Вирок

від 12.05.2010 по справі 1-40-10

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-40/2010 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2010 року Ізяславський райсуд Хмельницької області в складі головуючої судді Янішевської О. С.,

при секретарі Новіковій Л. В.,

з участю прокурора Базана О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 року

народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1 Ізяславського

району Хмельницької області, поляка, громадянина

України, освіта базова загальна середня,

військовозобовязаного, розведеного, не працюючого, на

утриманні 4 неповнолітніх дітей, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого, в скоєнні злочинів, передбачених

ст. ст. 121 ч. 1, 166 КК України,

в с т а н о в и в :

Підсудний ОСОБА_1 з 07 червня 1992 року по 29 травня 2009 року перебував у шлюбі з ОСОБА_2, від якого мають чотирьох неповнолітніх дітей, зокрема ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4. Після розірвання шлюбу батько самоусунувся від виховання дитини, не цікавився її фізичним та духовним розвитком, навчанням, здоровям, не допомагав дитині матеріально, втратив почуття довіри і поваги до дитини, внаслідок чого 08 вересня 2009 року умисно наніс дитині тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

08 вересня 2009 року біля 17 години ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного спяніння в помешканні своєї братової ОСОБА_4 в АДРЕСА_2 де також на той момент перебувала його дочка ОСОБА_3, під час сварки намагався побити дочку руками, але це йому не вдалось, тому що дитинка захищалась. Тоді підсудний взяв деревяну милицю, за допомогою якої ОСОБА_4 пересувається, та наніс з розмаху удар ОСОБА_3 зверху вниз. Захищаючись від удару ОСОБА_3 виставила вперед праву руку, по якій прийшовся удар. Внаслідок цього дитині були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді перелому пятої пястної кістки правої кисті, котрі належать до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості як такі, що викликають тривалий розлад здоровя.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, визнає факт нанесення ним своїй неповнолітній дочці ОСОБА_3 тілесних ушкоджень 08 вересня 2009 року. Підсудний не заперечує, що після розірвання шлюбу з матірю дитини фактично самоусунувся від виховання своєї дочки, не цікавився її розвитком, не допомагав матеріально, внаслідок чого втратив почуття довіри і поваги до дитини, що і призвело до нанесення їй тілесних ушкоджень.

Правдивість пояснень підсудного щодо обставин вчинення злочинів підтверджується також іншими дослідженими в ході судового слідства доказами.

Допитана в ході судового слідства в якості потерпілої неповнолітня ОСОБА_3 підтвердила, що дійсно після розірвання шлюбу між батьками її батько ОСОБА_1 нею та її життям зовсім не цікавиться, матеріальної допомоги не надає. Підтвердила, що 08 вересня 2009 року ОСОБА_1 прийшов до господарства ОСОБА_4 у стані алкогольного спяніння, зчинив з нею сварку, під час якої намагався побити, однак вона пручалась і втекла за ліжко, на якому лежала ОСОБА_4 Тоді ОСОБА_1 взяв деревяну милицю, за допомогою якої пересувається ОСОБА_4, і вдарив потерпілу з розмаху в область голови. ОСОБА_3 закрилась від удару правою рукою, по якій і прийшовся удар. В результаті побиття ОСОБА_3 була змушена звертатись по медичну допомогу. Виявилось, що у неї перелом правої руки.

Допитана в ході судового слідства в якості свідка ОСОБА_5 підтвердила, що 08 вересня 2009 року ОСОБА_1 перебував у нетверезому стані і вчинив сварку з дочкою. Сама свідок під час сварки знаходилась на подвірї, бійки не бачила, однак бачила, як дитина виходила і скаржилась на біль у руці.

Пояснення підсудного та потерпілої підтверджує свідок ОСОБА_4, покази котрої оголошені (а. с. 34-35), яка підтвердила факт перебування у її помешканні 08 вересня 2009 року ОСОБА_3, наявність сварки між підсудним та потерпілою, агресивну поведінку ОСОБА_1 щодо дочки та факт заподіяння підсудним потерпілій тілесного ушкодження.

Допитаний в ході судового слідства в якості свідка сільський голова ОСОБА_6 суду пояснив, що вперше на поведінку підсудного скарга від його колишньої дружини надійшла дол. сільської ради 10 вересня 2009 року.

Допитаний в ході судового слідства в якості свідка дільничний інспектор міліції ОСОБА_7 вказав, що з приводу поведінки в сімї профілактичні бесіди з ОСОБА_1 проводяться з середини літа 2009 року з приводу сварок та зловживання спиртними напоями.

Представник служби в справах дітей Ізяславської районної державної адміністрації Ткачук Р. І. підтвердила невиконання батьком своїх батьківських обовязків щодо своїх дітей, зокрема щодо ОСОБА_3

Локалізація та тяжкість наявних у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень встановлена з акту судово-медичного обстеження (а. с. 19) та висновку експерта (а. с. 42).

Оцінивши всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні умисного тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального Кодексу України, але такого, що спричинило тривалий розлад здоровя, та злісному невиконанні батьком встановлених законом обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки, доведена. Дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. ст. 122 ч. 1, 166 КК України.

Підходячи до призначення покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що помякшує покарання підсудному, є щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1, є вчинення злочину особою, котра перебуває в стані алкогольного спяніння.

Враховуючи особу підсудного, який вину визнав, у скоєному розкаюється, злочин скоїв вперше, на утриманні має чотирьох неповнолітніх дітей, характеризується за місцем проживання позитивно, хворіє, думку самої потерпілої, та обставин справи, суд знаходить, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому підсудного доцільно звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувавши до нього ст. 75 КК України, та покласти на ОСОБА_1 обовязки, передбачені ст. 76 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 122 ч. 1, 166 КК України, та призначити йому покарання:

за ст. 166 КК України - 3 (три) роки обмеження волі;

ст. 122 ч. 1 КК України 2 (два) роки обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання за сукупністю злочинів 3 ( три ) роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обовязки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи, періодично зявлятись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Хмельницької області на протязі 15 днів з дня його проголошення.

Суддя