Ухвала

від 26.10.2018 по справі 2-22/2007

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

26 жовтня 2018 року

м. Київ

справа №2-22/2007

провадження №61-45613ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати

Касаційного цивільного суду: Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

Пророка В. В., Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 10 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області

від 02 березня 2007 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 борг в сумі 150 000 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Судом встановлено, що зазначена заборгованість виникла на підставі договору позики, оформленого борговою розпискою.

У серпні 2018 року, не погоджуючись з ухваленим судовим рішенням,

ОСОБА_4, який не брав участі в розгляді справи, звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що рішенням суду вирішено питання про його права та обов'язки .

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 04 вересня 2018 року поновлено ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 10 вересня 2018 року закрито апеляційне провадження з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що правовідносини у даній справі ґрунтуються на договорі позики, укладеному між

ОСОБА_5 та ОСОБА_6, стороною якого заявник - ОСОБА_4 не був, питання про права, свободи, інтереси та обов'язки останнього заочним рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 02 березня 2007 року не вирішувалось.

У жовтні 2018 року ОСОБА_4 звернувся із касаційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу апеляційного суду, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що рішенням Катеринопільського районного суду від 22 вересня 2017 року з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 стягнуто 5 000 грн. Стягнення коштів з ОСОБА_6, об'єднано у зведене виконавче провадження . Оскільки стягнута оскаржуваним рішення сума є значно вищою від суми на стягнення якої з ОСОБА_6 має право заявник, то його вимоги у виконавчому провадженні буде складно задовольнити.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 352 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Зазначена норма встановлює порядок апеляційного оскарження судового рішення, який можливий у тому разі, коли суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

На стадії апеляційного провадження, під час якої вирішується питання про можливість прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, та яка вважає, що ухваленим рішенням порушені її права, апеляційний суд встановлює чи дійсно мали місце порушення таких прав.

Закриваючи апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що заочним рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області

від 02 березня 2007 року питання про права та обов'язки ОСОБА_4 не вирішувалися.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Пунктом 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України передбачено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Із змісту касаційної скарги, оскаржуваної ухвали апеляційного суду та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у скарзі доводи були предметом дослідження та оцінки суду апеляційної інстанції і не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою та п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 10 вересня 2018 року, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

В. В. Пророк

І. М. Фаловська