Ухвала

від 17.02.2010 по справі 1-18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Вінницької області

м. Вінниця, вул. Соборна, 6, 21050, (0432) 35-57-38

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого-судді Паська Д.П. суддів: Суржок А.В., Нешик Р.І. за участю прокурора Меєчка О.М. засудженої ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці 17 лютого 2010 року кримінальну справу за апеляцією із внесеними змінами прокурора Томашпільського району Зубара В.В. та апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Томашпільського районного суду Вінницької області від 12 жовтня 2009 року, яким, -

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, судиму 04 грудня 2008 року Хорольським районним судом Полтавської області за ст. 190 ч. 2 КК України до 2- ох років позбавлення волі, -

визнана винною та засуджена: за ст. 190 ч. 4 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією Уі частини належного їй майна; за ст. 357 ч. З КК України до 1-го року обмеження волі, відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено 6 років позбавлення волі з конфіскацією Уг частини належного засудженій майна.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України враховано покарання призначене вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 4 грудня 2008 року та призначено за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань до відбуття 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією Vi частини належного засудженій майна.

Вироком вирішені питання по цивільних позовах і речових доказах.

Вироком суду ОСОБА_1 визнана винною і засуджена за вчинення наступних злочинів:

17 лютого 2003 року ОСОБА_1 із корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, ввівши в оману жительку смт. Вапнярка ОСОБА_2 під приводом укладення цивільно-правової угоди про позику грошей на житловий будинок, а в подальшому під фіктивною пропозицією організувати покупку автомобіля по заниженій ціні для неї, шляхом обману і зловживанням довірою, заволоділа грішми ОСОБА_2 в сумі 1500 доларів США, що в еквіваленті до української гривні згідно курсу Національного ОСОБА_1 України 1 долар США складав на той час 5,33 гривні на суму 7995 гривень, однак до даного часу ні грошей, ні обіцяного автомобіля не повернула, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 значної матеріальної шкоди на вказану суму.

В двадцятих числах лютого 2003 року ОСОБА_1 продовжуючи свою злочинну діяльність, повторно, із корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, ввівши в оману жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 В.С., під фіктивною пропозицією організувати покупку автомобіля для нього, шляхом обману і зловживання довірою, заволоділа грішми ОСОБА_3 в сумі 1040 доларів США, що в еквіваленті до української гривні згідно курсу НБУ 1 долар США складав на той час 5,33 гривні на суму 5543,20 гривень, однак до даного часу ні грошей, ні обіцяного автомобіля не повернула, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 значної матеріальної шкоди на вказану суму.

В березні 2003 року ОСОБА_1 повторно, із корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, ввівши в оману жителя ІНФОРМАЦІЯ_3 О.В., під фіктивною пропозицією організувати покупку автомобіля типу «мікроавтобус» та вантажного автомобіля «КАМАЗ» для нього, шляхом обману і зловживання довірою, заволоділа грішми ОСОБА_4 в сумі 1400 доларів США, що в еквіваленті до української гривні згідно курсу НБУ 1 долар США складав на той час 5,33 гривні на суму 7462 гривні, однак до даного часу ні грошей, ні обіцяних автомобілів не повернула, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 значної матеріальної шкоди на вказану суму.

20 травня 2003 року ОСОБА_1 повторно, із корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, ввівши в оману жителя ІНФОРМАЦІЯ_4 С.В., під фіктивною пропозицією організувати покупку автомобіля для нього, шляхом обману і зловживання довірою, заволоділа грішми ОСОБА_5

С.В. в сумі 4500 доларів США, що в еквіваленті до української гривні згідно курсу НБУ 1 долар США складав на той час 5,33 гривні на суму 23985 гривень, однак до даного часу ні грошей, ні обіцяного автомобіля не повернула, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 значної матеріальної шкоди на вказану суму.

18 липня 2003 року ОСОБА_1 повторно, із корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, ввівши в оману жителя ІНФОРМАЦІЯ_5 В.А., під фіктивною пропозицією організувати покупку автомобіля «ВАЗ-2106» для нього, шляхом обману і зловживання довірою, заволоділа грішми ОСОБА_6 в сумі 300 евро, що в еквіваленті до української гривні згідно курсу НБУ 1 евро складало на той час 5,98 гривні на суму 1794 гривні, однак до даного часу ні грошей, ні обіцяного автомобіля не повернула, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 значної матеріальної шкоди на вказану суму.

Таким чином, за період з 17 лютого 2003 року по 19 липня 2003 року ОСОБА_1 шляхом обману і зловживання довірою заволоділа у жителів Тамашпільського району грішми на загальну суму 46.779 грн. 20 коп., що у 2.751 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Крім того, 18 липня 2003 року ОСОБА_1, перебуваючи по вул. Кадука, 35, в смт. Вапнярка Томашпільського району, в денний час, із корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, ввівши в оману жителя ІНФОРМАЦІЯ_5 В.А., під фіктивною пропозицією організувати покупку автомобіля «ВАЗ-2106» для нього з оформленням доручення на його ім’я, шляхом обману і зловживання довірою, заволоділа у останнього паспортом громадянина України на ім’я ОСОБА_6, після чого з місця вчинення злочину зникла.

На даний вирок прокурор Томашпільського району подав апеляцію із внесеними до неї змінами, в якій ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції в зв’язку із істотними порушеннями кримінально- процесуального закону та неправильного застосування кримінального закону, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.

Засуджена ОСОБА_1 в апеляції просить вирок суду змінити в частині призначеного їй покарання та застосувати до неї більш м’яке покарання, пояснюючи це тим, що винесений вирок являється занадто суворим та не відповідає тяжкості скоєного нею злочину та її особі.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженої ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляцію в повному обсязі і просила пом’якшити призначене їй судом покарання, міркування прокурора, про необхідність скасування вироку суду в зв’язку із істотними порушеннями кримінально-процесуального закону та неправильного застосування кримінального закону, залишення апеляціїзасудженої без задоволення, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а апеляція засудженої ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Докази вини суд повинен ґрунтувати на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи.

Суд при розгляді даної кримінальної справи цих вимог закону не дотримався.

Як свідчить протокол судового засідання, суд 14 лютого 2008 року відповідно до вимог ст. 299 КПК України визначаючи обсяг доказів, що підлягають дослідженню в суді, та порядок їх дослідження, зважаючи на показання ОСОБА_1, що вона винною визнає себе частково, ухвалив визначити порядок дослідження доказів з допиту потерпілих, свідків, підсудної та дослідити всі докази по справі, (а. с. 256).

Провівши частину судового слідства, 12 жовтня 2009 року о 15 годині 20 хвилин суд, оголосивши судове засідання продовженим, перейшов до допиту підсудної, однак, як свідчить протокол судового засідання, в порушення вимог ст. 299 ч. 5 КПК України про обов’язковий допит підсудного, якщо тільки він не відмовляється від дачі показань, суд підсудну ОСОБА_1 по всім епізодам обвинувачення не допитав. Суд обмежився лише її короткою відповіддю, що вона не погоджується з кваліфікацією її дій і прийняті на себе зобов’язання не виконала по незалежним від її волі обставинам, (а. с. 315).

В порушення ст. 26 КПК України, незважаючи на те, що в суді слухалася одночасно іще одна кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 в скоєнні аналогічних злочинів, передбачених ст. 190 ч. 2 КК України, суд вказані кримінальні справи в одне провадження не об’єднав, проводив розгляд цих кримінальних справ кожну окремо і в один день, з переривом в короткий проміжок часу, проголосив два вироки.

Таким чином, судом були порушені загальні засади призначення покарання передбачені ст. 65 КК України і вимоги щодо призначення покарання за сукупністю злочині і сукупністю вироків, ст. ст. 70, 71 КК України.

Відповідно до ст. 367 КПК України підставами для скасування або зміни вироку при розгляді справи в апеляційному суді є: однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства; істотне порушення кримінально- процесуального закону; неправильне застосування кримінального закону.

Оскільки виявлені порушення закону неможливо усунути при розгляді справи в апеляційному суді, то вирок суду підлягає скасуванню з направленням кримінальної справи відносно ОСОБА_1 на новий судовий розгляд.

Доводи апеляції засудженої ОСОБА_1 про пом’якшення призначеного їй судом покарання з посиланням на пом’якшуючі її вину обставини, підлягають перевірці при новому розгляді кримінальної справи в суді

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора Томашпільського району Вінницької області задовольнити.

Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Томашпільського районного суду Вінницької області від 12 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а саму кримінальну справу направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Судді:

З оригіналом вірно: