Рішення

від 16.10.2007 по справі 17/482

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/482

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "16" жовтня 2007 р.Справа №  17/482

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи №17/482

за позовом: прокурора Олександрійського району Кіровоградської області в  інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Український державний фонд підтримки фермерських господарств, м. Київ, від імені якого діє  Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Кіровоград  

до відповідача: фермерського господарства "Фаворит", с.Косівка Олександрійського району Кіровоградської області     

про стягнення 22994,79 грн.   

ПРЕДСТАВНИКИ:

від прокуратури -  Ситник Г.М., прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури на підставі посвідчення № 444;

від позивача - Яцканіч М.Н., довіреність №150534  від 15.12.06р., представник;

від відповідача - участі не брали.

Прокурором Олександрійського району Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Український державний фонд підтримки фермерських господарств, м. Київ, від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств подано позов про стягнення з фермерського господарства "Фаворит" 20000 грн. основного боргу, що виник із договору про надання фінансової допомоги від 21.07.2003 р., 1974,79 грн. пені за несвоєчасне повернення коштів та 1020 грн. інфляційних збитків.

В судовому засіданні представники прокуратури та  позивача позов підтримали.

Відповідач до суду не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча належним чином сповіщений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №2005023 від 03.09.2007р. (а.с. 27); позов не заперечив, витребувані господарським судом документи не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та  позивача, оцінивши наявні  в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

21.07.2003 р. між Кіровоградським обласним відділенням Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств  (далі- відділення Фонду) та селянським (фермерським) господарством "Фаворит" (далі- СФГ "Фаворит") було укладено договір про надання фінансової допомоги (далі- договір від 21.07.2003 р.), за умовами якого   відділення Фонду зобов'язалось надати СФГ "Фаворит" фінансову допомогу в розмірі 20000 грн., а СФГ "Фаворит"- використати фінансову допомогу  на придбання паливно-мастильних матеріалів, запчастин, посівного матеріалу та повернути отримані кошти до 01.09.2004 р.

На виконання умов вказаного договору позивачем було перераховано відповідачеві 20000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №164 від 11.08.2003 р. (а.с.12).

Сторони неодноразово змінювали термін повернення фінансової допомоги (а.с.11). Останньою додатковою угодою до договору  від 21.07.2003 р.  сторони змінили термін повернення фінансової допомоги, визначивши строк повернення - до 01.12.2006 р. (а.с.10).

Між тим взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав.

У відповідності  до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, чинного з 01.01.2004 р., щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. У даному випадку, оскільки права і обов'язки між сторонами стосовно повернення фінансової допомоги, продовжують існувати до цього часу, то до цих правовідносин між позивачем і відповідачем необхідно застосовувати положення Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р.

З цих же підстав господарський суд з огляду на пункт 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України вважає за можливе застосувати також  норми зазначеного кодексу.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв  ділового обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань в частині повернення 20000 грн. фінансової допомоги в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, а тому позовні вимоги в цій частині заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до пункту 1.5 договору від 21.07.2003 р. за несвоєчасне повернення фінансової допомоги селянське (фермерське) господарство сплачує пеню в  розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми одержаної, але не повернутої допомоги.

Згідно розрахунку позивача розмір пені становить 1974,79 грн. за період з 01.12.2006р. по 01.07.2007р. (а.с. 24); згідно уточненого розрахунку, зробленого на вимогу суду з урахуванням вимог статті 232 Господарського кодексу України,- 1786,61 грн. за період з 01.12.2006 р. по 01.06.2007 р. (а.с.29).

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Кінцевим терміном виконання зобов'язання згідно договору від 21.07.2003 р.  в редакції останньої додаткової угоди є  30.11.2006 р., оскільки до 1 грудня 2006 року відповідач повинен був повернути отримані кошти. З 01.12.2006 р.  мають нараховуватися штрафні санкції і припиняються нарахування 01.06.2007 р.

За таких обставин, за прострочення виконання зобов'язання на підставі статей 549, 550 Цивільного кодексу України, статті 232 Господарського кодексу України, пункту  1.5 договору від 21.07.2003р. із врахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. з подальшими змінами та доповненнями  відповідачу нараховується пеня  в сумі  1786,61 грн. за період з 01.12.2006 р. по 01.06.2007 р., яка також підлягає стягненню.

З огляду на викладені вище норми в задоволенні позовних вимог щодо стягнення решти пені слід відмовити.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних збитків за період з грудня місяця 2006р. по червень місяць 2007р. становить 1020 грн. і підлягає стягненню з відповідача на підставі вказаної вище норми.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –

                                             ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з  фермерського господарства "Фаворит" (ідентифікаційний код 31115930,  адреса: 28000, Кіровоградська область, Олександрійський район, с.Косівка, р/р №26005425013300 в ОФ АКБ УСБ, МФО 323657) на користь  Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Київ, від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м.Кіровоград (ідентифікаційний код 22217705, адреса: 25006, м.Кіровоград, вул.Тімірязєва, 84, р/р 35213006001007 в ГУДК у Кіровоградській області, МФО 823016) - 20000 грн. основного боргу, 1020 грн. інфляційних збитків та 1786,61 грн. пені.

Стягнути з фермерського господарства "Фаворит" (ідентифікаційний код 31115930,  адреса: 28000, Кіровоградська область, Олександрійський район, с.Косівка, р/р №26005425013300 в ОФ АКБ УСБ, МФО 323657) в доход державного бюджету (отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р 31115095700002, код 24145329) - 228,07грн. державного мита.

Стягнути з фермерського господарства "Фаворит" (ідентифікаційний код 31115930,  адреса: 28000, Кіровоградська область, Олександрійський район, с.Косівка, р/р №26005425013300 в ОФ АКБ УСБ, МФО 323657)  в доход державного бюджету (отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р 31218259700002, код 24145329) - 116,82грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

До набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.  

 Суддя                                      С.В. Таран