Вирок

від 09.11.2007 по справі 1-214/07

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 1-214/07

Вирок

Іменем України

09 листопада 2007 рокуКомсомольський міський суд

Полтавської області

в складі головуючого суддіОкунь Т.В.

при секретаріГончар С.Т.

з участю прокурораЯремка С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку Латвії, росіянку, громадянку України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючу, одружену, проживаючу за адресою: Комсомольськ, вул. Леніна, 30, сек. 12, кім.5 раніше судиму:

2000 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч.ч.2,3 ст.140 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки

2001 року Комсомольським міським судом Полтавської області за ч.2 ст.229, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнилась 29.11.2004 року умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 1 день.

за ч.2 ст.185 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 вчинила умисний повторний злочин середньої тяжкості проти власності за таких обставин: 28 червня 2007 року, в період часу з 10-30 до 12-00 год., ОСОБА_2В,. знаходячись на території ДНРУ ВАТ "ПГЗК", таємно, повторно, з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу з під'їзної екскаваторної платформи викрала дві металеві вісі та дві втулки до екскаватора ТО, внаслідок чого підприємству В АТ'ПГЗК" було заподіяно матеріальної шкоди на суму 722 грн. Викраденим підсудна розпорядилася на власний розсуд - продала запчастини незнайомому чоловіку на території гаражів біля пожежної частини в м. Комсомольську. В суді свою вину підсудна визнала повністю, підтвердивши обставини викрадення майна ВАТ "ПГЗК" за обставин, зазначених в описовій частині вироку. Запчастини в цей же день продала одному із власників гаражів біля пожежної частини, отримавши від продажу 60 грн. Гроші витратила на власні потреби. Під час досудового слідства викрадені підсудною запчастини до екскаватора були вилучені в гаражі №33 блока №25 в гаражному товаристві біля пожежної частини, що підтверджене в матеріалах справи відповідним протоколом вилучення ( а.с. 8). За даними проведеної на підприємстві інвентаризації виявлено нестачу 2 втулок та 2 вісів до екскаватора, що рахуються на балансовому рахунку підприємства (а.с. 23), вартість яких за висновком товарознавчої експертизи становить 722 грн. (а.с. 40). Обґрунтовуючи висновки про доведеність вини підсудної в скоєнні інкримінованого злочину, суд, застосовуючи положення ч. З ст. 299 КПК України, приймає до уваги, що фактичні обставини справи, об'єм та вартість викраденого майна ніким не оспорюються. Умисні дії ОСОБА_2, які виразились в таємному, повторному викраденні чужого майна, органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що впливають на призначення покарання. Суд приймає до уваги, що скоєний підсудною злочин не є тяжким, від скоєного тяжких наслідків не настало, і в якості обставини, що пом'якшує покарання, враховує визнання підсудною своєї вини та активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені. За висновком ЛКК підсудна практично здорова, працездатна, не потребує примусового лікування від наркоманії та алкоголізму. За місцем проживання характеризується як особа, на яку не надходять скарги від сусідів. Враховуючи відсутність тяжких наслідків від скоєного ОСОБА_2, приймаючи до уваги її активне сприяння розкриттю злочину, що дає суду можливість визнати дані обставини в якості пом'якшуючих покарання, і таких, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, з урахуванням особи підсудної, яка щиро розкаялася та визнала свою вину, що розцінено судом в якості її позитивної характеристики, суд, приймаючи до уваги, що призначення покарання в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.185 КК України в даному випадку є недоцільним, вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України, шляхом призначення покарання більш м"якого, ніж передбачено законом. Разом з тим, враховуючи положення ст. 50 КК України та приймаючи до уваги, що покарання наряду з іншим має на меті виправлення засудженого, суд, з врахуванням працездатності підсудної та стану її здоров"я, вважає, що найбільш дієвим заходом примусу до ОСОБА_2, що сприятиме її виправленню, має бути призначений реальний вид покарання у вигляді громадських робіт Питання про речові докази вирішене судом у відповідно до вимог ст.81 КПК України На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_2 за ч.2 ст. 185 КК України з застосуванням ст.69 КК України до 100 годин громадських робіт. Запобіжний захід засудженій змінити на підписку про невиїзд, звільнивши з-під варти з залу суду. В строк відбуття покарання зарахувати термін перебування під вартою з 06.11.2007 року до 09.11.2007 року. Речові докази по справі залишити ВАТ"ПГЗК" як йому належні. На вирок суду протягом 15 днів з часу його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області.