Ухвала

від 20.12.2011 по справі 10-331/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №10-331/11 20.12.2011 20.12.2011 20.12.2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-331/2011р. Головуюча у суді першої

інстанції ОСОБА_1

Категорія: запобіжний захід Доповідач апеляційного суду

ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2011 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої Гребенюк В.І.

суддів: Міняйло М.П., Губи О.О.

за участю: прокурора ОСОБА_3

захисника: ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали за апеляцією захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 грудня 2011 року, якою відносно

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого,

-обрано запобіжний захід у виді взяття під варту.

Як вбачається з постанови суду, органом досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 08 грудня 2011 року будучи головою Олександрівської селищної ради, являючись посадовою особою, яка займає відповідальне становище, отримав від ОСОБА_6 хабар в розмірі 8000 доларів США, що еквівалентно 64000 грн. за підписання та видачу ним рішення сесії Олександрівської селищної ради № 5 від 06 грудня 2011 року про надання ОСОБА_6 у власність земельної ділянки площею 0,5 га., яка розташована в смт. Олександрівка по вул. Генерала Подзигуна, 249-А та про надання дозволу на розробку відповідної технічної документації по землеустрою, а також за своє сприяння в прийнятті сесією цього рішення.

08 грудня 2011 року прокурором Миколаївської області відносно ОСОБА_5 порушено кримінальну справу за ознаками, злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України

08 грудня 2011 року ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст.115 КПК України.

09 грудня 2011 року слідчий звернувся до суду з поданням, в якому просив обрати відносно ОСОБА_5 міру запобіжного заходу у виді взяття під варту, у якому посилається на те, що він підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше трьох років, знаходячись на волі може ухилитися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у справі, а також з метою забезпечення виконання процесуальних рішень.

В ході розгляду подання про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту відносно ОСОБА_5, адвокатом ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_5 було заявлено клопотання про обрання підозрюваному міри запобіжного заходу у виді застави.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 грудня 2011 року строк тримання ОСОБА_5 під вартою продовжено до 10 діб та для вирішення клопотання адвоката визначена сума застави в розміри 25 000 грн.

12 грудня 2011 року ОСОБА_5 пред’явлено обвинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Задовольняючи подання слідчого, суд першої інстанції у постанові послався на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинення тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, а також на те, що в матеріалах справи є достатні дані вважати, що знаходячись на волі, обвинувачений може ухилитися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у справі.

В апеляції адвокат ОСОБА_4 просить скасувати постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 грудня 2011 року, обрати відносно ОСОБА_5 міру запобіжного заходу у виді застави.

Посилається на те, що судом не зазначено, які саме конкретні дані вказують на те, що обвинувачений знаходячись на волі буде ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини у справі.

Вважає, що лише тяжкість вчиненого ОСОБА_5 злочину не може являтись підставою для обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту.

Також твердить, що з матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_5 користується повагою серед мешканців Олекандрівської селищної ради, характеризується позитивно, раніше не судимий, має сім’ю, малолітню дитину.

Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на підтримку апеляції, думку прокурора про залишення постанови суду без змін, а апеляції без задоволення, перевіривши подання та матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника обвинуваченого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.148 КПК України, п.3.Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства», взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв’язку з чим, він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов’язків і його належної поведінки.

Згідно з вимогами ст.150 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Вказані норми закону судом першої інстанції враховані не були, оскільки при розгляді подання слідчого, суд жодним чином не досліджував даних про особу обвинуваченого, які містяться в матеріалах справи, а саме те, що обвинувачений має постійне місце проживання, працює, характеризується позитивно, має сім’ю та малолітню дитину. Суд формально підійшов до розгляду подання, пославшись, як на підставу застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту, лише на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 та на достатність підстав вважати, що знаходячись на волі обвинувачений буде ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі.

У поданні слідчого та в матеріалах справи відсутні дані, які вказують на те, що обвинувачений буде ухилятися від слідства та суду та перешкоджати встановленню істини по справі.

Той факт, що ОСОБА_5 обвинувачується в скоєнні тяжкого злочину, сам по собі не є підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Таким чином, оскільки постанова суду першої інстанції постановлена без належного урахування вимог ст.ст. 148, 150, 155 КПК України, то вона підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляцію захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 грудня 2011 року у відношенні ОСОБА_5 скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд, в той же суд в іншому складі.

Головуюча

судді: