Ухвала

від 10.09.2018 по справі 2-22/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1614/18 Катеринопільський районний суд Черкаської області

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

10 вересня 2018 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів цивільної палати:

судді-доповідача Фетісової Т.Л.

суддів Василенко Л.І., Бородійчука В.Г.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2, як особи, яка не брала участі у розгляді справи, однак яка вважає, що рішенням суду вирішено питання про її права та обов'язки, на заочне рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 02.03.2007 у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а :

заочним рішенням суду від 02.03.2007 у цій справі позовні вимоги задоволено та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 борг в сумі 150000,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30,00 грн. та 750,00 грн. державного мита. Судом встановлено, що зазначені заборгованість виникла на підставі договору позики, оформленого борговою розпискою.

На це рішення ОСОБА_2, як особа, яка не брала участі в розгляді справи, однак питання про права та обов'язки якої вирішено судом у оскарженому рішенні, подав 28.08.2018 апеляційну скаргу, якою порушено питання про його скасування та відмову у задоволенні позовних вимог у справі.

Скаржник зазначає про те, що оскаржене рішення порушує його права на стягнення з ОСОБА_4 коштів за рішенням Катеринопільського районного суду від 22.09.2017 у сумі 5000,00 грн. у зведеному виконавчому провадженні до складу якого включено, зокрема, виконавче провадження про стягнення коштів на підставі оскарженого в цій справі рішення суду. Так сума, яка фігурує у заочному рішенні Катеринопільського районного суду Черкаської області від 02.03.2007, є значно вищою від суми на стягнення якої з ОСОБА_4 він має право, отже його вимоги у виконавчому провадженні буде складно задовольнити.

При проведенні підготовки до апеляційного розгляду даної справи апеляційним судом встановлено наступне.

Відповідно до положень ч.1 ст.352 ЦПК України право на апеляційне оскарження рішення суду у цивільній справі мають, зокрема, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.

Згідно п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; ст.629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладене, оскільки правовідносини у цій справі ґрунтуються на договорі позики, укладеному між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, стороною якого скаржник ОСОБА_2 не був, апеляційний суд констатує, що питання про права, свободи, інтереси та обов'язки останнього вирішуватися заочним рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 02.03.2007 у цій справі не могло, адже жодних прав чи обов'язків відносно правовідносин позики між сторонами справи скаржник не мав.

При цьому його доводи про те, що наявність виконавчого провадження на виконання оскарженого в цій справі рішення ускладнює стягнення зі сторони цієї справи на користь скаржника коштів, на увагу не заслуговують, адже правовідносини, що виникають у ході здійснення примусового виконання рішення не стосуються питань по суті спору у справі, які таким рішенням вирішуються, отже не можуть слугувати підставою для перегляду висновків суду, зроблених по суті спору.

Апеляційний суд враховує, що ЄСПЛ виходить із поваги до правила res judicata як принципу остаточності судових рішень, відповідно до якого повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають використовуватися для виправлення фундаментальних судових помилок під час здійснення правосуддя, а не для нового розгляду справи. Перегляд справи не може розглядатися як замаскована апеляція, а сама лише можливість існування двох поглядів на предмет не є підставою для повторного розгляду справи (п.52 рішення від 24.07.2003 у справі Ryabykh v. Russia ).

Керуючись п.3 ч.1 ст.362 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и л а :

закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2, як особи, яка не брала участі у розгляді справи, однак яка вважає, що рішенням суду вирішено питання про її права та обов'язки, на заочне рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 02.03.2007 у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з дня постановлення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Суддя-доповідач

Судді