Постанова

від 26.09.2018 по справі 296/7004/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/7004/18 Головуючий у 1-й інст. Сингаївський О. П.

Категорія 57 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Миніч Т.І., Павицької Т.М.

з участю секретаря судового засідання Кучерявого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №296/7004/18 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства (Приватне акціонерне товариство) Правекс Банк , Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Поліські зорі , ОСОБА_2, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінтайм Капітал , Товариство з обмеженою відповідальністю ПФМ Акцент про визнання недійсними договорів та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Поліські зорі до Акціонерного товариства (Приватне акціонерне товариство) Правекс Банк , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова взаємодопомога , треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінтайм Капітал , ОСОБА_1 про визнання договорів недійсними та витребування майна

за заявою ОСОБА_1 про забезпечення первісного позову

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінтайм Капітал на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 02.08.2018, постановлену під головуванням судді Сингаївського О.П. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в :

01.08.2018 ОСОБА_1, через свого представника ОСОБА_3, подала до суду заяву, яку уточнила 02.08.2018, про забезпечення її позову та просила накласти арешт на нерухоме майно, а саме: групу нежилих приміщень №1-2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (в літ.А), загальна площа: 112,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 і належать на праві приватної власності ОСОБА_2; заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо реєстрації (перереєстрації) за будь-якими фізичними чи юридичними особами право власності на групу нежилих приміщень №1-2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (в літ.А), загальна площа: 112,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 і належать на праві приватної власності ОСОБА_2.

В обґрунтування заяви зазначено, що в провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства (Приватне акціонерне товариство) Правекс Банк , Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Поліські зорі , ОСОБА_2, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінтайм Капітал , Товариство з обмеженою відповідальністю ПФМ Акцент про визнання недійсними кредитних договорів, договору поруки, договорів іпотеки та витребування майна. Предметом оспорюваних договорів іпотеки є, зокрема, нерухоме майно - група нежилих приміщень №1-2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (в літ.А), загальною площею 112,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2. Зазначив, що вказане нерухоме майно неодноразово відчужувалося третім особам, а 01.08.2018 - відчужено відповідачу ОСОБА_2, до якого пред'явлено вимогу про витребування майна. Відчуження майна, у разі задоволення позовних вимог, створить перешкоди для його повернення. Виходячи із наведеного просив задовольнити заяву.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 02.08.2018 заяву ОСОБА_1 задоволено. Накладено арешт на нерухоме майно, а саме: групу нежилих приміщень №1-2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (в літ.А), загальна площа: 112,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 і належать на праві приватної власності ОСОБА_2. Заборонено державним реєстраторам, нотаріусам та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо реєстрації (перереєстрації) за будь-якими фізичними чи юридичними особами право власності на групу нежилих приміщень №1-2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (в літ.А), загальна площа: 112,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 і належать на праві приватної власності ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі представник ТОВ Фінансова компанія Фінтайм Капітал просить ухвалу суду скасувати в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції на момент постановлення ухвали про забезпечення позову ОСОБА_1 не притягнув до участі у розгляді справи, як відповідача, власника майна - ОСОБА_2, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 150 ЦПК України. Крім того, наголошує, що сама заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України, а саме в ній не зазначено пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, а тому підлягала поверненню на підставі ч. 9 ст. 153 ЦПК України. Також посилається на те, що сторонами не надано доказів вартості майна, на яке заявник просить накласти арешт.

Від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Зокрема, вказує, що заява про забезпечення позову відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, а тому підстав для повернення її заявнику немає, вартість майна підтверджується наявними у справі консультаційними звітами про його вартість. Зазначає, що спірне майно неодноразово відчужувалось і подальше його відчуження, у разі задоволення позову, унеможливить його витребування від останнього власника ОСОБА_2, до якого пред'явлено позов.

В суді апеляційної інстанції представник ТОВ Фінансова компанія Фінтайм Капітал , адвокат Остащенко О.М., апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити, надала пояснення, аналогічні викладеному в апеляційній скарзі.

Представник ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_3, проти доводів апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених відзиві на апеляційну скаргу.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що у липні 2018 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства (Приватне акціонерне товариство) Правекс Банк , Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Поліські зорі , в якому просила визнати недійсними договори кредиту, поруки, іпотеки. В подальшому позивач збільшила позовні вимоги та, окрім заявлених вимог, просила витребувати іпотечне майно від останнього його власника ОСОБА_2, залучивши його до участі у справі як співвідповідача, та просила залучити до участі у справі, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінтайм Капітал , Товариство з обмеженою відповідальністю ПФМ Акцент .

Встановлено, що 24.10.2008 між АКБ Правекс-Банк та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №575-006/08Р, за умовами якого остання отримала 350 000 доларів США зі сплатою 17, 99 % річних за користування кредитними коштами та строком повернення до 24.10.2013 (а.с. 34-36).

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між ОСОБА_1 та УКБ Правекс-Банк того ж дня укладено договір іпотеки № 575-006/08Р, предметом якого є група нежилих приміщень №1-2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (в літ.А), загальна площа: 112,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 1.4. цього договору згідно з довідкою-характеристикою БТІ від 12.09.2008 вартість цього майна складає 2924500грн; згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності - 700100 доларів США; згідно п. 1.5. вартість переданого майна в іпотеку за домовленістю сторін становить 700100 доларів США (а.с. 46-49).

Як вбачається із копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 131800638 від 23.07.2018, 03.07.2018 державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Реєстрація нерухомості Вітько М.М. на підставі спірного Договору іпотеки № 575-006/08Р зі змінами, серія та номер 6511, виданий 24.10.2008, Договору відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, серія та номер 374, виданий 13.03.2018, договору про відступлення права вимоги за іпотечними договорами, серія та номер 426, 427, виданий 26.05.2017, було зареєстровано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінтайм Капітал (код за ЄДРПОУ - 40424878) на групу нежилих приміщень №1-2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (в літ.А)., загальна площа: 112,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно інформаційної довідки № 131804815 від 23.07.2018, 23.07.2018 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер № 42187330 від 23.07.2018 та договору купівлі-продажу, серія та номер 589 було зареєстровано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю ПФМ Акцент (код ЄДРПОУ - 42317635) на групу нежилих приміщень №1-2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (в літ.А)., загальна площа: 112,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Після чого, 01.08.2018 відбулося чергове відчуження майна, яке є предметом спору у вищевказаній справі, а саме: ТОВ ПФМ Акцент відчужило групу нежилих приміщень №1-2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (в літ.А)., загальна площа: 112,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 у власність фізичній особі ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 3003 від 01.08.2018, що підтверджується копією Інформаційної довідки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 132920650 від 01.08.2018.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 суд першої інстанції встановив, що між сторонами у справі виник спір з приводу визнання недійсними правочинів та витребування майна з чужого володіння, вимога про забезпечення позову є співмірною із заходом забезпечення з урахуванням обставин неодноразового відчуження цього майна, що направлені на перехід права власності на спірне нерухоме майно до третіх осіб. У випадку невжиття заходів із забезпечення позову та у випадку подальшого відчуження ОСОБА_2 у власність третім особам групи нежитлових приміщень виникне неможливість виконання рішення суду про витребування вказаного майна від зазначеної особи у власність позивача у випадку ухвалення судом такого рішення.

Крім того, суд першої інстанції вказав, що у період часу з 03.07.2018 по 02.08.2018 зміна власників спірного майна відбувалась неодноразово, що свідчить про ризики відчуження даного майна в майбутньому.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, виходячи із наступного.

За змістом ст. 149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 даного кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов майнового характеру допускається забезпечувати шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Пунктом 4 зазначеної норми, зокрема, передбачено, що позов забезпечується також забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Заява про забезпечення позову у відповідності до ч.1 ст. 151 ЦПК України подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява;2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Частиною 9 ст. 153 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У заяві позивача про забезпечення позову вказано як причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, так і обґрунтовано необхідність їх вжиття, як це передбачено ст. 151 ЦПК України.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Порушуючи питання про забезпечення позову, позивач посилалась на те, що з 03.07.2018 по 02.08.2018 зміна власників спірного майна відбувалась неодноразово і у випадку невжиття заходів забезпечення позову та у випадку подальшого відчуження ОСОБА_2 у власність третім особам спірного майна виникне неможливість виконання рішення суду про витребування вказаного майна від зазначеної особи у власність позивача у випадку ухвалення судом такого рішення.

Викладені обставини з урахуванням положень статті 151 ЦПК України є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Правильно встановивши фактичні обставини справи та правильно застосувавши норми процесуального законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України, а саме в ній не зазначено пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, а тому підлягала поверненню на підставі ч. 9 ст. 153 ЦПК України, не можуть бути враховані з огляду на таке.

Частиною 3 ст.154 ЦПК України, встановлено, що суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Відповідно до ч.4 ст.154 ЦПК України, зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:

1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;

2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрована на території України, а саме в АДРЕСА_1.

В матеріалах справи відсутні докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Відтак, на момент постановлення ухвали, підстав для обов'язкового застосування зустрічного забезпечення не було.

Окрім того позивач у заяві про забезпечення позову окреслив свою позицію щодо зустрічного забезпечення, вказавши, що вважає, що вжиття заходів зустрічного забезпечення не є доцільним.

У свою чергу, відповідач не позбавлений можливості подати клопотання про зустрічне забезпечення з обґрунтуванням наявності підстав для такого забезпечення та наданням відповідних доказів на підтвердження цих обставин, у порядку, передбаченому ч.6 ст. 154 ЦПК України.

Посилання в апеляційній скарзі щодо відсутності даних щодо вартості майна є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, оскільки вартість майна встановлено оспорюваним договором іпотеки, який міститься в матеріалах справи (а.с. 46-49).

Доводи, наведені представником ТОВ Фінансова компанія Фінтайм Капітал , стосовно того, що судом застосовано два види забезпечення позову - накладено арешт на майно та заборонено вчиняти певні дії і перший вид забезпечення фактично охоплює другий, на суть ухваленого судового рішення не впливають і свідчать про додаткову деталізацію основного виду забезпечення позову - накладення арешту на майно.

Обґрунтування представника ТОВ Фінансова компанія Фінтайм Капітал щодо того, що судом вжито заходів забезпечення позову раніше, ніж до участі у справі притягнуто відповідача ОСОБА_2, не є підставою для скасування ухвали, оскільки забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи (ч.2 ст. 149 ЦПК України), забезпечення позову відбулося одного дня із залученням до участі в розгляді справи відповідача ОСОБА_2 (02.08.2018), окрім того останній сам не оскаржував ухвалу про забезпечення позову, доказів того, що він уповноважував представника ТОВ Фінансова компанія Фінтайм Капітал на цю дію матеріали справи не містять.

Посилання представника ТОВ Фінансова компанія Фінтайм Капітал на те, що у Печерському районному суді м. Києва розглядається справа за позовом ОСОБА_1 до одного з відповідачів з аналогічним предметом спору виходять за межі розгляду цієї справи (ч. 1 ст. 367 ЦПК України), проте за наявності таких обставин, учасник процесу не позбавлений права заявити клопотання до суду першої інстанції про залишення позову без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що підстав для скасування оскаржуваної ухвали немає.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Фінтайм Капітал залишити без задоволення.

Ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 02.08.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 28.09.2018.

Головуючий Судді