Постанова

від 30.09.2009 по справі 27/255

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

27/255

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 30.09.2009                                                                                           № 27/255

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Глазов Ю.О. дов. б/н від 14.04.2009 року

                                Панкова О.О. дов. б/н від 14.04.2009 року

від відповідача:            Ілляшеннко М.О. дов. № 008/01/09 від 09.01.2009 року

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ з іноземними інвестиціями "Юромаш"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 15.06.2009

 у справі № 27/255 (суддя  

 за позовом                               ТОВ "Лоджистік Севен"

 до                                                   ТОВ з іноземними інвестиціями "Юромаш"

 про                                                   стягнення 25328,05 грн.

 СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Лоджистік Севен” до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями  “Юромаш” про стягнення 25 328,05 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушуючи умови договору №1-07/08-01 від 01.07.2007 року, здійснив оплату за надані послуги перевезення з простроченням, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 14 061,67 грн., 3% річних у сумі 1 762,58 грн. та збитків від інфляції у розмірі 9 503,80 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.06.2009 року у справі № 27/255 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Юромаш” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лоджистік Севен” пеню у розмірі 12 235,65 грн., 3% річних у розмірі 1697,36 грн., індекс інфляції у сумі 9 503,80 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 234,36 грн. та 109,19 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що листами, які знаходяться в матеріалах справи підтверджується, що відповідач визнав існування заборгованості перед позивачем за договором № 1-07/08-01 від 01.07.2007 року та жодного разу не послався на те, що строк оплати за надані послуги ще не настав, оскільки позивачем не були передані документи для оплати.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2009 року у справі № 27/255, прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначає, що згідно умов Договору (п. 3.2) оплата послуг Виконавця здійснюється національною валютою України шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Виконавця протягом 5 (п'яти) банківських днів після отримання від Виконавця: оригіналів рахунку, Акту виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортної накладної (СМК.) з відміткою вантажоодержувача про прийняття вантажу, а також податкової накладної. Пунктом 3.3. Договору зазначено, що не надання Виконавцем хоча б одного з документів, зазначених в п. 3.2. Договору, дає право Замовнику відмовити в оплаті послуг Виконавця до моменту надання необхідних документів. Отже, сторони домовились, яким чином, на яких підставах і протягом якого терміну будуть здійснюватись розрахунки між ними за надані послуги. Позивачем не надано жодного доказу щодо передачі документів Відповідачу для здійснення останнім подальшої оплати за надані послуги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2009 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 09.09.2009 року.

Розпорядженням в. о. голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/4 від 08.09.2009 року у зв'язку з виробничою необхідністю - зайнятістю судді Баранця О.М. при розгляді інших справ та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі № 27/255 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді - Смірнової Л.Г. суддів Тищенко О.В., Алданової С.О. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 28 Закону України „Про судоустрій України.

09.09.2009 року представником позивача у судовому засіданні було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити рішення Господарського суду м.Києва без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 09.09.209 року було оголошено перерву до 30.09.2009 року.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м.Києва від 15.06.2009 року у справі №27/255 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у позові повністю.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

 01.07.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Юромаш» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лоджистік Севен» (виконавець) було укладено Договір № 1-07/08-01 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському, міжміському та міжнародному сполучені.(Надалі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору виконавець зобов'язується доставляти ввірені йому замовником вантажі (відповідно до товарно-транспортної накладної та/або міжнародної товарно-транспортної накладної) в місце призначення та видавати їх вантажоодержувачам, а замовник, в совою чергу, зобов'язується оплачувати виконавцю за надані послуги обумовлену плату.

Згідно п. 3.2 Договору оплата послуг Виконавця здійснюється національною валютою України шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Виконавця протягом 5 (п'яти) банківських днів після отримання від Виконавця: оригіналів рахунку, Акту виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортної накладної (СМК) з відміткою вантажоодержувача про прийняття вантажу, а також податкової накладної.

Пунктом 3.3. Договору зазначено, що не надання Виконавцем хоча б одного з документів, зазначених в п. 3.2. Договору, дає право Замовнику відмовити в оплаті послуг Виконавця до моменту надання необхідних документів.

Позивачем на виконання умов договору в період з 01.07.2008 року по 23.01.2009 року було надано послуги на загальну суму 893 107,66 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт :

Станом на день розгляду справи відповідачем  здійснено оплату за надані послуги у повному обсязі (на загальну суму 893 107,66 грн.), сплативши 04.08.2008 року – 22743,36 грн., 11.08.2008 року –101803,16 грн., 18.08.2008 року – 19748,00 грн., 18.08.2008 року – 123765,86 грн. 05.09.2008 року - 161 939,62 грн., 15.09.2008 року – 40945,02 грн.,  15.09.2008 року – 9806,85 грн., 18.09.2008 року – 19035,00грн., 30.09.2008 року – 66 379, 31 грн., 20.10.20008 року – 13100,00 грн., 20.10.2008 року – 68732,73 грн., 03.11.2008 року – 52005,80 грн., 13.11.2008 – 4000,00грн., 18.11.2008 року – 54059,39 грн., 28.1.2008 року – 8800,58 грн., 29.12.2008 року – 15000,00грн., 12.02.2009 року – 15 000,00грн., 02.03.2009 року – 4499,34 грн., 03.03.2009 року – 6400,00 грн., 11.03.2009 року – 85343,64 грн., що підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи.

Позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача пені, 3% річних та збитків від інфляції за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань згідно договору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права з наступних підстав.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями п.2 ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 3.2 Договору оплата послуг Виконавця здійснюється національною валютою України шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Виконавця протягом 5 (п'яти) банківських днів після отримання від Виконавця: оригіналів рахунку, Акту виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортної накладної (СМК) з відміткою вантажоодержувача про прийняття вантажу, а також податкової накладної.

Пунктом 3.3. Договору зазначено, що не надання Виконавцем хоча б одного з документів, зазначених в п. 3.2. Договору, дає право Замовнику відмовити в оплаті послуг Виконавця до моменту надання необхідних документів.

Отже, сторони домовились, яким чином, на яких підставах і протягом якого терміну будуть здійснюватись розрахунки між ними за надані послуги.

Керуючись звичаями ділового обороту та враховуючи вимоги норм господарського процесуального законодавства, доказами направлення будь-яких платіжних документів і т.п., є рекомендовані листи з повідомленнями чи цінні листи з описами.

Матеріали справи не містять належних доказів направлення відповідачу оригіналів рахунку, а також доказів отримання останнім Акту виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортної накладної (СМК) з відміткою вантажоодержувача про прийняття вантажу, а також податкової накладної, як це передбачено  п.3.2 договору.

Копією журналу реєстрації вхідних документів (період з 01.07.2008 року по 24.02.2009 року та з 25.02.2009 року по 10.03.2009 року) Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Юромаш" підтверджується що відповідачем не було отримано жодних документів для здійснення розрахунків, як це передбачено п. 3.2 Договору.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, у відповідача не виникло обов'язку сплати за послуги перевезення, тому твердження позивача, що відповідачем прострочено виконання зобов'язання не підтверджується матеріалами справи.

Саме визнання існування заборгованості відповідачем в листах не може пов'язуватись з настанням обов'язку щодо сплати за надані послуги.

Відповідно до ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки стягнення неустойки за правовою природою є компенсацією майнових втрат кредитора, що сталися внаслідок порушення його прав, у розмірі, що визначається у спрощеному, порівняно із відшкодуванням збитків, порядку, то якщо порушення зобов'язання сталося цілком з вини кредитора у нього не виникає також права на неустойку.

Таким чином,  колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та збитків від інфляції є безпідставними, необґрунтованими, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 4-3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1)   неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.  

Відповідно до ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Юромаш” підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 15.06.2009 року у справі 27/255 - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги з Позивача на користь Відповідача підлягають стягненню судові витрати за подання апеляційної скарги  в розмірі 117,18 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,  Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Юромаш” задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2009 року у справі № 27/255 скасувати.

3. Прийняти нове рішення:

  Відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

 Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Лоджистік Севен” (04070 м. Київ, вул. Спаська, 6а, оф.13/2, код ЄДРПОУ 35921151) або з будь –якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Юромаш” (02160 м. Київ, вул. М. Раскової, 11-А, код ЄДРПОУ 32849408)  117,18 грн. (сто сімнадцять грн.) грн. 18 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями “Юромаш” (02160 м. Київ, вул. М. Раскової, 11-А, код ЄДРПОУ 32849408) з Державного бюджету України надмірно сплачене державне мито у сумі 9,46 грн. (дев'ять грн.) 46коп. за подання апеляційної скарги, перераховане до Державного бюджету України (р/р №31110095700011, одержувач: УДК у Шевченківському районі м. Києва, банк одержувача: ГУДК України у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26077968) згідно з платіжним дорученням №342 від 19.06.2009р.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

5. Матеріали справи №27/255 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді