Рішення

від 03.03.2010 по справі 2-53-10

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-53

2010 рік

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

24 лютого 2010 року                     Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого                                               -                   судді       Ярошенко С.С.

при секретарі                                               -                                 Дмитрієвій М.А.

за участю адвоката                                      -                                 ОСОБА_1

за участю представника відповідачки       -                                 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи – Мелітопольська державна нотаріальна контора, секретар Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, про визнання заповіту недійсним ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, треті особи – Мелітопольська державна нотаріальна контора, секретар Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, про визнання заповіту недійсним.

В позові зазначено, що 05 квітня 2008 року помер ОСОБА_5, з яким позивачка перебувала у фактичних шлюбних відносинах та проживала однією сім'єю. Після його смерті відкрилась спадщина на 1/5 частину житлового будинку № 38 по вул. К. Маркса в м. Мелітополі Запорізької області. Спадкоємці першої, другої, третьої черги відсутні, в зв'язку з чим позивачка, як спадкоємець четвертої черги за законом, звернулася до Мелітопольської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Але їй було відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5, в зв'язку з тим, що спадщину на підставі заповіту, посвідченого 29 грудня 2007 року секретарем Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, прийняла відповідачка. Однак, позивачка вважає, що зазначений заповіт є незаконним та недійсним, оскільки ОСОБА_5 знаходився на обліку в Мелітопольському онкологічному диспансеру Запорізької області з 20 вересня 2007 року по 05 квітня 2008 року з діагнозом: рак шлунка, четвертої стадії. За станом здоров'я йому в період з 18 вересня 2007 року по 22 жовтня 2007 року було проведено два курси хіміотерапії, а в грудні 2007 року стан його здоров'я був дуже важкий, він практично не підіймався з ліжка, не виходив на вулицю, самостійно не пересувався та потребував сторонньої допомоги, яку постійно здійснювала позивачка до його смерті. Тому, як зазначає позивачка, 29 грудня 2007 року ОСОБА_5 з дому нікуди не виходив і тому не міг посвідчити вищевказаний заповіт на ім'я відповідачки у Вознесенській сільській раді Мелітопольського району Запорізької області. Також в цей день секретар Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, не приїжджала до них додому, з метою посвідчення заповіту. Крім того, позивачка вважає, що ОСОБА_5 не підписував зазначений заповіт, а заповіт, представлений відповідачкою до нотаріальної контори не відповідає його волі, і підпис, зроблений в заповіті від імені ОСОБА_5, не належить йому та не відповідає його підпису в інших документах.

Позивачка просить суд задовольнити позов і визнати недійсним заповіт, посвідчений від імені ОСОБА_5 на ім'я відповідачки секретарем виконавчого комітету Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області ОСОБА_6 29 грудня 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 1053, а також стягнути з відповідачки на свою користь понесені витрати по оплаті судового збору в розмірі 08 гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 07 гривень 50 копійок.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала, позовні вимоги уточнила та просила суд визнати недійсним заповіт, посвідчений від імені ОСОБА_5 на ім'я відповідачки секретарем виконавчого комітету Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області ОСОБА_6 29 грудня 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 1053, а також стягнути з відповідачки на свою користь понесені витрати по оплаті судового збору в розмірі 08 гривень 50 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 07 гривень 50 копійок та та витрати по оплаті судово-почеркознавчої (посмертної) експертизи в розмірі 1095  гривень 25 копійок.

В судовому засіданні відповідачка та представник відповідачки ОСОБА_2 позов не визнали та просили суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що складення заповіту на користь відповідачки – це була воля померлого ОСОБА_5, він сам підписував цей заповіт, складання та оформлення заповіту відбувалося згідно вимог закону. Позовні вимоги позивачки необґрунтовані, не підтверджені жодними доказами, ґрунтуються лише на припущеннях, а тому в їх задоволенні повинно бути відмовлено.

В судове засіданні представник третьої особи – Мелітопольської державної нотаріальної контори не з'явився, однак від неї надійшла письмова заява про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позову не заперечує. Однак, в минулих судових засіданнях державний нотаріус Мелітопольської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 пояснила, що до нотаріальної контори звернулася відповідачка, яка прийняла спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 і в подальшому їй були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки черги спадкоємців за законом не було. Також до нотаріальної контори надійшла заява від позивачки, однак в передбачений законом строк вона не надала відповідних документів на підтвердження факту того, що на день смерті ОСОБА_5 вона була спадкоємицею за законом.

В судове засіданні третя особа – секретар Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області ОСОБА_6 не з'явилася, однак від неї надійшла письмова заява про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечує. Однак, на попередніх судових засіданнях вона також заперечувала проти заявленого позову, оскільки посвідчення нею заповіту відбувалося з дотриманням всіх вимог чинного законодавства України, в присутності самого спадкодавця, який власноручно зробив підпис в заповіті та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій по Вознесенській сільській раді Мелітопольського району Запорізької області, а також особисто оплатив державне мито за вчинення нотаріальних дій.

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, законність та обґрунтованість позовних вимог, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1234 ЦК України, право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Відповідно до ст. 1247 ЦК України, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може підписати заповіт, він підписується відповідно од частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251 – 1252 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 1257 ЦК України, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що він знає померлого ОСОБА_5 та позивачку з 1977 року, які жили як подружжя. Вони проживали по сусідству та дружили родинами. Відповідачку раніше він не бачив, тільки на похороні. ОСОБА_5 не казав, що він хоче зробити заповіт на відповідачку. В 2007 році ОСОБА_5 захворів, похованням займалася позивачка.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що вона знає позивачку, вони мешкали по сусідству з 1981 року. ОСОБА_5 жив разом з позивачкою як подружжя, він ніколи не казав, що хоче на когось зробити заповіт. Відповідачку вона не знає та ніколи її не бачила. Восени 2007 року вона дізналася, що ОСОБА_5 важко хворий, і коли він помер, ховала його позивачка та її син.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що вона знає позивачку більш ніж 30 років, вона проживала разом з ОСОБА_5 як чоловік та жінка. Вона часто приходила до них в гості, відносини між ними були добрі. А з ОСОБА_5 вони разом відвідували єврейське товариство. В листопаді та грудні 2007 року вона відвідувала ОСОБА_5, який був тяжко хворий та лежав. Відповідачку вперше вона побачила на похороні ОСОБА_5 і позивачка їй сказала, що це сестра померлого.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала, що вона знала ОСОБА_5 протягом 15 років,зустрічалась з ним у відповідачки, яка є його сестрою. Восени 2007 року вони разом з відповідачкою відвідували ОСОБА_5 у нього вдома, він був після операції, але самостійно пересувався. Останній раз вона була у нього в січні – лютому 2008 року. А в березні 2008 року він ще відвідував єврейське товариство. Ховала його відповідачка, вона замовляла поминальний обід, а позивачку вона побачила тільки за тиждень до смерті ОСОБА_5 в нього вдома, але він її ніяк не представляв.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що з 1967 року він знав ОСОБА_5, який мешкав разом з жінкою – ОСОБА_13, але вона виїхала до м. Києва, це було приблизно за 4 роки до того, як ОСОБА_5 захворів. Також він добре знав відповідачку, вона допомагала ОСОБА_5. Про те, що ОСОБА_5 захворів, він дізнався у 2006 році і коли він тоді відвідав ОСОБА_5, окрім нього в будинку ніхто не проживав. В липні 2007 року він бачив ОСОБА_5 і той скаржився, що його ображає якась жінка. Останній раз він був в нього в лютому 2008 року, на той час ОСОБА_5 ще відвідував єврейське товариство. А позивачку він вперше побачив лише на поминках.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала, що вона добре знає відповідачку та померлого ОСОБА_5 протягом 30 років. Вона завжди вважала, що вони рідні брат та сестра. Вони разом зустрічались у відповідачки вдома. Останній раз вона бачила ОСОБА_5 в лютому – березні 2008 року, він казав, що не дуже добре себе почуває. Позивачку вона побачила тільки на поминках, до цього ОСОБА_5 проживав з однією жінкою на ім'я Шура, яка виїхала до м. Києва.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показала, що вона є директором єврейського товариства, де протягом 20 років працює з пенсіонерами. ОСОБА_5 вона знала близько 7 років, він був членом товариства. Їй відомо, що він хворів, останній раз товариство він відвідав 07 березня 2008 року. Іноді він приходив зі своєю сестрою ОСОБА_4. ОСОБА_5 не був одружений, про що він сам їй казав, а коли вона відвідала його вдома, там був безлад і було видно, що жінки в домі немає. Він казав, що відповідачка приходить до нього та годує його.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показала, що вона є приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу і посвідчувала довіреності від імені ОСОБА_5 на представництво ОСОБА_3 його інтересів, а також розпорядження належними йому 2/5 частинами житлового будинку № 38 по вул. К. Маркса в м. Мелітополі Запорізької області та автомобілем. Все це відбувалось згідно вимог чинного законодавства України. В якому стані на той час був ОСОБА_5 вона не пам'ятає.

Даючи оцінку показанням свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в частині того, що померлий ОСОБА_5 мешкав разом з якоюсь жінкою, а згодом – сам і позивачка разом із ним не проживала, суд не може прийняти їх до уваги, оскільки зазначений факт проживання однією сім'єю позивачки з ОСОБА_5 встановлений рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 серпня 2008 року. Зазначене рішення набрало чинності.

Щодо показань інших свідків, у суду немає підстав піддавати сумніву істинність фактів, повідомлених цими свідками, так як їх показання відповідають та не суперечать обставинам, відомості про які містяться в зібраних по справі доказах.

Як встановлено в судовому засіданні, з 04 серпня 1972 року по 05 квітня 2008 року позивачка перебувала у фактичних шлюбних відносинах та проживала однією сім'єю з ОСОБА_5, який помер 05 квітня 2008 року.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на 1/5 частину житлового будинку № 38 по вул. К. Маркса в м. Мелітополі Запорізької області, яка належала померлому на праві особистої власності на підставі договору купівлі-продажу від 19 червня 1986 року.

Спадкоємці першої, другої, третьої черги у померлого ОСОБА_5 відсутні, в зв'язку з чим позивачка, як спадкоємець четвертої черги за законом, звернулася до Мелітопольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний термін.

Але позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5, в зв'язку з тим, що спадщину на підставі заповіту, посвідченого 29 грудня 2007 року секретарем Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, прийняла відповідачка.

Однак, проведеною судово-почеркознавчою (посмертною) експертизою № 76/2л від 30 жовтня 2009 року встановлено, що підпис від імені ОСОБА_5 в заповіті від 29 грудня 2007 року, виданому ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_4 про те, що він заповідає їй все своє майно в разі своєї смерті, виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_5. Підпис в графі «Розписка в одержанні нотаріально оформленого документу» (а. 146) в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій по Вознесенській сільській раді Мелітопольського району Запорізької області виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_5.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вказані докази у сукупності повністю підтверджують порушення вимог щодо оформлення спірного заповіту, оскільки він підписаний не особисто заповідачем ОСОБА_5, а іншою особою з наслідуванням підпису заповідача.

Посилання представника відповідачки та представника відповідачки на те, що висновки судово-почеркознавчої (посмертної) експертизи не відповідають поясненням третьої особи – секретаря Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області ОСОБА_6, судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки секретар Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області ОСОБА_6 сама посвідчувала спірний заповіт, вона є зацікавленою особою, тому що це входить до її посадових обов'язків, а надані документи свідчать, що підпис в заповіті виконаний не ОСОБА_5, а іншою особою з наслідуванням підпису останнього, цей факт встановлений висновком судово-почеркознавчої (посмертної) експертизи № 76/2л від 30 жовтня 2009 року, який відповідає вимогам, що пред'являються до цього документа, викладені в ньому дані не викликають сумніву щодо їх достовірності.

При проведенні судово-почеркознавчої (посмертної) експертизи судовими експертами були додержані всі вимоги чинного законодавства, в межах їх компетенції та повноважень, на підставі інформації та документів, наявних на час проведення експертизи, відповіді на поставлені питання викладені повно та відповідають іншим фактичним даним, дослідницька частина узгоджена з підсумковою частиною висновку, висновок експертизи обґрунтований та узгоджений з іншими матеріалами справи, тому зазначений висновок судово-почеркознавчої (посмертної) експертизи є об'єктивним, достовірним та правдивим, і повинен бути покладений в основу рішення стосовно встановлення факту складення заповіту з порушеннями вимог щодо його форми та посвідчення, оскільки він був підписаний не особисто заповідачем, а іншою особою.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вказані докази у сукупності повністю підтверджують наявність підстав для визнання заповіту, посвідченого від імені ОСОБА_5 на ім'я відповідачки секретарем виконавчого комітету Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області ОСОБА_6 29 грудня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1053, недійсним. А доказів, які спростовують це, відповідачкою суду не надано, отже зазначений заповіт був складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, тому повинен бути визнаний недійним.

Аналізуючи вищезазначені докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи, а саме: копією свідоцтва про смерть (а.с. 9); копією рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області (а.с. 10); копією повідомлення КУ «Мелітопольський онкологічний диспансер» (а.с. 11); копіями довіреностей (а.с. 13 – 14); копією договору купівлі-продажу (а.с. 15); копією реєстраційного свідоцтва (а.с. 16); копією технічного паспорту (а.с. 18 – 21); копією спадкової справи (а.с. 52 – 65); копією заповіту (а.с. 73); копією реєстру для реєстрації нотаріальних дій (а.с. 74 – 76); копією довідки БФ «Хесед Велвеле» (а.с. 115); довідкою БФ «Хесед Велвеле» (а.с. 131); висновком судово-почеркознавчої (посмертної) експертизи № 76/2л (а.с. 158 – 165); іншими матеріалами справи, тому вони підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України, судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 08 гривень 50 копійок, витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 07 гривень 50 копійок та витрати по оплаті судово-почеркознавчої (посмертної) експертизи в розмірі 1095 гривень 25 копійок, понесені позивачкою, підлягають стягненню з відповідачки на користь позивачки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 1234, 1247, 1248, 1251, 1257 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 66, 79, 88, 212 – 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи – Мелітопольська державна нотаріальна контора, секретар Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, про визнання заповіту недійсним  – задовольнити.

Визнати недійсним заповіт, посвідчений від імені ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_4 секретарем виконавчого комітету Вознесенської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області ОСОБА_6 29 грудня 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 1053.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати по оплаті судового збору в розмірі 08 (вісім) гривень 50 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 07 (сім) гривень 50 копійок та витрати по оплаті судово-почеркознавчої (посмертної) експертизи в розмірі 1095 (одна тисяча дев'яносто п'ять) гривень 25 копійок, а всього 1111 (одна тисяча сто одинадцять) гривень 25 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: