Ухвала

від 20.07.2010 по справі 11-352

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

Головуючого: Лугового М.Г.

Суддів: Сахнюка В.Г. Демченка М.О.

З участю прокурора: Кононенко К.М.

Засуджених: ОСОБА_1 ОСОБА_2

Адвоката: ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2. на вирок Білопільського районного суду Сумської області від 12 травня 2010 року, яким, -

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1 раніше судимий:

- 24.11.2009 року Білопільським районним судом за ч.2 ст. 185, ч.1 ст.308, ст.309 КК України до 3 років позбавлення волі із іспитовим строком 2 роки;

Засуджений за ст.ст.185 ч.3, 304 ч.1 КК України і призначено йому покарання:

- за ч.3 ст. 185 КК України 3 роки 3 місяці позбавлення волі;

- за ч.1 ст. 304 КК України 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України призначено йому покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі строком на три роки три місяці.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано покарання за вироком Білопільського районного суду від 24 листопада 2009 року і за сукупністю вироків призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців.

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець АДРЕСА_2 раніше судимий:

- 18.05.2009 року Білопільським районним судом за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі із іспитовим строком 1 рік.

Засуджений за ст.185 ч.3 КК України і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано покарання за вироком Білопільського районного суду від 18 травня 2009 року і за сукупністю вироків призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки один місяць.

ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканець АДРЕСА_3, раніше не судимий.

Засуджений за ст.ст. 185 ч.3, 186 ч.2 КК України і призначено йому покарання:

- за ч.3 ст.185 КК України 3 роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 186 КК України 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України призначено йому покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ст. 104 КК України звільнено його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік шість місяців.

На підставі п.п. 2,3 ч.1 ст.76 КК України зобовязано ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти дану інспекцію про зміну місця проживання.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області 225 грн. 36 коп.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2, а у випадку відсутності у нього майна, достатнього для сплати, - з його матері ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області 225 грн. 36 коп.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4, а у випадку відсутності у нього майна, достатнього для сплати, - з його матері ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області 375 грн. 56 коп.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 23 грудня 2009 року близько 15-ї години, завідомо знаючи, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, є неповнолітнім, умисно запропонував останньому скоїти крадіжку чужого майна із території КП «Комунсервіс Білопілля», що розміщене в м. Білопіллі по вул. Суворова,б1, та з метою викликати у останнього рішучість взяти участь у крадіжці, ОСОБА_1 шляхом переконання у вигідності вчинення крадіжки, запевнив неповнолітнього у швидкому отриманні прибутку та рівному розподілі грошей, отриманих від реалізації викраденого. На пропозицію ОСОБА_1 неповнолітній ОСОБА_4 погодився і, в свою чергу, запропонував скоїти крадіжку ОСОБА_2, на що останній погодився.

В подальшому 24 грудня 2009 року близько 22 години ОСОБА_1 повторно разом із неповнолітніми ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з метою таємного викрадення чужого майна прибули до КП «Комунсервіс Білопілля», що розміщене в м. Білопіллі по вулиці Суворова, 6.1.

Продовжуючи свої злочинні дії та керуючись єдиним корисливим умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 разом із неповнолітніми ОСОБА_4 та ОСОБА_2, відчинивши замкнені на засув ворота огорожі, проникли до двору охоронюваної території КП «Комунсервіс Білопілля», де, скориставшись відсутністю охоронця, зірвали навісні замки на баках вантажних автомобілів «Камаз», які належать ОСОБА_7, таємно викрали 110 літрів дизельного пального вартістю 5 гривень 45 копійок за 1л на загальну суму 599 гривень 50 копійок та із одного вантажного автомобіля «Камаз» зняли дві акумуляторні батареї « САДА 6 СТ-180», загальною вартістю 2207 гривень 40 копійок, а всього викрали майна ОСОБА_7 на загальну суму 2806 гривень 90 коп.

Викрадене дизпаливо та акумуляторні батареї ОСОБА_1 разом із неповнолітніми ОСОБА_4 та ОСОБА_2 винесли із охоронюваної території КП «Комунсервіс Білопілля» та використали їх потім у своїх корисних цілях.

Крім того, ОСОБА_4 повторно 10 січня 2010 року близько 19 години 30 хвилин, перебуваючи поблизу комп'ютерного клубу «Ілона», що розміщений по вул. Леніна, б.87 м. Білопілля, помітив у малолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, мобільний телефон «Самсунг В200» та вирішив відкрито заволодіти ним.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_4 з метою заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_8 попросив останнього дати вказаний телефон, щоб передзвонити. Погодившись на це прохання, ОСОБА_8 передав мобільний телефон ОСОБА_4 для здійснення дзвінка.

Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_4 взяв мобільний телефон, здійснив дзвінки і направився в протилежному напрямку від ОСОБА_8, не звертаючи увагу на прохання останнього повернути назад вказаний телефон. Своїми діями ОСОБА_4 відкрито викрав мобільний телефон марки « Самсунг В200» вартістю 160 грн. 20 коп., у якому була сім-карта мобільного оператора МТС, тарифного пакета Супер МТС+СМС вартістю 25 грн. та 5 грн. на рахунку, а всього майна ОСОБА_8 відкрито викрав на загальну суму 190 грн. 20 коп. З викраденим майном ОСОБА_4 зник з місця пригоди та використав його потім у своїх корисних цілях.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1 просить змінити вирок суду та помякшити йому покарання застосувавши ст.69 КК України. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що при призначенні міри покарання суд не повністю врахував особу винного та помякшуючі обставини по справі.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_2 просить змінити вирок суду та помякшити йому покарання застосувавши ст. 69 КК України. Свої вимоги ОСОБА_2 мотивує тим, що при призначенні міри покарання суд не врахував особу винного та помякшуючі обставини по справі.

Заслухавши доповідача, засуджених та адвоката ОСОБА_3 на підтримку апеляцій, прокурора який вважає вирок суду законним, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1, ОСОБА_2 у скоєнні злочинів за обставин, зазначених у вироку підтверджується сукупністю доказів, які судом ретельно досліджені та належно оцінені і засудженими не оспорюються.

Дійшовши до обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 за ст.185 ч.3, ст. 304 ч.1 КК України та ОСОБА_2 за ст.185 ч.3 КК України суд вірно кваліфікував їх дії за відповідними законами.

Міра покарання засудженим призначена з урахуванням суспільної небезпечності скоєних злочинів, даних про особи винних, які повторно притягуються до кримінальної відповідальності за корисливі злочини та скоїли злочин в період іспитового строку за попередніми вироками. В звязку з чим колегія суддів знаходить призначене покарання необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1, ОСОБА_2 та попередження скоєння ними нових злочинів.

За таких обставин доводи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про помякшення призначеного покарання є безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.

Виходячи з викладеного колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування вироку.

Керуючись ст.ст. 362,366,377 КПК України,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Білопільського районного суду Сумської області від 12 травня 2010 року стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляції засуджених без задоволення.

Судді

Луговий М.Г. Сахнюк В.Г. Демченко М.О.