Вирок

від 24.11.2008 по справі 1-114/08

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №1-114/08

ВИРОК

Іменем Україна

24 листопада 2008 року

Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Ноздрякова С.В.;

при секретарі - Мовчан С.В.;

за участю:

прокурора - Гречанівської О.В., Хавіна В.О.;

потерпілого, який є

цивільним позивачем - ОСОБА_1;

представників потерпілого - ОСОБА_2, ОСОБА_3;

представника

цивільного відповідача:

ТОВ «Епіцентр К» - Сіпунової С.С.;

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Теліженці, Тетіївського р-ну, Київської обл., громадянина України, з середньо освітою, тимчасово не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, вчинив злочин передбачений ч.1 ст. 286 КК України.

Так, 22.04.2006 року, приблизно o 11 годині 30 хвилин, ОСОБА_6, керуючи автомобілем «Фольксваген Бора» д.з. НОМЕР_1 рухавшись зі швидкістю приблизно 5 км/год. на проїзній частині вул. Газопровідної біля буд. №9 зі сторони вул. Стеценко, в напрямку пр-та Правди в м. Києві, під'їжджаючи до заїзду до дач здійснив разворот ліворуч не переконавшись, що це буде безпечно іншим учасникам дорожнього руху, при цьому не включив сигнал повороту «ліворуч» та не надав дорогу рухаючому в попутному напрямку мотоциклу «Кавасакі», д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, який здійснював обгін автомобіля «Фольксваген Бора», тобто перешкоду, по зустрічній смузі руху, в результаті чого порушив вимоги:

- п. 1О.І. ПДР України, згідно якого рух перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху, водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- п.10.4. ПДР України, згідно якого перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі виїзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку,

встановленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконання цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині і, попутним транспортним засобам.

В результаті порушення вказаних вимоги правил дорожнього руху, потерпілому ОСОБА_1 були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Порушення водієм ОСОБА_6 вимог п.п. 1О.І., 10.4. ПДР України знаходиться в причиновому зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.

Будучи допитаним у судовому засіданні, підсудний вину свою у скоєнні злочину визнав частково, вимоги цивільного позову заперечив та показав, що дійсно, 22.04.2006 року, він керуючи автомобілем «Фольксваген Бора», разом із представником ТОВ «Єпіцентр-К» їхали оглядати земельну ділянку по вул. Газопровідній. Навпроти буд. № 9 він включив лівий поворот та подивившись в дзеркало заднього виду побачив мотоцикл, який знаходився приблизно за 100 метрів від нього. Він розвернувся і почув звук різкого гальмування. На його думку у мотоцикла була значна швидкість і він вдарився в його автомобіль не вспівіііи загальмувати остаточно. Від удару мотоцикліст перелетів через автомобіль. Після цього він викликав швидку медичну допомогу.

Будучи допитаним у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 цивільний позов підтвердив та показав, що 22.04.2006 року, приблизно o 11 годині 30 хвилин він рухався на мотоциклі «Кавасакі» по вул. Газопровідна. Швидкість була приблизно 60 км/год., але не більше 70 км/год. Здалеку він побачив автомобіль, який стояв на узбіччі приблизно за 70 метрів від нього і в якого був увімкнений сигнал повороту «ліворуч». Потім сигнал було вимкнено, і потім знову увімкнено і автомобіль почав рухати в його напрямку. За 15 метрів від нього він прискорив швидкість щоб обігнати вказаний автомобіль, але той почав виконувати розворот та зупинився. Він почав зупинятись, але не зміг до кінця загальмувати та відбулось зіткнення.

Окрім показів підсудного та потерпілого, вина підсудного також підтверджується наступними доказами:

- висновком експерта від 05.10.2007 р. за № 50 ат (а.с. 77-85), в якому вказано, що «в даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Фольксваген Бора» ОСОБА_6 експертом з технічної точки зору вбачається невідповідності вимогам п.п. 1О.І., 10.4. ПДР України.», а «водій мотоцикла KAWASAKI ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення, шляхом застосування екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для його руху (відповідь на питання № 4); невідповідностей вимогам ПДР України в діях ОСОБА_1 не вбачається (відповідь на питання №5)»;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8, (а.с.54-56), в якому він вказав, що в зустрічному напрямку стояв автомобіль «Фольксваген Бора», а за ним рухався мотоцикл. Мотоцикліст рухався в межах своєї смуги, швидкість на його погляд була в межах допустимої. Автомобіль «Фольксваген Бора» почав рух і в цей час мотоцикл почав його обгін виїхавши на зустрічну смугу, так як автомобіль рухався дуже повільно і, відповідно у мотоцикліста виникла перешкода. Потім автомобіль несподівано почав розворот ліворуч і він побачив пил та зрозумів, що відбулось зіткнення;

- висновком експерта від 27.11.200 6р. №2411/3 (а.с. 64-66), в якому визначено ступінь тяжкості тілесних ушкоджень отриманих потерпілим ОСОБА_1: «закритая травма таза в виде разрыва лонного сочленения относиться к телесним поврежедниям средней степени тяж ести, как неопасная для жизни, но повлекшая длительное расстройство здоров'я на срок болем 21 дня. Рвання рана лівого бедра относиться к легким телесним повреждениям, повлекших за собой кратковременное расстойство здоров'я на срок болем 6, но менее 21 дня.»

Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд вважає встановленим , що дії підсудного вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Обмірковуючи вид та міру покарання суд враховує, характер та конкретні обставини його вчинення - з необережності, особу підсудного, який раніше не судимий вперше вчинив злочин, має позитивну характеристику з місця проживання (а.с. 128) та приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_6 за ч.1 ст. 286 КК України до обмеження волі. Однак, вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покласти на нього деякі обов'язки (п.2, 3 ч.4)передбачені ст. 76 КК України.

Застосування будь-якого із альтернативних видів покарань, передбачених санкцією ч.1 ст. 286 КК України суд вважає не непотрібним, так як їх застосування може перешкодити можливостям підсудного в майбутньому відшкодовувати завдану шкоду.

Застосування до підсудного обов'язку передбаченого п.4 ч. 1 ст. 76 КК України суд вважає не потрібним, так як вказаний пункт передбачає здійснення певного контролю над засудженим. Оскільки підсудний вчинив злочин з необережності, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, суд робить висновок про те, що підсудний не становить суспільної небезпеки для суспільства і, тому не вважає за необхідне застосування вказаного обмеження.

Застосування такого додаткового покарання, як позбавлення права керування транспортним засобом, суд також вважає непотрібним (виходячи з інтересів потерпілого та цивільного відповідача), так як робота підсудного та його заробітки напряму пов'язані саме з експлуатацією транспортних засобів, в якості водія і це може також вплинути на його можливості відшкодування завданої ним шкоди.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення підсудного та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (а.с. 176, 198-199) в частині стягнення матеріального збитку в сумі 38970, 11 грн., та вартості автотоварознавчого дослідження у розмірі 324, 07 грн. (а.с. 40), суд вважає обґрунтованим, так як:

-відповідно до п.1 ст. 1172 ЦК України, - юридична чи фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, а як вбачається матеріалів справи підсудний на момент вчинення злочину працював в ТОВ «Епіцентр К» , що підтверджується Поясненнями ОСОБА_6 (а.с. 23), Наказом про прийняттям на роботу від 21.11.2005 р. (а.с. 135) та Наказом про звільнення з роботи (а.с. 136). Одночасно, суд вважає за потрібне роз'яснити цивільному відповідачу: Товариству з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» право регресу до винної особи.

Розмір завданої матеріальної шкоди підтверджується висновком спеціаліста-автотоварознавця від 19 червня 2006 р. № 5134 (а.с.41-42), за яким матеріальний збиток заподіяний пошкодженням мотоцикла KAWASAKI ER-5 (ER500) д.н. НОМЕР_2 складає 63226, 04 грн. Однак, частина цієї суми виплачена страховою компанією «ЗАТ «Європейський страховий альянс» у сумі 24990, 00 грн. Матеріалів, які б свідчили про спростування розміру матеріального збитку, визначеного висновком спеціаліста-автотоварознавця від 19 червня 2006 р. № 5134, - в справі не міститься.

Вимогу про стягнення з ТОВ «Епіцентр К» моральної шкоди суд вважає необґрунтованою, так як відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених ч.2 ст. 1167 ЦК України, згідно якої моральна шкода відшкодовується незалежно від вини ... юридичної особи, яка її завдала.»

Як вбачається з обставин справи безпосередньо цивільний відповідач шкоду не завдавав, і тому в цій частині суд вважає позов таким, що задоволенню не підлягає. Однак одночасно вважає за необхідне роз'яснити потерпілому його право звернутись із цивільним позовом до винної особи: ОСОБА_6.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1рік 6 місяців.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням і встановити іспитовий строк 1 рік.

Відповідно до ч. 1 п.п. 2, 3 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_6: підписку про невиїзд, до вступу вироку в закону силу, - залишити без змін.

Цивільний позов ОСОБА_1, в частині стягнення матеріального збитку, - задовольнити, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (ідентифікацфний код підприємства 32490244) на його користь матеріальний збиток в сумі 38970, 11 грн., вартість автотоварознавчого дослідження у розмірі 324, 07 грн., а у стягненні моральної шкоди у розмірі 70000, 00 грн, -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь експертної установи вартість проведеної автотехнічної експертизи у розмірі 882, 58 гривень (а.с. 76).

Вирок може бути оскаржено у Апеляційний суд м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.