Постанова

від 20.02.2009 по справі 1-178/2009

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-178/2009 р.

ПОСТАНОВА

Попереднього розгляду справи

20 лютого 2009року Оболонський районний суд міста Києва

в складі: головуючого - судді Прудніка О.А.

при секретарі Зозулинській Ю.Л.

з участю прокурора Швацької С. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Актюбінської області, Тимирського району, станція Емба (Казахстан), українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працюючого директором ТОВ «Три-ВМ», комерційним директором ТТП «Модуль», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів; передбачених ч.2 ст. 212, ч.1 ст. 358 КК України, -

УСТАНОВИВ:

Кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 212, ч.1 ст. 358 КК України, надійшла до Оболонського районного суду м. Києва 12.02.2009 року.

Згідно обвинувального висновку ОСОБА_2, будучи суб'єктом господарської діяльності - фізичною особою (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрований Мінською (Оболонською) районною в м. Києві державною адміністрацією 12.09.2001 року за №16259, взятий 13.09.2001 року за №1959 ДПІ у Оболонському районі м. Києва на облік як платник податків, являючись з 16.05.2002 року платником податку на додану вартість (свідоцтво № НОМЕР_2), в силу покладених на нього, як на особу, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, обов'язку вірно та своєчасно сплачувати податки, протягом 2003-2005 років, шляхом підробки податкової звітності, що виразилась у безпідставному формуванні податкового кредиту у відповідних податкових періодах, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість у великих розмірах за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), як СПД - фізична особа, будучи зареєстрованим з 16.05.2002 року (свідоцтво № НОМЕР_2) в ДПІ у Оболонському районі м. Києва, як платник податку на додану вартість, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, діючи в порушення п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, достовірно знаючи, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку не підтверджених податковими накладними, достовірно знаючи про відсутність несення таких витрат, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, незаконно сформував податковий кредит з податку на додану вартість, шляхом відображення в деклараціях з податку на додану вартість сум податку на додану вартість не підтверджених податковими накладними, а саме: в березні 2003 року на суму 45 грн., в липні 2003 року на суму 5650 грн., в серпні 2003 року на суму 5828 грн., в січні 2004 року на суму 17 грн., які надав до ДПІ у Оболонському районі м. Києва.

В результаті чого, суб'єкт господарської діяльності-фізична особа ОСОБА_2, в період з квітня 2003 року по січень 2004 року, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість до бюджету на загальну суму 11 540 грн.

Крім того, ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), як СПД -фізична особа, будучи зареєстрованим з 16.05.2002 року (свідоцтво № НОМЕР_2) в ДПІ у Оболонському районі м. Києва, як платник податку на додану вартість, з метою ухилення від сплати податку на додану вартість, діючи в порушення п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР зі змінами та доповненнями та п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03."04.1997 року №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в період з січня 2005 року по грудень 2005 року, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, шляхом. підробки, незаконно включив до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість сум ПДВ, зазначених в попередньо придбаних ним у невстановленої слідством особи податкових накладних ТОВ "Данклер" (код ЄДРПОУ 32252488), державну реєстрацію якого скасовано 04.10.2004 року рішенням Святошинського районного суду м. Києва та з 26.12.2002 року, актом ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 01.02.2005 року № 21, анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість та достовірно знаючи, що дані вказані в податкових накладних виданих ТОВ "Данклер" (код ЄДРПОУ 32252488) не відповідають дійсності, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість, а саме: в січні 2005 року на суму 6491 грн., в лютому 2005 року на суму 14767 грн., в березні 2005 року на суму 17486 грн., в квітні 2005 року на суму 22676 грн., в травні 2005 року на суму 23833 грн., в червні 2005 року на суму 70380 грн., в липні 2005 року на суму 20457 грн., в серпні 2005 року на суму 49425 грн., в вересні 2005 року на суму 55500 грн., в жовтні 2005 року на суму 41667 грн., в листопаді 2005 року на суму 24132 грн., в грудні 2005 року на суму 44000 грн., всього на загальну суму 390814 грн.

В результаті заниження об'єкту оподаткування за рахунок незаконно сформованого податкового кредиту з податку на додану вартість, суб'єкт господарської діяльності-фізична особа ОСОБА_2, в період з січня 2005 року по грудень 2005 року, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість до бюджету на загальну суму 390 814 грн. Декларації з податку на додану вартість, за вказані вище звітні періоди, були подані ОСОБА_2 до ДПІ у Оболонському районі м. Києва, що розташована по проспекту Героїв Сталінграду, 58, у м. Києві.

Так, суб'єкт господарської діяльності-фізична особа ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), в періоди з квітня 2003 року по січень 2004 року та з січня 2005 року по грудень 2005 року, в порушення п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-Вр зі змінами та доповненнями, шляхом заниження об'єкту оподаткування, умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на загальну суму 402354 грн., що у 3000 разів і більше перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є великим розміром, в зв'язку з чим було спричинено фактичне ненадходження до Державного бюджету України коштів у великих розмірах на загальну суму 402354 грн.

Крім того, ОСОБА_2, будучи суб'єктом господарської діяльності -фізичною особою (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрований Мінською (Оболонською) районною в м. Києві державною адміністрацією 12.09.2001 року за №16259, взятим 13.09.2001 року за №1959 ДШ у Оболонському районі м. Києва на облік як платника податків, являючись з 16.05.2002 року платником податку на додану вартість (свідоцтво № НОМЕР_2), в силу покладених на нього, як на особу, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, обов'язку вірно нараховувати та декларувати податок на додану вартість в податкових деклараціях з податку на додану вартість, знаючи про те, що платники податку, відповідно до вимог п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку на додану вартість до бюджету, усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, направлених на ухилення від сплати податків, в періоди з квітня 2003 року по січень 2004 року та з січня 2005 року по грудень 2005 року вчинив підроблення документів з метою подальшого їх використання за наступних обставин.

Крім того, 13.05.2003 року, ОСОБА_2, в денний час доби, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, складаючи податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2003 року, умисно, з метою ухилення від сплати податків, в розділі II (Податковий кредит) колонці "Б" (Сума ПДВ) без наявності понесених витрат по сплаті податку на додану вартість та відповідних податкових накладних, які надають право на формування податкового кредиту, безпідставно вказав показник, завищений на 45 гривень.

18.08.2003 року ОСОБА_2, в денний час доби, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, складаючи податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2003 року, умисно, з метою ухилення від сплати податків, в розділі II (Податковий кредит) колонці "Б" (Сума ПДВ) без наявності понесених витрат по сплаті податку на додану вартість та відповідних податкових накладних, які надають право на формування податкового кредиту, безпідставно вказав показник, завищений на 5650 гривень.

1. 18.09.2003 року ОСОБА_2, в денний час доби, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, складаючи податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2003 року, умисно, з метою ухилення від сплати податків, в розділі II (Податковий кредит) колонці "Б" (Сума ПДВ) без наявності понесених витрат по сплаті податку на додану вартість та відповідних податкових накладних, які надають право на формування податкового кредиту, безпідставно вказав показник, завищений на 5828 гривень.

1. 09.02.2003 року ОСОБА_2, в денний час доби, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, складаючи податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2004 року, умисно, з метою ухилення від сплати податків, в розділі II (Податковий кредит) колонці "Б" (Сума ПДВ), без наявності понесених витрат по сплаті податку на додану вартість та відповідних податкових накладних, які надають право на формування податкового кредиту, безпідставно вказав показник, завищений на 17 гривень.

Також, ОСОБА_2, в період з 07.02.2005 року по 20.01.2006 року в денний час доби, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, умисно, з метою ухилення від сплати податків, використовуючи дані вказані в податкових накладних ТОВ "Данклер" (код ЄДРПОУ 32252488) державну реєстрацію якого скасовано 04.10.2004 року рішенням Святошинського районного суду м. Києва та з 26.12.2002 року, актом ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 01.02.2005 року № 21, анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість, достовірно знаючи, що дані вказані в цих податкових накладних не відповідають дійсності, складаючи податкові декларації з податку на додану вартість за січень-грудень 2005 року, вніс завідомо неправдиві відомості, що виразились в незаконному формуванні податкового кредиту з ПДВ, а саме: в січні 2005 року на суму 6491 грн., в лютому 2005 року на суму 14767 грн., в березні 2005 року на суму 17486 грн., в квітні 2005 року на суму 22676 грн., в травні 2005 року на суму 23833 грн., в червні 2005 року на суму 70380 грн., в липні 2005 року на суму 20457 грн., в серпні 2005 року на суму 49425 грн., в вересні 2005 року на суму 55500 грн., в жовтні 2005 року на суму 41667 грн., в листопаді 2005 року на суму 24132 грн., в грудні 2005 року на суму 44000 грн., всього на загальну суму 390 814 грн.

Податкові декларації з податку на додану вартість, що містили завідомо неправдиві відомості, складені і скріплені власним підписом та печаткою суб'єкта підприємницької діяльності, ОСОБА_2, в дні їх складання, а саме: за квітень 2003 року - 13.05.2003 року, за липень 2003 року - 18.08.2003 року, за серпень 2003 року - 18.09.2003 року, за січень 2004 року - 09.02.2004 року, за січень 2005 року - 07.02.2005 року, за лютий 2005 року - 15.03.2005 року, за березень 2005 року - 20.04.2005 року, за квітень 2005 року -

1. 16.05.2005 року, за травень 2005 року - 08.06.2005 року, за червень 2005 року - 18.07.2005 року, за липень 2005 року - 08.08.2005 року, за серпень 2005 року - 20.09.2005 року, за вересень 2005 року - 20.10.2005 року, за жовтень 2005 року - 07.11.2005 року, за листопад 2005 року - 14.12.2005 року, за грудень 2005 року -

1. 20.01.2005 року, особисто подав до ДП1 в Оболонському районі м. Києва, що розташована по проспекту Героїв Сталінграду, 58, в м. Києві, чим вчинив використання завідомо підроблених документів.

2. 20.01.2006

Таким чином, дії ОСОБА_2 були правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 212 КК України, оскілки його умисні дії, при здійсненні підприємницької діяльності без створення юридичної особи, що виразились ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, призвели до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів у великих розмірах,

Крім того, дії ОСОБА_2 були правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 358 КК України, оскільки він своїми умисним діями, здійснив підробку документу, який видається та посвідчується громадянином -підприємцем, який має прёво видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання цього документу підроблювачем.

На початку попереднього розгляду справи, обвинувачений ОСОБА_2 надав заяву згідно якої він свою вину у вчиненні інкримінованих йому дій, кваліфікованих за ч.2 ст. 212, ч.1 ст. 358 КК України визнав, щиро кається та просить застосувати до нього п. «є», ст. 1 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року, звільнити його від кримінальної відповідальності, закривши провадження по кримінальній справі №77-00110, посилаючись на те, що спільного з ним проживає його мати, ІНФОРМАЦІЯ_5, яку він доглядає, оскільки вона потребує стороннього догляду. При цьому його мати, крім нього, інших дітей не має.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку прокурора, яка вважає, що до підсудного необхідно застосувати п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року, звільнивши його від кримінальної відповідальності та закрити провадження по справі, оскільки ОСОБА_2 має мати-ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, що досягла 70-річного віку, яка проживає разом з ним, яку він доглядає, при тому, що ОСОБА_4 інших дітей, крім ОСОБА_2 не має, суд вважає заяву обвинуваченого такою, що підлягає задоволенню, так як ст. 1 п. «є» Закону України від 12.12.2008 року «Про амністію» зобов'язує звільнити від покарання осіб за злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими та які на день набрання чинності Законом України «Про амністію» мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку, за умови, що в них немає інших працездатних дітей.

Згідно наданої довідки Комунального підприємства «Житлосервіс «Приозерне» у Оболонському районі м. Києва №2936 від 30.01.2009 року ОСОБА_4 проживає разом із сином ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року №660-Vl звільненню від кримінальної відповідальності підлягають особи, кримінальні справи відносно яких ще не розглянуті судами і які підпадають під дію ст. 1 цього Закону.

Згідно п. 4 ст. 6 КПК України, кримінальну справу не може бути порушено, а порушена кримінальна справа підлягає закриттю внаслідок акту амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння.

На підставі викладеного, керуючись п.4, ч.1 ст. 6 КПК України, п. "є", ст. 1, ст. 6 Закону України "Про амністію" № 660-V1 від 12.12.2008 року, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати до ОСОБА_2 п. "є" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 12.12.2008 року, звільнивши його від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 2 ст. 212, ч.1 ст. 358 КК України, закривши провадження по кримінальній справі №77-00110.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 - підписку про невиїзд з постійного місця проживання - скасувати.

Речові докази - підроблені документи залишити при справі, інші повернути за належністю.

Постанова може бути оскаржена на протязі 7 діб до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва.