Вирок

від 09.01.2008 по справі 1-2/2008

ВАРВИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-2/08

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 січня 2008 року Варвинський р айонний суд Чернігівської об ласті в складі: головуючого - с удді Соколик О.І. при секретар і - Дейкун Т.М. з участю прокуро ра - Пуць Т.М. потерпілої - ОСО БА_1 захисника- ОСОБА_2 ро зглянувши у відкритому судов ому засіданні в залі суду в см т. Варва справу про обвинувач енню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р оку народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, ІНФОР МАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, з пр офесійно - технічною освітою , непрацюючого, раніше судимо го 23.07.2003 року Варвинським район ним судом за ст.127 ч. 2, ст. ст. 304, 185 ч. 2 КК України до 6 років позбавл ення волі, на підставі ст. 81 КК У країни звільнений від відбув ання покарання умовно-достро ково, за ст. 122 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звинувачується в тому, що 22 липня 2007 року близько 12 години в господарстві, що зн аходиться по АДРЕСА_1, в хо ді сварки , яка виникла на ґрун ті неприязних стосунків, з ОСОБА_1, умисно наніс останн ій один удар металевою кочер гою по лівому передпліччю , за вдавши при цьому середньої т яжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розла д здоров'я .

В судовому засіданні підсу дній винним себе не визнав, по яснював, що з 20 липня 2007 року він разом з своєю знайомою ОСО БА_2 проживав у товариша Виш ненка в с Світличне Варвинсь кого району Чернігівської об ласті. Про те, що його дружина пошкодила руку внаслідок уда ру коровою, він дізнався від с воїх дітей. Вказував на те, що його дружина на час написанн я заяви до Варвинського РВ УМ ВС України в Чернігівській о бласті була на нього розгнів ана через його поведінку, том у його оговорила.

В ході досудового слідств а підсудний від показів відм овився.

Суд вважає, що вказані дії ОСОБА_3 необхідно розціню вати, як спробу ухилитися від кримінальної відповідально сті та відбування покарання, оскільки його винність в уми сному нанесенні середньої тя жкості тілесного пошкодженн я повністю доведена..

Допитана в судовому засіда нні потерпіла ОСОБА_1 пові домила суд, що 20 липня 2007 року пі д час доїння її вдарила коров а. Через два дні після отриман ня тілесних пошкоджень вона звернулась до Варвинської ЦР Л за медичною допомогою. Пока зи які вона давала під час дос удового слідства, вона давал а під писком працівників міл іції та під їх диктовку.

Свідок ОСОБА_4, який є син ом підсудного, також змінив п окази та пояснював суду, що 20 л ипня 2007 року його матір вдарил а корова під час її доїння. Пок ази які він давав в ході досуд ового слідства писав слідчий сам.

Допитані в ході судового сл ідства працівники Варвинськ ого РВ УМВС України в Чернігі вській області ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_7, пояснюва ли суду, що вони проводили доп ити потерпілої та свідка Нат аленко Станіслава, сина підс удного, які давали покази доб ровільно, недозволених метод ів допиту до них не застосову валось, ніякого тиску з їх бок у на потерпілу та свідка не бу ло.

Твердження ОСОБА_8 стос овно тиску на неї під час досу дового слідства також спрост овуються відеозаписом прото колу додаткового допиту поте рпілої, переглянутого в судо вому засіданні.

Покази потерпілої ОСОБА_ 1 та свідка ОСОБА_4 дані в ході судового слідства суд р озцінює, як спробу захистити чоловіка та батька від покар ання та уникнення ним кримін альної відповідальності.

Втім покази потерпілої та с відка ОСОБА_4 про причетні сть підсудного до нанесення потерпілій тілесних ушкодже нь спростовуються їх показам и даними на досудовому слідс тві, коли потерпіла зразу ж пі сля отримання тілесних ушкод жень звернулась до Варвинськ ого РВ УМВС

України в Чернігівській о бласті з письмовою заявою в я кій чітко вказує, що тілесні у шкодження їй заподіяв чолові к ОСОБА_3 ( а. с. 6), потерпіла т а свідок ОСОБА_4 дають дет альні пояснення з приводу на несення тілесних ушкоджень п отерпілій, при цьому ОСОБА_ 4 пояснює, що батько ОСОБА _3 навмисно вдарив матір О СОБА_1 кочергою по лівій руц і, в верхню частину руки. ( а.с.7, 8) , підтверджують ці покази під час допиту в якості потерпіл ої та свідка ( а.с. 16, 17, 20) та додатк ового допиту потерпілої, піс ля звернення з заявою до слід чого, про те, що вона свого чол овіка оговорила.( а.с. 73)

Виходячи з викладеного су д вважає, що первинні покази п отерпілої ОСОБА_1 та свідк а ОСОБА_4 є достовірними, с півпадають в деталях, про які могли знати тільки вони, узго джуються із здобутими по спр аві доказами, а тому суд їх кла де в основу вироку .

Вина ОСОБА_3 підтверджу ється показами свідка ОСОБ А_9, який пояснював суду, що в липні 2007 року до нього додому п риходив ОСОБА_3 разом з св оєю знайомою ОСОБА_2 . Вони всі разом розпивали спиртні напої, а потім ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишились у нього н очувати. Це було лише один раз і вони переночували в нього о дну ніч. Під час розпиття спир тного ОСОБА_3 розповідав, що його дружині наклали гіпс і він боїться іти до дому, бо й ого наб'ють діти.

Свідок ОСОБА_2 пояснила , що ОСОБА_3 разом з дружино ю ОСОБА_1 приїздили до неї до дому на передодні суду. О СОБА_3 просив її, щоб у судово му засіданні вона говорила н еправду, що начебто його друж ина ОСОБА_1 поламала руку під час доїння корови 20 липня 2007 року і про те, що він руки пот ерпілій не ламав. До свідка та кож підходив син підсудного ОСОБА_10 та просив свідка д ати аналогічні покази в суді . ОСОБА_3 погрожував розпр авою, якщо свідок не скаже у су ді те, що він просив. Насправді ж свідок перебуваючи у ОСО БА_9 в липні 2007 року в розмові чула як ОСОБА_3 розповідав про те, що зламав своїй дружин і ОСОБА_1 руку і переховує ться від міліції.

Суд бере також до уваги свід чення свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_1 , які вони дали вході досудового слідства, по-скіл ьки в судовому засіданні вон и відмовились від дачі показ ів на підставі ст. 63 Конституц ії України. Вони пояснювали, щ о 22 липня 2007 року почули крик з г осподарства ОСОБА_3 Коли п рибігли туди , то побачили , що ОСОБА_1 тримається за рук у та кричить від болю. Вони про сила викликать швидку допомо гу та працівників міліції. ОСОБА_1 пояснювала, що руку ї й переламав ударом кочерги ї ї чоловік ОСОБА_3 Свідок ОСОБА_1 зателефонувала до В арвинської ЦРЛ І карета швид кої допомоги забрала потерпі лу до лікарні.

Свідок ОСОБА_12 пояснюва ла суду, що 22 липня 2007 року в обід ню пору чула крик з господарс тва ОСОБА_3 Через паркан в она бачила, що ОСОБА_1 крич ала від болю тримаючись за ру ку та просила викликати швид ку допомогу.

Допитана в судовому засіда нні свідок ОСОБА_13 поясни ла, що вона працює фельдшером швидкої допомоги Варвинсько ї ЦРЛ . В обідню пору 22 липня 2007 р оку на швидку поступив викли к з с Світличне про надання ме дичної допомоги ОСОБА_1. В иїхавши на виклик в с Світлич не до ОСОБА_1 для надання м едичної допомоги свідок госп італізувала потерпілу до Вар винської ЦРЛ, оскільки потер піла потребувала стаціонарн ої медичної допомоги, яку мож ливо було надати лише в лікар ні. Потерпіла трималася за ру ку і пояснювала, що тілесне уш кодження їй заподіяв чоловік ОСОБА_3 і це трапилось нед авно. Видимих тілесних ушкод жень не було . Про нанесення ті лесних ушкоджень коровою пот ерпіла свідку нічого не гово рила.

Свідки ОСОБА_14 та ОСОБ А_15, які були допитані в судо вому засіданні за клопотання м підсудного і не були допита ні на досудовому слідстві, по яснювали суду, що 20 липня 2007 рок у вони перебували на подвір'ї ОСОБА_1 і бачили , як ОСОБ А_1 вийшла з будинку і тримал ася за зап'ястя лівої руки. Тіл есних ушкоджень вони не бачи ли. Стверджують, що ОСОБА_1 вдарила корова під час її дої ння. При цьому свідки говорят ь, що вони один одного не бачил и. ОСОБА_14 пояснила, що їй д али почитати, що це було 20 липн я 2007 року, але відмовилась гово рити хто саме.

Свідчення ОСОБА_16 та О СОБА_15 суд оцінює критично, о скільки вони не узгоджуються з іншими доказами та спросто вуються свідченнями інших св ідків.

Згідно висновків судово -ме дичної експертизи № 594 від 2.08.2007 р оку та додаткової судово-мед ичної експертизи № 979 від 6.12.2007 ро ку у ОСОБА_1 мав місце пере лом с/3 лівої плечової кістки. Дані тілесні ушкодження вини кли від дії твердих тупих пре дметів, по давності можуть ві дповідати 22.07.2007 року і відносят ься до категорії середнього

ступеню тяжкості, за ознак ою тривалості розладу здоров "я терміном більше 21 дня. Дане т ілесне ушкодження могло утво ритись від удару металевим п рутом в область лівого плеча .

Малоймовірно, що перелом с\3 лівого плеча міг утворитис ь від удару ноги корови під ча с її доїння, сидячи біля неї.

При переломі с/3 плечової кі стки виникає різкий біль, наб ряк, та порушення функції вер хньої кінцівки, в подібних ви падках постраждалі відразу з вертаються за медичною допом огою

Допитаний в судовому засід анні судово-медичний експерт ОСОБА_17 повідомив суду, що тілесне ушкодження, яке було заподіяне ОСОБА_1 могло б ути заподіяне металевою коче ргою. При проведенні судово м едичного освідування в напра вленні було зазначено, що тіл есне ушкодження потерпілій б уло заподіяне металевим прут ом діаметром 15 мм у вигляді ко черги, а тому при проведенні е кспертиз автоматично було пе ренесено дані про те, що тілес ні ушкодження ОСОБА_1 були заподіяні саме металевим пр утом. Взагалі тілесне ушкодж ення яке виникло у потерпіло ї могло виникнути при ударі л ише предметом продовгуватої форми і ніяк не копитом коров и, яке має діаметр і тому для у дару ногою корови при її доїн ні характерне виникнення дво йного перелому або взагалі в ідсутність такого перелому.

Згідно висновку амбулатор ної судово - психіатричної ек спертизи за № 191 від 28.08.2007 року О СОБА_3 психічних розладів, я кі відносяться до медичного та юридичного критеріїв неос удності, не виявляв і не виявл яє. Інкриміноване йому діянн я скоїв у стані, коли міг усвід омлювати значення своїх дій та керувати ними.

Дослідивши і оцінивши всі д окази в їх сукупності суд при ходить до висновку, що із спос обу, знаряддя скоєння злочин у, характеру спричинення ушк одження ОСОБА_3 умисно нан іс своїй дружині ОСОБА_1 у дар металевою кочергою в обл асть лівого плеча.

За таких обставин, суд вважа є, що підсудний ОСОБА_3 сво їми діями скоїв злочин, перед бачений ст.122 ч.1 КК України, як у мисне середньої тяжкості тіл есне ушкодження, тобто умисн е ушкодження, яке не є небезпе чним для життя і не потягло за собою наслідків передбачени х у статті 121 КК України, але так е, що спричинило тривалий роз лад здоров"я .

Все це знайшло своє підтвер дження у судовому засіданні за , що підсудний і повинен нес ти кримінальну відповідальн ість.

Цивільний позов по справі не заявлено. (а.с. 19)

При призначенні покарання , у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує сту пінь тяжкості вчиненого злоч ину, особу винного та обстави ни, що пом'якшують та обтяжуют ь покарання, а саме : обтяжуючо ю обставиною злочину є рецид ив злочину, пом'якшуючих обст авин по справі не встановлен о.

Враховуючи наведене, а тако ж тяжкість вчиненого злочину , суд вважає за необхідне приз начити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі.

Як встановлено по справі, зл очин ОСОБА_3 вчинив в пері од умовно-дострокового звіль нення від відбування покаран ня за вироком Варвинського р айонного суду Чернігівської області від 23.07.2003 року, за яким в ін був засуджений за ст.127 ч. 2, ст . ст. 304, 185 ч. 2 КК України до 6 років п озбавлення волі, протягом не відбутої його частини. Тому п ри призначенні остаточного п окарання за даним вироком сл ід застосувати правила ст.71 КК України. Судові витрати та ре чові докази по справі відсут ні.

Керуючись ст.ст. 321, 324 КПК Укра їни, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним за ч.1 ст.122 КК України і призначит и покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 ч.1 КК Україн и за сукупністю вироків , до по карання, призначеного судом, частково приєднати не відбу те покарання за попереднім в ироком Варвинського районно го суду Чернігівської област і від 23.07. 2003 року остаточно приз начивши ОСОБА_3 покарання у вигляді трьох років позбав лення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити попередньо ю до вступу вироку в законну с илу.

На вирок суду може бути пода на апеляція до апеляційного суду Чернігівської області ч ерез Варвинський районний су д на протязі 15 діб з дня його пр оголошення.