Постанова

від 12.05.2009 по справі 2а-386/2009

АЛЧЕВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2 а -386 /2009 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2009 р. Алчевський міський суд Луганської області в складі

головуючого судді Ковальова В.М.

при секретарі Голобородько І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Алчевську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Алчевську Луганської області про поновлення строку звернення до суду, визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої щомісячної державної соціальної допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

 ОСОБА_1 15.01.2009 р. звернулася до суду із позовом, в обгрунтування якого посилається, що вона є дитиною війни і відповідно до ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004р. /далі Закон № 2195-IV/ їй повинні сплачувати щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, але відповідач з липня 2007р. по грудень 2008р. включно не сплачував цю допомогу, тому просить поновити строк звернення до суду, визнати дії відповідача неправомірними, стягнути з нього неодоотриману щомісячну соціальну державну допомогу за вказаний період у розмірі 1893 грн. 90 коп, зобов"язати у майбутньому нараховувати і сплачувати щомісячну допомогу.

У судове засідання позивачка не з'явилася, в заяві на ім"я суду просить розглянути справу за її відсутністю, свої вимоги підтримує.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, надав заперечення, згідно до яких, він позов не визнав, оскільки Управління Пенсійного Фонду діяло відповідно до чинного законодавства, крім того, просить застосувати відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України строк звернення позивачаки до суду, справу розглянути за його відсутністю.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 6 Законом № 2195-IV в редакції, яка діяла з 2006р. дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Докази, які сторони надали суду, свідчать про наступне.

ОСОБА_1 народилася 7 травня 1933 p., є пенсіонеркою, тому відповідно до ст. 1 Закону № 2195-IV вона підпадає під статус "діти війни".

Статтею 111 Закону України "Про державний бюджет на 2007р." від 19.12.2006р., який набрав чинності з 01.01.2007р. було встановлено, що у 2007р. підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії відповідно до ст. 6 Закону № 2195-IV виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. положення ст. 111 Закону України "Про державний бюджет на 2007р." визнано неконституційними, тому відповідно до ст. 152 Конституції України закони, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. / далі Закон № 1058-11/ мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999р. прожитковий мінімум застосовується для встановлення розміру мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Статтею 62 Закону України "Про державний бюджет на 2007р." від 19.12.2006р. був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня - 380 грн.; з 1 квітня - 387 грн.; з 1 жовтня - 395 грн.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007р., якою прожитковий мінімум для особи, що втратила працездатність визначений з 1 січня - 380 грн.; з 1 квітня - 406 грн.; з 1 жовтня - 411 грн. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацем, яким передбачено встановити щодо визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абз.1 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абз.5 ч. 1 цієї статті, збільшений на 1%, що складає відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.

Тому з 09 липня 2007р. по 31 грудня 2007р. позивачка повиненна була отримувати щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Законом України "Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчий актів України" від 28.12.2007р. текст ст. 6 Закону № 2195-IV видладено в новій редакції " дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. визнані неконституційними деякі положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", тому відповідно до ст. 152 Конституції України вони втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення. Тобто, позивач має право на отримання щомісячної соціальної допомоги з 22.05.2008р.

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2008р." прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня - 470 грн.; з 1 квітня - 481 грн.; з 1 липня - 482 грн.; з 1 жовтня - 498 грн.

Тому ці вимоги позивачки з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. підлягають задоволенню.

Розмір щомісячної соціальної допомоги з 22.05.2008р. по грудень 2008р. складає: (481 грн. + 482 грн. х 3 + 498 грн. х 3) х 30% = 1026 грн. 30 коп.

За вказаний період відповідачем було сплачено позивачці: в червні 2008р. - 48 грн. 10 коп., з 1 липня 2008р. по 48 грн. 20 коп. щомісячно, з 1 жовтня 2008р. по 49 грн. 80 коп. щомісячно.

А усього: 48 грн. 10 коп.+ 48 грн. 20 коп. х 3 + 49 грн. 80 коп. х 3= 342 грн. 10 коп.

Сумма недоотриманої щомісячної соціальної допомоги становить:

1026 грн. 30 коп. - 342 грн. 10 коп.= 684 грн. 20 коп. ОСОБА_1 звернулася до суду з такими вимогами у січні 2009р., тобто більш ніж через рік після набрання чинності КАС України.

Згідно до ч.2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справа х здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Юридична необізнаність ОСОБА_1 не може бути визнана поважною причиною для поновлення їй строку звернення до суду.

Нормативно-правові акти, зокрема, закони є доступними для ознайомлення всіма громадянами і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від її бажання, тому суд вважає, що позивачкою пропущено строк звернення до суду із позовом про визнання бездіяльності неправомірною за 2007р. і поважних причин пропуску строку звернення до суду не вбачає.

Згідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.

Суд не може задовольнити вимоги позивачки та зобов"язати відповідача в подальшому нараховувати щомісячну соціальну допомогу, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання і воно не може обмежуватися волею законодавчого органу в майбутньому змінювати правові регулювання суспільних відносин.

Керуючись ст. ст. 19, 152 Конституції України, Законами України № 2195-IV, "Про державний бюджет України на 2007-2008р.р.", "Про прожитковий мінімум", рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 p., 22.05.2008 p., ч. 1 ст. 100, ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністативний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м. Алчевську Луганської області з 22 травня 2008р. по 31 грудня 2008р. неправомірними.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у м. Алчевську Луганської області на користь ОСОБА_1 щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008р. по 31 грудня 2008р. у розмірі 684 грн. 20 коп.

В іншій частині вимог відмовити у зв"язку з їх необгрунтованістю. Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.