Постанова

від 15.05.2007 по справі 14/444

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/444

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15.05.2007                                                                                           № 14/444

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Кондес  Л.О.

 суддів:                                           

 при секретарі:                       

 За участю представників:

 від позивача - Табія А.В. (довіреність № 09/45 від 04.01.2007), Огнений А.Б. (довіреність № 09/44 від 04.01.2007)

 від відповідача - Павлик А.С. (довіреність № 01-22-0833 від 31.03.2007)

 від третьої особи - не з"явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 19.12.2006

 у справі № 14/444  

 за позовом                               Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча"

 до                                                   Донецької обласної державної адміністрації

 третя особа           Управління праці та соціального захисту населення Новоазовської районної державної адміністрації

 про                                                  стягнення 191008,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.12.2006 у справі № 14/444 в позові ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" про відшкодування з відповідача 191008,80 грн. - збитків, відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, а саме, позивач стверджує, що судом помилково застосовано до спірних правовідносин положення бюджетного законодавства.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечує, посилаючись, що спірні правовідносини є бюджетними та на неможливість виконання умов зазначеного договору через недостатність субвенцій, виділених з Державного бюджету України на пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія встановила наступне:

05.10.2004 між Донецькою обласною державною адміністрацією (Замовник) та Відкритим акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" (Перевізник) було укладено договір № 123-20/8143 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом. За цим договором Замовник надає Перевізнику право на перевезення пасажирів на маршрутах загального користування Саханка - Мариупіль через Комінтерново, а Перевізник забезпечує перевезення пасажирів на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до пунктів 2.1.4 та 2.1.5 Договору Замовник зобов'язаний контролювати виконання умов даного договору, а також дотримання законодавства про автомобільний транспорт та сприяти щодо компенсації збитків від перевезень пільгової категорії населення в порядку, встановленому законодавством України.

Згідно з пунктом 2.4.4 Перевізник має право одержувати компенсацію, передбачену за перевезення пільгових категорій громадян.

У 2005 році обіг пасажирів на маршруті склав 1147,2 тис.пас/км, що підтверджується матеріалами справи. Розрахунок збитків, що подані до стягнення, здійснений з вказаного обігу пасажирів згідно з Інструкцією про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах, затвердженою наказом № 150 від 27.05.1996 Міністерства статистики України, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.05.1996 за № 258/1283.  

Факт надання послуг з перевезення пасажирів, в тому числі й пільгових, підтверджується щомісячними звітами встановленого зразку з доданими до них щомісячними актами звіряння про нараховані суми щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд.

Факт здійснення позивачем у 2005 році перевезень пасажирів, які, у відповідності з чинним законодавством України, користувалися правом безкоштовного проїзду на приміських автобусних маршрутах, та  визначені за названими вище розрахунками суми збитків позивача від таких перевезень, відповідач не оспорив і на день прийняття цього рішення ці суми збитків позивачу не відшкодував.

Статтею 36 Закону України „Про автомобільний транспорт” пільгові перевезення здійснюються перевізниками усіх форм власності. Пасажирському перевізнику забороняється відмовлятися від пільгового перевезення. Види та обсяги пільгових перевезень встановлюються державним замовленням, в якому визначається порядок компенсації перевізнику збитків від цих перевезень.

Крім того, згідно з  пунктом 31 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 176 від 18.02.1997, пасажирський перевізник зобов'язаний здійснювати перевезення громадян, яким законодавством надано пільги щодо плати за проїзд.

Пунктом 32 вказаних Правил, передбачено, що перевізник має право вимагати від замовника перевезень компенсації збитків від перевезень таких пасажирів.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про автомобільний транспорт" відносини пасажирського перевізника з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором на перевезення пасажирів за автобусним маршрутом загального користування, в якому визначається державне замовлення на соціально значущі послуги автомобільного транспорту загального користування. За змістом статті 40 цього ж Закону, збитки пасажирського перевізника від пільгових перевезень та від перевезень за регульованими збитковими тарифами повністю компенсуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Таким чином, законодавством не передбачено часткового звільнення органів місцевого самоврядування від відшкодування автоперевізникам збитків, пов'язаних з перевезенням пасажирів пільгових категорій.

В договорі між сторонами N 123-20/8143 від 05.10.2004 також не вказується на обмежену відповідальність замовника. Так, в договорі вказується, що Замовник зобов'язаний контролювати виконання умов даного договору, а також дотримання законодавства про автомобільний транспорт та сприяти щодо компенсації збитків від перевезень пільгової категорії населення в порядку, встановленому законодавством України. З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності задоволення позову.

Судова колегія вважає помилковою позицію місцевого господарського суду щодо застосування до спірних правовідносин, які виникли між сторонами, норм бюджетного законодавства, виходячи із сфери застосування Бюджетного кодексу України, визначеної статтею першою цього Кодексу.

Так, відповідно до статті 1 Бюджетного кодексу України, цим кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням державного бюджетів України та місцевих бюджетів.

Відносини, що виникли між сторонами, є майновими відносинами, заснованими на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, тобто цивільними відносинами.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку щодо правомірності та обгрунтованості пред"явленого позивачем позову у зазначеному розмірі - 191 008,80 грн., який доведений наявними у справі доказами, у зв"язку з чим рішення місцевого господарського суду, як таке, що прийнято з недодержанням вимог матеріального права, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову у заявленому розмірі.

Апеляційна скарга  Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" є обгрунтованою і підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесального кодексу України,  суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" на рішення Господарського суду м. Києва від 19.12.2006 у справі № 14/444  задовольнити.

2. Рішення  Господарського суду м Києва від 19.12.2006 у справі № 14/444 скасувати.

3. Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Донецької обласної державної адміністрації (83105, м. Донецьк, б. Пушкіна, 34, код 24067894, р/р 01011577500705 в УДК Донецької області) на користь Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча" (87504, м. Мариупіль, вул. Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 00191129, р/р 26002301510044 у філії "Іллічівське головне відділення Промінвестбанку в м. Мариуполі Донецької області", МФО 334442) 191008,80 грн. збитків, 1910,90 грн. державного мита за подання позову, 955,45 грн. державного мита за подання апеляційної скарги, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.   

5. Матеріали справи №14/444  повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді