Ухвала

від 21.01.2010 по справі 10-23/2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-23/2010 р. Головуючий у 1-ій інстанції - ОСОБА_1

Постанова щодо продовження Доповідач - Яременко О.Д.

строку тримання під вартою

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого Яременка О.Д.,

суддів Перетятька В.О., Танечника І.І.,

з участю прокурора Самбора Т.Б.,

захисників - адвокатів ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляціями захисників-адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які виступають в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, на постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 12 січня 2010 року,

в с т а н о в и л а :

Постановою судді Миколаївського районного суду Львівської області від 12 січня 2010 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ст.194 ч.2 КК України, ОСОБА_4 до чотирьох місяців.

В обґрунтування постанови суддя зазначив, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 18 січня 2010 року, а провести розслідування по даній справі в повному об'ємі до закінчення вказаного строку неможливо, оскільки слід провести амбулаторну судово-психіатричну експертизу, а в разі необхідності провести стаціонарну судово-психіатричну експертизу обвинуваченому ОСОБА_5; ознайомити обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з висновками експертиз ; перепред'явити ОСОБА_5 та ОСОБА_4 обвинувачення ; виконати вимоги ст. 217 КПК України з потерпілими по справі ; виконати вимоги ст. 218-220 КПК України з обвинуваченими по справі ; скласти у справі обвинувальний висновок ; крім того, може виникнути необхідність у виконанні інших додаткових слідчих дій, а підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_4 немає.

На постанову судді подали апеляції захисники ОСОБА_4 - адвокати ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Захисник ОСОБА_2 в своїй апеляції вважає дану постанову судді незаконною, а висновки суду, викладені у ній, вважає невмотивованими. Вказує на те, що судом при винесенні постанови не було враховано, що ОСОБА_4 на даний час має незадовільний стан здоровВ»я і потребує постійного медичного нагляду, що унеможливлює його подальше перебування в умовах слідчого ізолятора. Крім того, зазначає, що на даний час справа перебуває на стадії закінчення досудового слідства, по справі фактично проведені всі необхідні слідчі дії, допитані потерпілі і в суду не було підстав вважати, що ОСОБА_4 може ухилитися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі або продовжувати злочинну діяльність.

Просить дану постанову судді скасувати та обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.

Захисник ОСОБА_3 у своїй апеляції вважає винесену постанову судді незаконною. Покликається на неповноту та однобічність судового розгляду подання органа досудового слідства та невідповідність висновків суду, викладених у зазначеній постанові, фактичним обставинам справи. При цьому зазначає, що при винесені постанови суддею не було враховано та порушено вимоги ст. 29 Конституції України, ст. ст. 148, 150, 155, 165-3 КПК України, ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п.п. 3,10, 15, 19-20, 21-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року „ Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідстваВ» .

Враховуючи наведене, просить дану постанову судді скасувати, обрати ОСОБА_4 запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі.

Заслухавши доповідь судді, виступи захисників які підтримали подані ними апеляції, виступ прокурора, який заперечив проти апеляцій захисників, розглянувши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.165-3 КПК України слідчий за погодженням з прокурором звертається до суду з поданням про продовження строку тримання під вартою за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу чи у разі неможливості закінчення розслідування справи в частині доведеного обвинувачення.

Слідчий дотримався цих вимог КПК України. При цьому він вказав причини, у зв'язку з якими необхідно продовжити строк тримання ОСОБА_4 під вартою, обставини та факти, що належить дослідити по справі, докази які підтверджують, що злочини вчинено ОСОБА_4 та обґрунтував необхідність збереження запобіжного заходу - взяття під варту відносно нього. Строк проведення досудового слідства по справі продовжений відповідно до ст. 120 КПК України заступником прокурора Львівської області до чотирьох місяців.

Суддя, розглянувши подання слідчого, дійшов висновку про відсутність підстав для зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу а також, що за час до закінчення тримання ОСОБА_4 під вартою неможливо провести слідчі дії, вказані слідчим в поданні, а тому обґрунтовано задовольнив це подання та продовжив строк тримання ОСОБА_4 під вартою до чотирьох місяців.

Крім того, захисник ОСОБА_3 в своїй апеляції, покликаючись на однобічність та неповноту судового розгляду справи, невідповідність висновків суду, викладених у постанові, фактичним обставинам справи, не навів в апеляції жодних даних щодо цих порушень, а колегія суддів таких не встановила.

Колегія суддів, всупереч доводам захисників, встановила, що суд дослідив обставини справи повно та всебічно, при прийнятті рішення суд не допустив порушень вимог кримінально-процесуального закону.

Виходячи із викладеного вище, колегія суддів відмовляє апелянтам в задоволенні їхніх апеляційних вимог.

Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Апеляції захисників - адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без задоволення а постанову судді Миколаївського районного суду Львівської області від 12 січня 2010 року відносно ОСОБА_4 залишити без зміни.

Головуючий :

Судді :