Рішення

від 22.06.2006 по справі 45/98

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

45/98

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.06.06 р.                                                                               Справа № 45/98                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Газетно – виробнича

                      корпорація „Новая печать”,  ЄДРПОУ 30872388, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „РБ „Приоритет”,

                           ЄДРПОУ 33863554, м.Донецьк

про стягнення  5 373 грн. 20 коп.

Суддя  Б.Д. Плотніцький

при секретарі судового засідання Крищук Л.В.  

Представники:  

Від позивача: Савенко М.Ю. – адвок.

Від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь  

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Газетно – виробнича корпорація „Новая печать”, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „РБ „Приоритет”, м. Донецьк, про стягнення заборгованості у сумі 5 373 грн. 20 коп., в тому числі основний борг – 4 900 грн. 00 коп. та пеня – 473 грн. 20 коп.

Одночасно, позивачем заявлена вимога про відшкодування витрат на юридичну допомогу у сумі 4 500 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на договір на виконання послуг по виробництву та комплексному обслуговуванню рекламних об'єктів, додаткові угоди, платіжне доручення та листи.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений в установленому порядку.

Згiдно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

10.11.2005р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Газетно – виробнича корпорація „Новая печать”, м. Донецьк, та відповідачем -  Товариством з обмеженою відповідальністю „РБ „Приоритет”, м. Донецьк, укладений договір за №169.

Згідно з умовами вказаного договору відповідачем повинні бути виконані послуги по виготовленню та комплексному обслуговуванню рекламних об'єктів. Зокрема, виготовити та встановити рекламну конструкцію „Сіті-лайт”, розміром робочої поверхні 2х3м., згідно із макетом (додаткова угода №1 від 08.12.2005р.).

При цьому, позивач доручає, а відповідач зобов'язаний виконати та передати виконані роботи (продукцію) позивачу. Одночасно позивач повинен сплатити вартість виконаних робіт.

Пунктом 4.6.вказаного договору встановлено, що виконане замовлення повинно бути передане згідно з актом приймання – передачі.

Додатковою угодою №1 від 08.12.2005р. сторонами визначена вартість виконаних робіт у сумі 7 000 грн., шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача 70% від загальної суми вартості у вигляді передоплати, 30% повинні бути сплачені по факту виконаних робіт.

На виконання умов договору позивачем було здійснене перерахування грошових коштів у сумі 4 900 грн. 00 коп., які перераховані на рахунок відповідача платіжним дорученням №2793 від 08.12.2005р.

Всупереч умовам договору роботи відповідачем не були виконані.

На адресу відповідача направлений лист №28/1 від 17.02.2006р. з вимогою повернути суму передоплати у розмірі 4 900 грн. 00 коп. та сплатити збитки у сумі 3 515 грн. 32 коп.

Повторно, листом №41/2 від 10.03.2006р. була направлена вимога відповідачу про повернення авансу в сумі 4 900 грн. Одночасно було повідомлено відповідача про розірвання договору №169 від 10.11.2005рн.

Відповідачем вимога позивача залишена без задоволення.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми передоплати в сумі 4 900 грн. 00 коп.

За приписом п. 4.2 договору №169 від 10.11.2005р. у випадку затримки надання послуг або ненадання їх у повному обсязі, ніж було замовлено, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не наданих послуг за кожен день затримки.

З урахуванням викладеного, на підставі п.4.2 договору №169 від 10.11.2005р. та ст. 624 Цивільного кодексу України позивач нарахував та пред'явив до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми ненаданих послуг за кожен день прострочення у сумі 473 грн. 20 коп.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, позов не оскаржив, відзив не надав. Про день та час розгляду справи був повідомлений в установленому порядку.

Господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, додатковою угодою №1 від 08.12.2005р. сторонами був визначений предмет договору №169 вд 10.11.2005р. – виготовити та встановити рекламну конструкцію „Сіті-лайт”, розміром робочої поверхності 2х3м., згідно з макетом, якиє є невід'ємною частиною договору. Також було визначено, що конструкція повинна бути виготовлена якісно та з урахуванням доступу для заміни внутрішніх ламп.

Одночасно був визначений термін виконання робіт, в тому числі і встановлення за адресою: м.Донецьк, пр.Київський, вул.Павла Поповича – 14 робочих днів з моменту підписання додаткової угоди двома сторонами.

Крім цього, п.1.2 вказаної додаткової угоди вартість виконаних робіт була визначена в 7 000 грн. 00 коп., проте повинна бути здійснена передоплата у розмірі 70% від вартості шляхом перерахування на рахунок відповідача грошових коштів, залишок 30% повинен бути сплачений після фактичного виконання робіт.

Позивач перерахував грошові кошти у розмірі 4 900 грн. 00 коп. на рахунок відповідача, що підтверджується копією платіжного доручення № 2793 від 08.12.2005р., яка наявна в матеріалах справи (а.с.12).

За приписом ст.612 Цивільного кодексу України боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як встановлено судом, відповідач всупереч умовам договору та ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України свої зобов'язання по виконанню робіт не виконав.

При цьому, відповідачем залишені поза увагою вимоги позивача про повернення суми сплаченого авансу в розмірі 4 900 грн. 00 коп. та сплати збитків в сумі 3 515 грн. 96 коп., які були викладені в листах №28/1 від 17.02.2006р. та №41/2 від 10.03.2006р., копії яких наявні в матеріалах господарської справи (а.с.13,14).

За змістом ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо  продавець,  який  одержав  суму  попередньої  оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Господарський суд вважає, що оскільки відповідачем роботи для позивача не були виконані, то вимога позивача про повернення суми попередньої оплати вартості послуг є правомірною.

Згідно з п. 4.2 договору №169 від 10.11.2005р. встановлено, що виконавець сплачує пеню за кожен день прострочки від суми ненаданих послуг в розмірі подвійної облікової ставки НБУ у випадку затримки виконання робіт або виконання робіт не у повному обсязі.

Відповідачем не виконані роботи, що визначені в договорі, тому господарський суд дійшов висновку, що позивачем правомірно нарахована та пред'явлена до стягнення пеня у сумі 473 грн. 20 коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 4 900 грн. 00 коп. та пені в сумі 473 грн. 20 коп. підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат на юридичну допомогу у сумі 4 500 грн. 00 коп. господарський суд вважає вимогу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

В підтвердження наданих послуг позивачем наданий договір №2 від 14.04.2006р. про надання юридичних (адвокатських) послуг, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.16).

Згідно з даним договором (п.3.1) вартість наданих послуг визначена в розмірі 4 500 грн. 00 коп.

Позивачем вартість послуг сплачена у повному обсязі, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №10 від 18.04.2006р. (а.с.27).

З урахуванням роз'яснення Вищого господарського суду України „Про деякі питання застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” №02-5/78 від 04.03.1998р., витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат  для даної справи.

З урахуванням викладеного, господарський суд вважає, що вимога позивача про відшкодування витрат на юридичну допомогу у сумі 4 500 грн. 00 коп. підлягає задоволенню частково у сумі 2 000 грн. 00 коп.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

                                                   ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Газетно – виробнича корпорація „Новая печать”, м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю „РБ „Приоритет”, м. Донецьк, про стягнення заборгованості у сумі 5 373 грн. 20 коп., в тому числі основний борг – 4 900 грн. 00 коп. та пеня – 473 грн. 20 коп., задовольнити.

Задовольнити частково вимогу позивача про відшкодування витрат на юридичну допомогу у сумі 2 000 грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „РБ „Приоритет”, м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Газетно – виробнича корпорація „Новая печать”, м. Донецьк, заборгованість у сумі у сумі 5 373 грн. 20 коп., в тому числі основний борг – 4 900 грн. 00 коп. та пеня – 473 грн. 20 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., витрати на юридичну допомогу у сумі 2 000 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення прийняте в судовому засіданні 22.06.2006р.

Суддя                                                                         Плотніцький Б.Д.