком того, що певна різниця в описанні зовнішніх даних особи потерпілого, деталей його одягу, інших ознак, є індивідуальною суб'єктивною особливістю сприйняття кожною особою подій та характеристик особи потерпілого, трупа ОСОБА_11, з огляду на вік осіб, їх характери, стан їх нервової та емоційної систем, і не є суттєвим, що могло вплинути на вчинення злочину.

З показань потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_14 доводиться, що потерпілого ОСОБА_11 спочатку ще живого перевозили до лікарні, потім по дорозі він перестав подавати ознаки життя, у лікарні с. Холми лікарем було встановлено його смерть і у морзі Корюківської ЦРЛ досліджували труп потерпілого ОСОБА_11, а не когось іншого.

Місцевим судом перевірялися твердження ОСОБА_9 про напад на нього ОСОБА_12 та ОСОБА_13, і цілком вірно у вирку вказано, що вони спростовуються висновками судово-медичної експертизи про наявність у ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, показаннями свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 /Рудник/ М.М., що такі тілесні ушкодження ОСОБА_9 одержав після боротьби з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 /а.с. 173-175 т.1/, є постанова слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи від 27.07.2009 року стосовно Петія та ОСОБА_13 щодо цих тілесних ушкоджень /а.с. 177 т.1/ за відсутністю складу злочину.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки суду про виновність засудженого ОСОБА_9 у вчиненні злочину за обставин, встановлених у судовому засіданні і викладених у вироку, обґрунтовані показаннями потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та інших, даними протоколів огляду місця події, вилучення і огляду речових доказів, висновками судових експертиз щодо характеру і тяжкості тілесних ушкоджень, висновками інших експертиз.

Суд також вказав у вироку, що деякі порушення, що мали місце при складанні певних процесуальних документів під час досудового слідства, не є суттєвими, такими, що виключають їх з числа доказів.

Усі наведені у вироку докази є допустимими, належними, ретельно дослідженими судом, узгоджуються між собою і сумнівів не викликають

Колегія суддів вважає, що доводи засудженого ОСОБА_9 та захисників про те, що органи досудового слідства та суд не зібрали належних доказів по справі, і не обґрунтували обвинувальний висновок та обвинувальний вирок, є безпідставними.

Що стосується доводів захисників та засудженого ОСОБА_9 про скасування вироку, закриття провадження по справі, чи перекваліфікації дій засудженого на ст. 119 КК України, то колегія суддів вважає їх такими, що суперечать матеріалам справи та зібраним доказам.

Висновки суду про те, що ОСОБА_9 вчинив вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, потерпілому ОСОБА_11, з мотивів раптово виниклих неприязних стосунків, викликаних перебуванням потерпілого на території рибдільниці, яку засуджений вважав своєю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечність їх наслідків і бажаючи їх настання, умисно здійснив цілеспрямований другий постріл зарядженою мисливською зброєю, що є підвищеною небезпекою, в потерпілого, підтверджуються фактичними обставинами справи та сукупністю повно, всебічно та об'єктивно дослідженими доказами по справі, які послідовно викладені у вироку.

З вищенаведеного колегія суддів вважає, що такі злочинні дії ОСОБА_9 місцевий суд вірно кваліфікував за ст. 115 ч. 1 КК України.

Підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_9 на необережне вбивство або необережне поводження із зброєю при обставинах, встановлених судом, та наявних досліджених доказах, немає.

Доводи засудженого ОСОБА_9 про порушення його прав у зв'язку з тим, що після скасування вироків Менського та Сосницького судів та прийнятті справи до провадження судді Менського суду, головуючого по справі ОСОБА_24, не проводився попередній розгляд справи, вона не призначалася до розгляду і він не віддавався до суду і невідомо у якому статусі він був до постановлення останнього вироку щодо нього, то у відповідності із вимогами ст. 375 КПК України, після скасування вироку апеляційним судом суд першої інстанції розглядає справу у відповідності з вимогами глав 25-28 КПК України, без попереднього розгляду справи. Віддання до суду обвинуваченого даним законом не передбачено.

Посилання засудженого ОСОБА_9 у апеляційному суді на те, що досудовим слідством і судом істотно порушені його права, бо він неначе б то не одержав копію обвинувального висновку, в розписці написав про невручення йому такого, і всі судові засіданні не знав від чого захищатися, спростовуються даними про одержання установою тимчасового тримання обвинувачених СІЗО-32 м. Н-Сіверського рекомендованого листа з Менського райсуду /а.с. 224 т.2/ з копією обвинувального висновку для вручення підсудному, з розпискою, яку має право відбирати тільки спеціальна установа /СІЗО/ / а.с. 236 т. 2/, де написання слова „неВ» одержав копію обвинувального висновку 30.10.2009 року ОСОБА_9 є сумнівним.

Крім того, в подальшому, з першого судового засідання і на протязі всього терміну судового розгляду справи, у протоколах судового засідання ОСОБА_9 підтверджував одержання копії обвинувального висновку /а.с. 52 т. 3, а.с. 219 т. 4, а.с. 220 т.5/.

При ознайомленні з матеріалами справи зауважень щодо неправильності записів у протоколах судових засідань про час вручення копії обвинувального висновку жодного разу не було.

Призначаючи покарання засудженому, місцевий суд керувався вимогами ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання - має на утриманні двох неповнолітніх дітей, слабкий стан здоров'я, добровільно відшкодував матеріальну шкоду, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, злочин вчинив вперше, але злочин вчинено особливо тяжкий, настали тяжкі наслідки - смерть потерпілого, моральна шкода не відшкодована.

Колегія суддів вважає, що призначене місцевим судом покарання відповідає вимогам закону, обставинам справи, даним про особу засудженого, є необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів, а тому вирок скасуванню чи зміні не підлягає, підстави для пом'якшення покарання також відсутні.

Місцевим судом цілком вірно вирішені цивільні позови по справі, з врахуванням вимог потерпілих, та доля речових доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365-366, 377, 379 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції захисників-адвокатів ОСОБА_2В, ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисника ОСОБА_8 у інтересах засудженого ОСОБА_9, засудженого ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Менського районного суду від 20 січня 2011 року щодо ОСОБА_9 - без змін.

СУДДІ: