Рішення

від 04.12.2017 по справі 910/7579/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2017Справа №910/7579/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційний центр "Сігма"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гриф Девелопмент Інвестмент"

2. Публічне акціонерне товариство "Український інноваційна компанія"

третя особа 1 ОСОБА_2

третя особа 2 Задніпряного Олександра Михайловича, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу

про визнання недійсними договорів та скасування запису

Суддя Мельник В.І.

Представники:

Від позивача не з?явився

Від відповідача 1 не з?явився

Від відповідача 2 ОСОБА_4, представник

Від третьої особи 1 - ОСОБА_5

Від третьої особи 2 - не з?явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційний центр "Сігма" звернулось до суду з позовною заявою про визнання недійсними договорів, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю "Гриф Девелопмент Інвестмент" та Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк", а саме: Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 25.05.2015р., Договір застави майнових прав від 21.05.2015р., Договір про задоволення вимог заставодержателя від 25.05.2015р., а також з вимогою про скасування запису №9785750 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведену 25.05.2015р. державну реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" на майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна НОМЕР_1).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані договори укладені Генеральним директором відповідача-1 з перевищенням повноважень, та всупереч нормам чинного законодавства України, зокрема Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 25.05.2015р. не відповідає вимогам ст. ст. 12, 33, 35, 36 Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 589 Цивільного кодексу України, Договір застави майнових прав від 21.05.2015р. - ст. 577 ЦК України, ст. 13 Закону України "Про заставу", ст. ст. 3, 5, 16, 18 Закону України "Про іпотеку", а Договір про задоволення вимог заставодержателя від 25.05.2015р. - ст. 25 Закону України "Про заставу".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 позовні вимоги задовлено повністю. Визнано недійсним з моменту укладення Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений 25.05.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гриф Девелопмент Інвестмент" (код ЄДРПОУ 36377178, адреса: 03039, м. Київ, провулок Червоноармійський, 14) та Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (код ЄДОПОУ 05839888, адреса: 04053, м. Київ, вул. Смирнова - Ласточкіна, 10-А) та посвідчений 25.05.2015р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Задніпряним О.М., зареєстрований в реєстрі за № 426. Визнано недійсним з моменту укладення Договір застави майнових прав, укладений 21.05.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гриф Девелопмент Інвестмент" (код ЄДРПОУ 36377178, адреса: 03039, м. Київ, провулок Червоноармійський, 14) та Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (код ЄДОПОУ 05839888, адреса: 04053, м. Київ, вул. Смирнова - Ласточкіна, 10-А). Визнано недійсним з моменту укладення Договір про задоволення вимог заставодержателя, укладений 25.05.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гриф Девелопмент Інвестмент" (код ЄДРПОУ 36377178, адреса: 03039, м. Київ, провулок Червоноармійський, 14) та Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (код ЄДОПОУ 05839888, адреса: 04053, м. Київ, вул. Смирнова - Ласточкіна, 10-А). Скасувано запис № 9785750 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведену 25.05.2015р. державну реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" (код ЄДОПОУ 05839888, адреса: 04053, м. Київ, вул. Смирнова - Ласточкіна, 10-А) на майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об??єкта нерухомого майна НОМЕР_1).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 у справі №910/7579/16 , рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2017касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрінком " задоволено частково. Скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2016 у справі №910/7579/16. Справу №910/7579/16 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

22.03.2017 відділом діловодства суду від Вищого господарського суду України отримано матеріали справи №910/7579/16.

Розпорядженням № 05-23/1130 від 22.03.2017 було призначено повторний автоматичний розподіл справи 910/7579/16.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2017 для нового розгляду справи визначено суддю Мельник В.І.

Ухвалою суду від 24.03.2017 розгляд справи призначено на 24.04.2017.

21.04.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заяву про зміну підстав позову та клопотання про витребування додаткових доказів.

24.04.2017 відділом діловодства суду від представника відповідача 2 отримано додаткові письмові пояснення, клопотання про заміну найменування та клопотання про залучення третьої особи.

В судове засідання 24.04.2017 представник позивача з'явився, надав свої усні пояснення щодо заявленого клопотання про залучення третьої особи.

В судове засідання 24.04.2017 представник відповідача2 з'явився, підтримав своє клопотання про залучення третьої особи та про зміну найменування.

В судове засідання 24.04.2017 представники відповідача 1 та третьої особи не з'явилися.

Заслухавши представників сторін, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заявленого клопотання.

Ухвалою суду від 24.04.2017 розгляд справи відкладено на 26.05.2017 та залучено третю особу.

22.05.2017 відділом діловодства суду від представника відповідача 2 отримано письмові пояснення.

26.05.2017 2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про призначення судової експертизи.

В судове засідання 26.05.2017 представник позивача з'явився, підтримав своє клопотання про призначення судової експертизи.

В судове засідання 26.05.2017 представник відповідача2 з'явився надав свої усні пояснення щодо клопотання про призначення судової експертизи.

В судове засідання 26.05.2017 представники відповідача 1 та третіх осіб не з'явилися.

Ухвалою суду від 26.05.2017 відкладено розгляд справи на 07.06.2017.

В судове засідання 06.06.2017 представник позивача надав суду додаткові докази у справі.

В судове засідання представники відповідача 2 з'явилися, надали суду усні пояснення у справі.

В судове засідання 06.06.2017 з'явився п. Горбатенко О.В., надав суду усні пояснення у справі та зразки підписів для проведення судової експертизи.

В судовому засіданні 06.06.2017 п. ОСОБА_8 було надано зразки підписів для проведення судової експертизи.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд задовольняє клопотання представника позивача.

Відповідно до частин 1 - 3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Враховуючи необхідність з'ясування питань, що виникли у вирішенні даного спору і потребують спеціальних знань, Господарський суд міста Києва вважає за необхідне призначити у справі судову експертизу, витрати за проведення якої покласти на позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2017 призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою суду № 910/7579/16 від 06.06.2017 розгляд справи зупинено та призначено судову експертизу.

Відділом діловодства суду від судового експерта Науково - дослідного інституту судових експертиз отримано клопотання про надання матеріалів, необхідних для проведення судово - почеркознавчої експертизи.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі.

Ухвалою суду від 02.11.2017 провадження у справі поновлено та призначено до розгляду на 17.11.2017.

В судове засідання 17.11.2017 представник відповідача 2 з'явився, надав свої усні пояснення щодо клопотань експерта.

Представники позивача, відповідача1 та третіх осіб не з'явилися.

Ухвалою суду від 17.11.2017 відкладено розгляд справи на 04.12.2017.

04.12.2017 відділом діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз отримано повідомлення про неможливість надання висновку судово-почеркознавчої експертизи №13991/17-32/13992/17-33 від 23.11.2017.

Представник позивача в судове засідання 04.12.2017 повторно не з'явився, вмотивованих заяв та клопотань до суду не направив.

В судове засідання 04.12.2017 представник відповідача 2 з'явився, надав суду усні пояснення у справі, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, надав клопотання відповідно до якого просив, не здійснювати фіксацію судового засідання.

В судове засідання 04.12.2017 третя особа 1 з'явилася, надав суду усні пояснення у справі.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 04.12.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з'ясовано наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інформаційний центр "Сігма" (надалі також позивач), зареєстроване 12.07.2010р. Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією, є юридичною особою (код ЄДРПОУ 37164276).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гриф Девелопмент Інвестмент" (надалі також - відповідач-1), зареєстроване 07.04.2009 Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією, є юридичною особою (код ЄДРПОУ 36377178).

Позивач є учасником ТОВ "Гриф Девелопмент Інвестмент" із часткою 99% статутного капіталу відповідача, що підтверджується п.п. 2.1.1, 8.1 Статуту відповідача, зареєстрованого 13.05.2011 Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 20.04.2016р.

Громадянин України ОСОБА_2 (Третя особа) станом на час прийняття оспорюваних договорів був власником частки 100% Статутного капіталу ТОВ "Інформаційний Центр "Сігма" та кінцевим бенефіціарним власником засновника ТОВ "Гриф Девелопмент Інвестмент", що підтверджується Статутом позивача та Витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Гриф Девелопмент Інвестмент" станом на 20.04.2016р.

27 грудня 2010 року між Акціонерним товариством "Український інноваційний банк", правонаступником якого у відповідності до п.1.3 Статуту, зареєстрованого 22.06.2012 є Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" (надалі також - відповідач-2) було укладено Кредитний договір № 4727 (надалі - Кредитний договір), у відповідності до умов якого відповідач-2 надає відповідачу-1 кредит на умовах невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитної лінії в розмірі 15 000 000,00 грн. на термін до 25 грудня 2015 року включно.

Додатковою угодою №1 від 18.05.2011р. сторонами були внесені зміни до Кредитного договору, у відповідності до яких розмір кредиту складає 30 000 000,00 грн., граничним терміном повернення кредиту визначено 25 грудня 2015 року включно зі сплатою процентів в розмірі 25% річних від суми фактичної заборгованості за кредитом.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним Кредитним договором між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено Іпотечний договір 27 грудня 2010р. (надалі - Іпотечний договір), згідно з п. 1.2 якого іпотекодавець (відповідач-1) з метою забезпеченняя виконанн зобов'язань за Кредитним договором №4727 від 27.12.2010р. передає в наступну іпотеку майновий комплекс, загальною площею 4447,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві власності.

Згідно із п. 2.1 Іпотечного договору предметом іпотеки за цим договором є:

- майновий комплекс, загальною площею 4447,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу майнового комплексу, посвідченого 28 квітня 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богдановою В.М. за реєстровим № 638 з наступними змінами і доповненнями.

Опис предмета іпотеки:

- літера "В" - адмінкорпус, площею 195,00 кв. м.;

- літера Г - будівля дільниці поліруючих матеріалів, площею 622,30 кв. м.;

- літера Ж - склад готової продукції, площею 420,80 кв. м.;

- літера Р - матеріальний склад, площею 448,30 кв. м.;

- літера Т - склад ЛЗР, площею 185,00 кв. м.;

- літера А - будівля дільниці гуашевих фарб, площею 805,00 кв. м.;

- літера Б - будівля дільниці гуашевих фарб, площею 832,40 кв. м.;

- літера Л - їдальня "Вітерець", площею 76,50 кв. м.;

- літера Д - механічна майстерня, площею 84,60 кв. м.;

- літера С - павільйон "Левада", площею 160,80 кв. м.;

- літера М - павільйон "Левада", площею 170,10 кв. м.;

- арочна споруда,площею 447,00 кв. м.

Договором про внесення я змін і доповнень №1 до Іпотечного договору сторонами викладено в новій редакції п. 1.1 Іпотечного договору, згідно із якою у зв'язку з укладеннями Додаткової угоди №1 від 18.05.2011 до Кредитного договору, змінено розмір кредиту, який складає 30 000 000,00 грн.

Договором про внесення змін і доповнень №2 до Іпотечного договору сторонами викладено в новій редакції п. 1.2 та п. 2.2 Іпотечного договору, згідно із якими предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно:

- майновий комплекс, загальною площею 8477,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить іпотекодавцю на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 17.06.2011 року № 6/136. Право власності на предмет іпотеки зареєстровано 21.07.2011 в КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" реєстраційним № 31753035.

Опис предмета іпотеки:

- літера А - нежитловий будинок, площею 858,40 кв. м.;

- літера Б - нежитловий будинок, площею 1447,6 кв. м.;

- літера В - нежитловий будинок, площею 341,8 кв. м.;

- літера Г - нежитловий будинок, площею 521,70 кв. м.;

- літера Д - нежитловий будинок, площею 83,9 кв. м.;

- літера Ж - нежитловий будинок, площею 598,6 кв. м.;

- літера З - нежитловий будинок, площею 976,5 кв. м.;

- літера Р - нежитловий будинок, площею 762,1 кв. м.;

- літера Х - нежитловий будинок, площею 174,7 кв. м.;

- літера Ш - нежитловий будинок, площею 665,9 кв. м.;

- літера Ф - нежитловий будинок, площею 211,9 кв. м.;

- літера Ч - нежитловий будинок, площею 533,8 кв. м.;

- літера Ц - нежитловий будинок, площею 1300,1 кв.м.

Вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить - 57 488 683,00 грн. (п. 2.2).

Інші додаткові угоди, або Договори про внесення змін до Іпотечного договору, за якими б змінювався предмет іпотеки, його опис і вартість, в матеріалах справи відсутні.

25 травня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гриф девелопмент інвестмент" і Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" був укладений Договір про задоволення вимог Іпотекодержателя, який посвідчений 25.05.2015р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Задніпряним О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 426 (надалі також - Договір-1, Договір про задоволення вимог іпотекодержателя).

У відповідності до п. 1 Договору про задоволення вимог іпотекодержателя за цим договором іпотекодавець (відповідач-1) зобов'язався передати, а іпотекодержатель (відповідач-2), зобов'язався прийняти у власність за вартістю і на умовах, визначених цим договором, належні іпотекодавцю на праві приватної власності об'єкт нерухомості, а саме:

- майновий комплекс, загальною площею 4447,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно із п. 1.1.3 Договору про задоволення вимог іпотекодержателя об'єкт нерухомості передається у власність іпотекодержателя в рахунок часткового виконання ним, як Боржником, зобов'язань перед іпотекодержателем за Кредитним договором № 4727 від 27.12.2010р.

Цього ж дня, 25.05.2015р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Задніпряним О.М., на підставі вказаного вище Договору про задоволення вимог Іпотекодержателя, було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 9785750 про реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" на майновий комплекс загальною площею 4447,8 кв.м., розміщений за адресою: АДРЕСА_1.

Також 21 травня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гриф девелопмент інвестмент" і Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" було укладено Договір застави майнових прав (надалі також - Договір застави майнових прав), за яким відповідач-1 в забезпечення виконання умов Кредитного договору № 4727 від 27.12.2010р. та додаткових угод до нього передав відповідачу-2 в заставу майнові права на все збудоване після капітального ремонту та реконструкції майнового комплексу майно, загальною площею 4029,2 кв.м. (в т.ч. матеріали, конструкції, обладнання тощо, що буди використані в процесі будівельних робіт та все, що збудовано, реконструйовано в процесі виконаних будівельних робіт), відповідно до договору підряду від 07.12.2010р., укладеного між ТОВ "Гриф девелопмент інвестмент" та ТОВ "Камбей", що належить відповідачу-1 та розташоване за адресою: м. Київ, провулок Червоноармійський, 14 та саме майно, вказане в договорі (п. 1.1, 1.2).

В подальшому 25 травня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гриф девелопмент інвестмент" і Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" було укладено Договір про задоволення вимог заставодержателя (надалі також - Договір про задоволення вимог заставодержателя), за яким відповідач-1 передав відповідачу-2 майнові права на все збудоване після капітального ремонту та реконструкції майнового комплексу майно, загальною площею 4029,2 кв.м. (в т.ч. матеріали, конструкції, обладнання тощо, що буди використані в процесі будівельних робіт та все, що збудовано, реконструйовано в процесі виконаних будівельних робіт), відповідно до договору підряду від 07.12.2010р., укладеного між ТОВ "Гриф девелопмент інвестмент" та ТОВ "Камбей", що належить відповідачу-1 та розташоване за адресою: м. Київ, провулок Червоноармійський, 14 та саме майно, вказане в договорі (п. 1).

Так, у відповідності до п. 3 Договору про задоволення вимог заставодержателя у зв'язку невиконанням Заставодавцем своїх зобов'язань за Кредитним договором, сторони цього договору вирішили врегулювати свої відносини у позасудовий спосіб шляхом добровільної передачі Заставодержателю предмета застави у порядку передбаченому п. 6.3 Договору застави. А згідно п. 4 цього договору Заставодавець передає, а Заставодержатель приймає у власність належний Заставодавцю предмет застави, у порядку передбаченому п. 6.3 Договору застави.

Спір між сторонами у цій справі виник на підставі того, що позивач вважає, що оспорювані договори не відповідають положенням чинного законодавства, зокрема ст. ст. 12, 33, 35, 36 Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 589 Цивільного кодексу України, оскільки вказаними нормами визначено, що підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки є факт невиконання чи неналежного виконання забезпеченого зобов'язання, а спірні договори укладені до закінчення строку належного виконання такого зобов'язання. Також позивач зазначає про невідповідність Договору застави майнових прав і Договору про задоволення вимог заставодержателя нормам ст. 577 ЦК України, ст. 13 Закону України "Про заставу", ст. ст. 3, 5, 16, 18 Закону України "Про іпотеку" щодо вимог про обов'язкове нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію договорів застави майнових прав на об'єкти незавершеного будівництва. Крім того, позивач посилається на невідповідність положенням ст.23 Закону України "Про заставу", оскільки звернення стягнення на заставлені майнові права вчинено у спосіб, не передбачений чинним законодавством, крім того позивач послався, що спірні договори укладені генеральним директором ТОВ Гриф Девелопмент Інвестмент! З перевищенням повноважень.

Відповідач 2 заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначив що вважає їх незаконними, необґрунтованими оскільки доводи позивача є помилковими, не відповідають нормам матеріального права та обставинам справи.

Приписами статей 33 , 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України , господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (абз. 4 п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними необхідно враховувати, що згідно із статтями 4 , 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК , іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1 , 8 Конституції України ).

У відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

В пункті 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними роз'яснено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством. Спори цієї категорії є підвідомчими (підсудними) господарським судам незалежно від їх суб'єктного складу на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК, якщо акціонер (учасник) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав (п. 51 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що акціонер (учасник) товариства може оспорити договір, вчинений господарським товариством, якщо обґрунтує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 21.01.2015 у справі № 911/2089/14, від 01.07.2015 у справі № 911/2435/14, та в п. 51 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з протоколів №№ 7, 8 загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Гриф Девелопмент Інвестмент" від 21.05.2015 та від 22.05.2015, в яких приймав участь позивач та голосував "за" по всім питанням порядку денного, учасниками товариства вирішено здійснити передачу у власність Публічному акціонерному товариству "Український інноваційний банк" майна, що є предметом договорів застави майнових прав та іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 4727 від 27.12.2010.

Суд звертає увагу, що до матеріалів справи не надано доказів стосовного того, що рішення загальних зборів учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Гриф Девелопмент Інвестмент" від 20.05.2015р., оформлені протоколом №7 від 21.05.2015 року, та від 22.05.2015р., оформлені протоколом №8 від 22.05.2015 року визнано недійсними.

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України встановлено, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України зазначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 3.5 (порядок повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів за договором) кредитного договору № 4727 від 27.12.2010, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гриф Девелопмент Інвестмент" та Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" встановлено, що граничним терміном повернення кредиту є 25.12.2015 з урахуванням графіку зменшення ліміту кредитної лінії: - до 10 числа кожного місяця, починаючи з лютого 2001 року, позичальник здійснює зменшення ліміту кредитної лінії рівними частинами в сумі не менше ніж 258620,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач 2 надсилав ТОВ "Гриф Девелопмент Інвестмент" лист повідомлення (в порядку стю 35 ЗУ Про іпотеку ) віл 05.09.2012 №3096/0/2-12, який отримано наручно 28.09.2012, про що свідчить підпис отримано генеральний директор Черданцева Л.Д.

Відповідачем 2 було надано ТОВ "Гриф Девелопмент Інвестмент" повідомлення про порушення основного зобов'язання №657/0/2-15, яке отримано ОСОБА_8

Відповідачем 2 було надіслано ТОВ "Гриф Девелопмент Інвестмент" повідомлення про порушення основного зобов'язання №658/2/2-15 від 18.02.2015 , що підтверджується описом вкладення в цінний лист, на якому наявний поштовий штемпель від 18.02.2017.

В матеріалах справи наявне нотаріально посвідчене пояснення колишнього керівника ТОВ "Гриф Девелопмент Інвестмент", відповідно до яких останній зазначив, що може із впевненістю стверджувати, що у місцях про отримання зазначених документів дійсно стоять його підписи, крім того вказав, що підприємство дійсно отримувало зазначені повідомлення.

Враховуючи вище зазначене можна дійти висновку, що строк за кредитним договором настав з моменту пред'явлення претензій від 05.09.2012, 18.02.2015, 18.02.2015, про сплату боргу, які було пред'явлено раніше ніж укладено договір про задоволення вимог іпотеко держателя.

Частиною 1 статті 33 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону .

Відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Гриф Девелопмент Інвестмент" № 22/05 від 22.05.2015 адресованого Публічному акціонерному товариству "Український інноваційний банк", ТОВ "Гриф Девелопмент Інвестмент" просить банк розглянути питання щодо прийняття предмету іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 4727 від 27.12.2010

Суд, зазначає, що позивачем не надано доводів на підтвердження позовних вимог, в зв'язку із чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача..

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.12.2017

Суддя Мельник В.І.