Ухвала

від 20.09.2010 по справі 10-297

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

25006, м. Кіровоград, ДСП-5, вул.В.Пермська,2, тел. 24-56-63

Справа №10 - 297/ 2010 р. Головуючий у суді І інстанції Степанов С.В.

Категорія - ч.2 ст.382 КК України Доповідач у суді ІІ інстанції - Бабич О.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої - судді Поступайло Н.І.,

суддів Бабича О.П., Петрової І.М.,

за участю прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області Брайченко М.А.,

захисників-адвокатів ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

особи, яка подавала скаргу ОСОБА_6,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровоград матеріали справи за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2010 року, якою задоволена скарга ОСОБА_6, скасовано постанову прокурора Долинського району Кіровоградської області від 19 квітня 2010 року про порушення відносно нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.

З матеріалів справи слідує, що 19 квітня 2010 року прокурор Долинського району порушив кримінальну справу за ч. 2 ст. 382 КК України щодо ОСОБА_6 за фактом умисного невиконання службовою особою ухвали Долинського районного суду Кіровоградської області від 7 серпня 2009 року по цивільній справі № 2-692/09 за позовом ОСОБА_7 до ТОВ «Тріумф», що спричинило істотну шкоду інтересам юридичних осіб.

ОСОБА_6 звернувся до районного суду зі скаргою про скасування вказаної постанови. Свої доводи мотивував тим, що постанова винесена незаконно, так як він не є особою, яка має судимості, не є субєктом вказаного в постанові злочину, оскільки не являється службовою особою. Діяв на підставі рішення господарського суду в процесі ліквідаційної підприємства відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Зазначав, що державним виконавцем, при виконанні ухвали суду, порушено вимоги ст. 37 п. 7, ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки йому достовірно було відомо щодо провадження ліквідаційної процедури відносно ТОВ «Тріумф» і відповідно ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» було заборонено накладати арешт на майно вказаного підприємства. Цією ж нормою визначено, що з моменту оголошення підприємства банкрутом, арешти чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника скасовуються. Тому його дії по відчуженню майна ТОВ «Тріумф» були правомірні.

Постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2010 року скарга ОСОБА_6 задоволена, постанова прокурора про порушення кримінальної справи відносно вказаної особи скасована.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції вказав, що винесення вказаної постанови було передчасним, оскільки на момент здійснення такої процесуальної дії, не було достатніх даних, які вказують на ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.

У апеляції прокурор просить скасувати вказану постанову суду як незаконну та повернути справу на новий розгляд у суд першої інстанції.

Свої доводи мотивує тим, що суд, скасовуючи його постанову, не врахував, що станом на 19.04.2010 року, коли була порушена кримінальна справа, ухвала Долинського районного суду Кіровоградської області від 26 березня 2010 року не набрала законної силу і заборона на відчуження майна вказаного підприємства діяла. Ця ж заборона діяла і на момент фактичного продажу майна ТОВ «Тріумф» через затвердження мирової угоди та перереєстрації майна в органах БТІ ліквідатором ОСОБА_6. Зазначає, що при порушенні кримінальної справи бралася до уваги і ухвала суду від 7.08.2009 року про заборону відчуження майна ТОВ «Тріумф», яка має обовязкову силу для всіх, в тому числі і для ліквідатора підприємства.

У звязку з наведеним вважає, що в діях ОСОБА_6 є ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію, ОСОБА_6 та його захисників, перевіривши матеріали справи, обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, суд з дотриманням вимог ст.236-7 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи за фактом умисного невиконання службовою особою ухвали суду, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом інтересам ТОВ «Тріумф», за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.382 КК України, з метою належної перевірки законності і обґрунтованості рішення прокуратури, витребував матеріали кримінальної справи, дослідив їх у судовому засіданні, заслухав пояснення сторін, про що свідчить зміст протоколу судового засідання, і виніс законне та обґрунтоване рішення, навівши відповідні мотиви прийнятого рішення.

При цьому, відповідно ч.14 ст.236-8 КПК України, перевіривши лише наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови і не розглядаючи й заздалегідь не вирішуючи ті питання, які вирішуються при розгляді справи по суті, правильно зазначив, що прокурор, при порушенні кримінальної справи, не дотримався порядку, передбаченого ст.98 КПК України, не дав належної оцінки факту наявності чи відсутності підстав до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 382 КК України, оскільки не взяв до уваги Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у відповідності до якого діяв скаржник. Зокрема не було взято до уваги, що згідно ст. 23 вказаного закону, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і введення щодо банкрута ліквідаційної процедури, скасовуються арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Тріумф» постановою господарського суду Кіровоградської області від 23.12.2008 року визнано банкрутом і введено щодо банкрута ліквідаційну процедуру, а ОСОБА_6 призначено ліквідатором по справі. Всі послідуючі дії ОСОБА_6, на які вказує прокурор у оскаржуваній постанові, лежать в межах Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки, відповідності до ст. 23 цього закону, всі арешти, накладені на майно боржника скасовуються, а накладення нових не допускається. Виходячи з такої імперативної регламентації вказаних правовідносин, в діях ОСОБА_6 не вбачається достатніх даних, які вказують на ознаки умисного вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.

Тобто суд першої інстанції правильно вказав, що на момент винесення вказаної постанови, не було належних підстав до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_6.

Таким чином колегія суддів вважає, що постанова районного суду є законною та обґрунтованою, прийнятою у відповідності до чинного закону, а доводи апеляції є безпідставними і такими, що не узгоджуються з вимогами кримінально-процесуального закону.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст.362, 366, 382 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора залишити без задоволення.

Постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 19 серпня 2010 року, якою задоволена скарга ОСОБА_6 про скасування постанови прокурора Долинського району Кіровоградської області від 19 квітня 2010 року про порушення кримінальної справи відносно нього за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України - залишити без зміни.

Судді: