Рішення

від 16.02.2010 по справі 2-53-10

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16 лютого 2010 року справа №2-53/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Борзнянський районний су д Чернігівської області в ск ладі

головуючого судді Тіслюка І.І. секретаря Циліцької Л.В.

розглянувши позовну заяв у ОСОБА_3 до колективного підприємства Борзнянська пе ресувна шляхово - будівельн а механізована колона агропр омислового будівництва (КП П ШМК) про виплату колективним підприємством на користь по зивача вартості частки трудо вого вкладу в спільній колек тивній власності КП ПШМК в су мі 19798 грн.,-

встановив:

ОСОБА_3звернулась до суду з позовом до колективно го підприємства Борзнянська пересувна шляхово - будіве льна механізована колона агр опромислового будівництва (К П ПШМК), в якому просить суд по становити рішення, яким зобо в`язати відповідача виплатит и їй вартість частки трудово го вкладу в спільній колекти вній власності КП ПШМК в розм ірі 19798 грн., оскільки вирішити дане питання в позасудовому порядку керівництво підприє мства відмовляється.

В судовому засіданні, позив ач, підтримавши позов, поясни ла, що вона працювала в Борзня нській ПШМК з 1977 по 2004 роки. Звіл ьнилась з причини скорочення чисельності робітників. У сі чні 2003 року на загальних збора х трудового колективу було з атверджено положення про пер соніфікацію колективної вла сності, список працівників і з 44 осіб, які мають право на час тку трудового вкладу в спіль ній колективній власності ПШ МК, список індивідуалізовани х сум часток трудового вклад у. На підставі списку керівни ком КП ПШМК Бакуном М.І. бу ли підписані розроблені на п ідприємстві свідоцтва на пай з визначенням вартості част ки в спільній колективній вл асності та її відсоткового п оказника. 30 червня 2009 року вона звернулась до керівництва з письмовою заявою про виплат у приналежної їй та затвердж еної колективом частки вклад у, але звернення залишилось б ез відповіді. Зазначене спон укало її звернутись до суду з даним позовом.

Представник відповідача, Купрієнко Олег Васильович , позов не визнав. В пояснення він повідомив, що всі доводи п озивача в обгрунтування пору шення відповідачем її прав т а законних інтересів не грун туються на належних доказах. Так, позивач посилалась на пе вні рішення загальних зборів трудового колективу і у тому числі на ті, що відбулись 20.01.2003 р оку щодо паювання та персоні фікації колективної власнос ті. Однак, належних підтвердж ень фактів, зазначених у позо ві, нею в судовому засіданні н е надано. Непосвідчені копії рішень загальних зборів тру дового колективу підлягають перевірці з оригіналами док ументів з метою встановлення їх справжністі.Однак позива ч не надала суду відповідних підтверджень. Одночасно, КП П ШМК не має можливості надати оригінали вказаних документ ів, оскільки вони не зберегли сь після зміни керівника КП П ШМК у зв`язку з трагичною заги беллю Бакуна М.І.. Вірогід ною причиною їх відсутності може бути те, що до вказаної по дії 26.12.2006 року відбулись загаль ні збори КП ПШМК на яких було п рийнято рішення про скасуван ня рішення загальних зборів КП ПШМК від 20.01.2003 року щодо паюв ання та персоніфікації колек тивної власності. Тому, суд по винен розглядати позов корис туючись належними доказами.

Він зазначив, що свідоцтво п ро право на пай статутом підп риємства не передбачається. Позивач не згадується в уста ві КП ПШМК як його засновник. Т ому, посилаючись на чинне зак онодавство, він заперечив пр оти поширення на позивача пр ав співзасновника колективн ого підприємства, у якого б ді йсно малось право на виплату вартості паю. Він вважає, що з астосування позивачем для по рівняння у своїх поясненнях аналогії правового статусу к олективного підприємства ПШ МК з сільським колективним г осподарством є неправомірни м. Позивач була прийнята до КП ПШМК як звичайний працівник не маючи майнового внеску, а п раво на частку трудового вне ску, яке з`явилось після персо ніфікації, не може розглядат ись в якості приналежної їй ч астки майна підприємства. Ст атут КП ПШМК, діючий на цей час , не містить положень про прав овий статус свідоцтва, видан е їй керівником КП ПШМК, і поси латись на нього як на правовс тановлюючий документ неможл иво. В статуті також відсутні відомості про ОСОБА_3 як с півзасновника підприємства .

Оскільки, з моменту звільне ння позивача з роботи у 2004 році пройшло понад три роки і стро к позовної давності минув, ві н запропонував застосувати й ого при винесенні рішення. До води про те, що у позивача були відсутні можливості займати сь вирішенням питання виплат и вартості паю з 2003 року, коли в иникло таке право, на його дум ку, не мають об`єктивного обгр унтування.

Заслухавши пояснення пози вача, а також прийнявши до від ома міркування відповідача, перевіривши їх доказами, що д олучені до справи, суд, з ураху ванням положень ст.60 ЦПК Украї ни щодо обов`язку доказуванн я і подання доказів кожною ст ороною, перевірив, з огляду на встановлені факти, правомір ність посилань позивача та в ідповідача на зазначені ними правові підстави, що підляга ють застосуванню при розгляд і позову.

Відповідно до змісту запис ів у трудовій книжці позивач а, вона дійсно працювала у кол ективному підприємстві Борз нянська ПШМК (з урахуванням п равонаступництва) з 1977 по 2004 рок и.

На підтвердження права на в иплату їй вартості частки тр удового вкладу в спільній ко лективній власності КП ПШМК в сумі 19798 грн., позивач надала с уду ксерокопії протоколів за гальних зборів КП ПШМК: від 26.12. 2002р., 10.07.2003 р., положення про персон іфікацію (приватизацію) коле ктивної власності робітника ми КП ПШМК, затвердженого заг альними зборами КП ПШМК від 26. 01.2003 року.

Згідно з п.3.6 статуту КП ПШМК, загальна спільна власність КП ПШМК персоніфікується для визначення розміру, на який в подальшому нараховуються ді віденди.

Відповідно до п.3.7 - право на участь у персоніфікації кол ективної власності мають роб ітники ПШМК, які перебувають з підприємством в трудових в ідносинах на момент персоніф ікації пропорційно їх трудов ому внеску в майно (колективн у власність) підприємства.

Пунктом 4.1 статуту передбач ається, що управління ПШМК зд ійснюється на підставі взаєм одії принципів демократично го самоврядування трудового колективу та прав підприємс тва на господарське використ ання колективного майна як й ого власника.

Відповідно до п.4.2 - вищім ке рівним органом ПШМК є загаль ні збори трудового колективу .

Згідно з законодавством, що діяло на момент створення КП ПШМК, право колективної влас ності та його здійснення рег улювались законом «Про власн ість», згідно з яким суб`єктом цього права є колективне під приємство (ст.20), а не члени його колективу.

Статею 20 Закону передбачаєт ься, що у майні колективного п ідприємства визначаються вк лади його працівників. Розмі р вкладу працівника визначає ться залежно від його трудов ої участі у діяльності підпр иємства, а також участі у збіл ьшенні майна колективного пі дприємства після його створе ння. На вклад працівника коле ктивного підприємства нарах овуються і виплачуються проц енти в розмірі, що визначають ся трудовим колективом, вихо дячи з результатів господарс ької діяльності підприємств а.

Працівникові, який припини в трудові відносини з підпри ємством, а також спадкоємцям померлого працівника виплач ується вартість вкладу.

Тобто, член колективного пі дприємства, який припинив тр удові відносини з ним, має пра во на одержання вартості виз наченого вкладу, а не частку в майні підприємства. Оскільк и, відповідно до ст.30 Закону «П ро власність» право колектив ної власності здійснюють вищ і органи управління власника (загальні збори), які можуть п окладати окремі функції по у правлінню колективним майно м на створені ними органи, вст ановлення принципів визначе ння розміру вкладу працівник а колективного підприємства у майні підприємства, належи ть до компетенції зазначених органів.

Зі змісту статуту КП ПШМК вб ачається, що він базується на положеннях зазначеного зако ну. Зокрема у п.п.3.3, 3.4 зазначаєть ся, що все майно КП ПШМК є спіл ьною сумісною власністю юрид ичної особи в формі колектив ної власності трудового коле ктиву, якому належить право п овного його господарського в едення. Здійснюючи це право, П ШМК володіє, використовує та розпоряджається колективно ю власністю на підставі бала нсових відомостей за своїм в ибіром, впроваджуючи щодо не ї будь - яки дії, що не супере чать законодавству України.

Відповідно до п.3.6 загальна с умісна власність ПШМК персон іфікується для визначення її розміру, на яку в подальшому н араховуються дівіденди.

Пунктом 13 Положення про пер соніфікацію колективної вла сності передбачається, що пе рсоніфікована власність вик ористовується для здійсненн я виробничої та фінансово - господарської діяльності, а також для подальшого розшир ення виробництва та вирішенн я соціальних потреб колектив у.

Згідно з п.14 Положення, облік персоніфікованої власності здійснюється в формі її варт існого показника. На суму паю , розраховану індивідуально на працівника, відкриваються особисті рахунки. Пай може бу ти переданий власником своїм спадкоємцям у відповідності до чинного законодавства.

Отже, відповідно до ст.20 Зако ну «Про власність», дія якого поширюється на правові відн осини між позивачем та відпо відачем, - працівникові, який п рипинив трудові відносини з підприємством, а також спадк оємцям померлого працівника , виплачується вартість вкла ду.

Проте, представник відпові дача заперечив проти застосу вання доказів, наданих позив ачем на підтвердження персон іфікації, оскільки вони не на давались позивачу керівницт вом КП ПШМК. Ксерокопії цих до кументів без їх перевірки з о ригіналами не мають доказово ї сили. На його думку у позивач а відсутні належні докази по рушення його права.

Суд вважає такі доводи прав омірними, оскільки вони узго джуються з положеннями ст.ст .57-61 ЦПК України.

Одночасно, як вбачається зі змісту наданого відповідаче м протоколу загальних зборів КП ПШМК, що відбулось 26.12.2006 року , на цих зборах було прийнято р ішення про відміну рішення з агальних зборів КП ПШМК від 20. 01.2003 року щодо паювання та перс оніфікації колективної влас ності, що з урахуванням інших обставин у справі, свідчить п ро обгрунтованість доводів в ідповідача про відсутність о знак порушення права позивач а.

Згідно з положеннями ст.267 ЦК України позовна давність за стосовується судом лише за з аявою сторони у спорі, зробле ною до винесення ним рішення . Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Представник відповідача, п осилаючись на положення ст.с т.256, 257 ЦК України, просив суд зас тосувати позовну давність пр и постановленні рішення, мот ивуючи це тим, що позивачем пр опущено строк позовної давно сті у три роки, у межах якого в она мала можливість звернути сь до суду з вимогою про захис т цивільного права або інтер есу, рахуючи його з моменту зв ільнення з роботи у 2004 році.

Суд, виходячи з того, що пози вачем не надано доказів наяв ності підстав зупинення пере бігу позовної давності, пере дбачених ст.263 ЦК України, а так ож з огляду на положення ст.267 ч .4 ЦК України, якими передбачен о що сплив позовної давності , про застосування якої заявл ено стороною у спорі, є підста вою для відмови у позові, керу ючись ст. 20, 23 Закону «Про власн ість», Законом «Про підпрємс тва в України», ст.ст.257, 263, 267 ЦК Ук раїни, ст.ст. 10, 61, 212, 214, 215 ЦПК Україн и, -

вирішив:

Позов ОСОБА_3 до колек тивного підприємства Борзня нська пересувна шляхово - б удівельна механізована коло на агропромислового будівни цтва (КП ПШМК) про виплату коле ктивним підприємством на кор исть позивача вартості частк и трудового вкладу в спільні й колективній власності КП П ШМК в сумі 19798 грн. - залишити без задоволення у повному обсяз і вимог.

Рішення може бути оскаржен о в апеляційному порядку до а пеляційного суду Чернігівсь кої області через Борзнянськ ий районний суд шляхом подач і в 10-денний строк з дня постан овлення рішення заяви про ап еляційне оскарження і поданн ям після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя

Борзнянського районного суду Тісл юк І.І.