Вирок

від 24.07.2009 по справі 1-68/09

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 1-68/2009 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2009 року Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Герасимчук Н.П.

при секретарі Демянюк Н.М.

з участю прокурора Ждановича І.Д.

захисника ОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Білогір»я Хмельницької області справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого В ТОВ. «Гранд-Поділля» село Загірці Лановецького району Тернопільської області різноробочим, на утриманні є неповнолітня дитина, не судимого в порядку ст.86 КК України,

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця смт. Білогір»я, жителя АДРЕСА_2 українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, працюючого в ТОВ «Гранд» село Вільшаниця Білогірського району Хмельницької області сторожем, раніше судимого 04.08.2004 року Білогірським районним судом Хмельницької області за ст.ст. 121 ч.1, 69 КК України до 2 років 6 міс. позбавленя волі,

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В ніч на 23 березня 2009 року близько 23 години ОСОБА_1, та ОСОБА_3 з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, таємно викрали з приміщення тваринницької ферми ТОВ «Гранд» с. Вільшаниця Білогірського району корову, загальною вагою 420 кг, вартістю 8 грн. 58 коп. за 1 кг на загальну суму 3603 грн.

Злочин вчинено за наступних обставин.

ОСОБА_3 працює сторожем тваринницької ферми в ТОВ «Гранд» село Вільшаниця Білогірського району Хмельницької області Його зять, ОСОБА_1 проживає з дочкою ОСОБА_3 в сусідньому селі Михайлівка Лановецького району Тернопільської області. і часто допомагає тестеві у виконанні обов»язків сторожа. 23 березня 2009 року ОСОБА_1 приїхав в село Вільшаниця до батьків дружини і ввечері пішов разом з ОСОБА_3 допомагати йому охороняти ферму. Будучи на фермі у підсудних виник умисел на крадіжку корови, оскільки в господарстві ОСОБА_1 народилася дитина, корови не було, а сімя потребувала молока. В приміщенні корівника ОСОБА_3 показав корову, яку слід було викрасти, після чого підсудні вивели її за межі ферми і ОСОБА_1 повів додому в село Михайлівку.

Підсудний ОСОБА_3 вину у скоєнні злочину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся ї пояснив, що при вищенаведених обставинах разом з ОСОБА_1 скоїли крадіжку корови. Вказав, що працюючи сторожем в товаристві щоденно, одержує заробітну плату в розмірі 300 грн. на місяць. В його сімї утримується семеро дітей, один з яких ще неповнолітній, тому сімя проживає у важких матеріальних умовах.

Аналогічні покази дав і ОСОБА_1 який щиро розкаявся у вчиненому злочині, вказав, що на другий день після вчинення крадіжки випустив корову і вона пішла в стадо, тобто шкода товариству відшкодована.

Крім визнання вини, вина підсудних у скоєному підтверджується і матеріалами справи. .

- заявою ТОВ «Гранд» про вчинення крадіжки (а.с.8 );

- протоколом огляду місця події, яким встановлено зникнення корови з приміщення корівника ТОВ «Гранд» (а.с. а.с. 9-10 );

- протоколом відтворення обстановки та обставин події де ОСОБА_1 показав з якого приміщення викрав корову, де вона була привязана та як завів корову в село Михайлівка Лановецького району Тернопільської області. (а.с.76-78);

- протоколом зважування, яким встановлено, що вага викраденої корови становить 320 кг. (а.с.20);

Розпискою ОСОБА_4, із якої вбачається, що він від працівників міліції отримав корову (а.с.21)

- іншими матеріалами справи.

Органами досудового слідства дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України, за кваліфікуючою ознакою проникнення, а ОСОБА_3 - за ст. 185 ч.2 КК України.

Аналізуючи докази по справі суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки майна з проникненням не знайшла свого підтвердження в суді.

Так, під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище розуміється незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; обманним шляхом; з використанням підроблених документів, тощо.

Обовязковою ознакою проникнення є його незаконність, тобто відсутність у особи права перебувати у місцях де знаходиться майно.

З суб»єктивної сторони проникнення вчиняється обов»язково з метою крадіжки.

В судовому засіданні встановлено, і не спростовано державним обвинуваченням, що ОСОБА_1, регулярно допомагав ОСОБА_3 охороняти ферму, мав доступ в середину приміщень, знаходився там на законних підставах з дозволу і на прохання тестя.

Такиим чином суд приходить до переконання, що дії підсудних охоплювалися єдиним умислом, посягали на однин і той же об»єкт злочину, злочин скоїли за попередньою змовою групою осіб. Таким чином їх дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України.

При призначенні покарання суд враховує тяжкість скоєного злочину, особу винних, обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання.

Підсудні скоїли злочин, що кваліфікується, як середньої тяжкості .

За місцем проживання характеризуються позитивно. ОСОБА_3 за місцем роботи - посередньо. На вихованні підсудних є неповнолітні діти, проживають у важких матеріальних умовах, щиро каються у вчиненні злочину, активно сприяли його розкриттю.

Вказані обставинами суд враховує як такі, які помякшують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

При таких обставинах суд вважає за можливе призначити підсудним покарання в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України без реального відбуття покарання з застосуванням ст. 75 КК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання з у вигляді обмеження волі строком 2 роки.

Відповідно до статті 75 КК України звільнити засудженого від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2-х років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки, передбачені ч.2 ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки

Відповідно до статті 75 КК України звільнити засудженого від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки, передбачені ч.2 ст 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

До вступу вироку у законну силу залишити засудженим ОСОБА_1 та ОСОБА_3 попередній запобіжний захід - підписку про невиїзд.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Хмельницької області через Білогірський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Білогірського районного суду Н.П.Герасимчук