Постанова

від 14.02.2008 по справі 17/268

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2008 р. № 17/268

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів:

головуючого судді Добролюбової Т.В.,

суддів Гоголь Т.Г.,

Швеця В.О.,

розглянувши у відкритом у судовому засіданні

касаційну скаргу

касаційну скаргу

та касаційну скаргу

ОСОБА_1 та

ОСОБА_2

Київської міської ради

Київської міської державн ої адміністрації

на постанову

Київського апеляційно го господарського суду

від 31 жовтня 2007 року

у справі № 17/268

господарського суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою в ідповідальністю

"Марс"

до

за участю третіх осіб 1) Київської міської рад и;

2) Київської міської державн ої адміністрації

1) Товариства з обме женою відповідальністю

"Фінансова компанія Комф орт-Інвест";

2) ОСОБА_3,

про

визнання недійсним р ішення та визнання договору оренди поновленим

за участю пр едставників сторін від:

позивача: Веремієнко О .І. (дов. від 22.01.08);

відповідача 1): Чиляєва І .А. (дов. від 16.01.08);

відповідача 2): Верес М.М. ( дов. від 18.01.08);

третьої особи 1): Дегтяр Ю .В. (дов. від 13.02.08),

Чудінова А .В. (дов. від 28.08.07);

третьої особи 2): Тарасюк В.М. (дов. від 24.09.07),

ВСТАНОВ ИВ:

У липні 2007 року ТОВ "Марс" (д алі - позивач) звернулося до Го сподарського суду м. Києва з п озовом до Київської міської ради (далі - відповідач 1) та Киї вської міської державної адм іністрації (далі - відповідач 2) про визнання недійсним ріше ння Київської міської ради в ід 26.06.07 про відмову в поновленн і строку договору оренди № 626-00/ 48 від 24.05.04 та визнати договір ор енди поновленим на той самий строк на 3 роки, яким Київська міська рада передала ТОВ "Мар с" в оренду терміном на 3 роки з емельної ділянки площею 0,44 га за адресою вул. Мілютенка, 29 в Д еснянському районі м. Києва д ля будівництва житлового буд инку.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 30 липня 2007 р оку ( суддя Кролевець О.А.), залишени м без змін постановою Київсь кого апеляційного господарс ького суду від 31 жовтня 2007 року (колегією суддів у складі: Гар ник Л.Л. - головуючий, Вербицьк а О.В., Коваленка В.М.) позовні ви моги задоволено частково; ви знано поновленим на той сами й строк (на три роки) до 24 травня 2010 року і на тих самих умовах д оговір оренди земельної діля нки від 24.05.04 № 626-00/48, відповідно до умов якого, Київська міська р ада передала ТОВ “Марс” в оре нду терміном на три роки земе льну ділянку площею 0,44 га за ад ресою: вул. Мілютенка, 29 в Десня нському районі м. Києва для бу дівництва житлового будинку з офісними приміщеннями (реє стровий № 8000000000:62:024:0013); стягнуто з К иївської міської ради та з Ки ївської міської державної ад міністрації на користь ТОВ “ Марс” по 42,50 грн. державного ми та та 59,00 грн. витрат на інформа ційно-технічне забезпечення судового процесу; в частині в имог про визнання недійсним рішення Київської міської ра ди від 26.06.07 про відмову в понов ленні строку договору оренди позов залишено без розгляду .

Судові акти вмотивовані п осиланнями на статті 13, 33 Закон у України "Про оренду землі", в силу яких після закінчення с троку, на який було укладено д оговір оренди землі, орендар , який належно виконував обов 'язки відповідно до умов дого вору, має за інших рівних умов переважне право на поновлен ня договору, у разі якщо оренд ар продовжує користуватися з емельною ділянкою після закі нчення строку договору оренд и, то за відсутності письмови х заперечень орендодавця про тягом одного місяця після за кінчення строку договору він підлягає поновленню на той с амий строк і на тих самих умов ах, які були передбачені дого вором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідом ленням. Суди встановили, що в с илу статті 33, 34 ГПК України Киї вська міська рада не підтвер дила факт надіслання такого листа-повідомлення позивачу . Крім того, суди залишили без розгляду позовну вимогу про визнання недійсним рішення К иївської міської ради від 26.06.07 , з огляду на те, що позивач не н адав письмових доказів наявн ості зазначеного рішення.

Не погоджуючись з судовими актами винесеними судами по передніх інстанцій рішенням и, до Вищого господарського с уду України звернулися зі ск аргами: ОСОБА_1. та ОСОБА _2., Київська міська рада та К иївська міська державна адмі ністрація. При цьому, ОСОБА _1., ОСОБА_2., а також Київсь ка міська рада просять скасу вати рішення Господарського суду м. Києва від 30.07.07 та постан ову Київського апеляційного господарського суду від 31.10.07, а справу скерувати на новий ро згляд до суду першої інстанц ії. Київська міська державна адміністрація просить рішен ня Господарського суду м. Киє ва від 30.07.07 та постанову Київсь кого апеляційного господарс ького суду від 31.10.07 змінити в ча стині розподілу судових витр ат, непокладаючи їх на Київсь ку міську державну адміністр ацію.

У касаційній скарзі ОСО БА_1. і ОСОБА_2. (як ос оби, яких не було залучено до у часті у справі, але суд прийня в рішення, що стосується їх пр ав і обов'язків) вказують на те , що при прийнятті оскаржуван их рішень, судами попередніх інстанцій порушено норми пр оцесуального права, зокрема, статті 107 ГПК України.

Київська міська рада у под аній нею касаційній скарзі п осилається на порушення суда ми при прийнятті оскаржувани х судових рішень норм матері ального права. Так, скаржник в казує, що судами не враховано положення статті 26 Закону Укр аїни "Про місцеве самоврядув ання в Україні", якою передбач ено, що питання регулювання з емельних відносин (в тому чис лі надання земельної ділянки в оренду, а також поновлення договору оренди земельної д ілянки вирішується виключн о на пленарному засіданні се сії ради. Тобто, способом воле виявлення ради, яка здійснює повноваження щодо регулюван ня земельних відносин, є прий няття радою рішення. Крім тог о, судами невірно застосован і положення статті 31, 33 Закону України "Про оренду землі", як ими не передбачено автоматич ного поновлення договору оре нди земельної ділянки, у разі якого протягом місяця після закінчення строку договору відсутні письмові заперече ння орендодавця. У касаційні й скарзі йдеться й про поруше ння судами положень статей 210, 640 та статті 18 Закону України "П ро оренду землі", відповідно д о яких договір оренди землі п ідлягає обов' язковій держа вній реєстрації. При цьому пр авочин, який підлягає держав ній реєстрації вважається вч иненим з моменту його держав ної реєстрації.

У касаційній скарзі Київсь кої міської державної адміні страції йдеться про порушенн я судами норм матеріального і процесуального права. Так, п осилаючись на статтю 19 Консти туції України, п.п. 10, 12 Перехідн их положень Земельного кодек су України скаржник вказує, щ о повноваження щодо розпоряд ження землями в межах міста К иєва, крім земель переданих у приватну власність та земел ь, на яких розташовані держав ні, в тому числі казенні підпр иємства, господарські товари ства, у статутних фондах яких державі належать частки, об' єкти незавершеного будівниц тва та законсервовані об' єк ти, здійснює Київська міська рада. У зв'язку з тим, що Київсь ка міська державна адміністр ація не має жодних повноваже нь щодо розпорядження землям и в м. Києві, не є стороною дого вору оренди земельної ділянк и по вул. Мілютенка, 29 та не пору шувала прав і законних інтер есів позивача, остання є нена лежним відповідачем, а тому с тягнення з Київської міської державної адміністрації на користь ТОВ "Марс" 42,50 грн. держа вного мита та 59 грн. - витрат на інформаційно-технічне забез печення судового процесу є б езпідставними.

Заслухавши суддю-доповід ача та пояснення представник ів сторін, розглянувши та обг оворивши доводи касаційної с карги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та по вноту їх встановлення, дослі дивши правильність застосу вання господарським судом но рм матеріального та процесуа льного права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу ОСОБА_1. та ОСОБА_2 слід за лишити без задоволення; каса ційну скаргу Київської міськ ої ради задовольнити; касаці йну скаргу Київської міської державної адміністрації зад овольнити частково з наступ них підстав.

Відповідно до вимог ст атей 108, 1117 Господарського проц есуального кодексу України, касаційна інстанція перегля дає за касаційною скаргою (по данням) рішення місцевих гос подарських судів та постанов и апеляційних господарських судів та, на підставі встанов лених фактичних обставин спр ави, перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріальног о і процесуального права.

Як вбачається з матеріалі в справи, та встановлено суда ми попередніх інстанцій, на п ідставі рішення Київської мі ської ради „Про надання і вил учення земельних ділянок та припинення права користуван ня землею” від 23.10.03 № 131-18/994 був укладений договір оренди земельної ділянки від 24.05.04 (далі - Договір), предметом р егулювання якого стали відно сини сторін з приводу переда чі відповідачем 1) в оренду поз ивачу земельної ділянки площ ею 0,4410 га, розташованої за адре сою: м Київ, вул. Мілютенка. 29 (ка дастровий номер земельної ді лянки 8000000000:62:024:0013).

Названий договір посвідч ений нотаріально і зареєстро ваний Головним управлінням земельних ресурсів виконавч ого органу Київської міської ради (Київської міс ької державної адміністраці ї) за № 626-00/48.

Задовольняючи позовні ви моги в частині поновлення та той самий строк і на тих самих умовах Договір, суди поперед ніх інстанцій виходили з так ого.

22 лютого 2007 року позивачем на адресу Голови Київської міс ької ради було скеровано лис т № 22 з клопотанням продовжити договір оренди земельної ді лянки, відведеної згідно ріш ення Київської міської ради 23.10.03 № 131-18/994 для будівн ицтва житлового будинку з оф існими приміщеннями за адрес ою: м Київ, вул. Мілютенка 29, що з алишений без відповіді.

Крім того, були залишені бе з відповідей та виконання:

- скерований позивачем на ад ресу Київського міського це нтру земельного кадастру та приватизації землі лист від 06.03.2007р. № 26 з клопотанням провест и роботи щодо продовження до говору оренди земельної діля нки;

- скерований позивачем на а дресу Головного управління земельних ресурсів Київсько ї міської державної адмініст рації лист від 06.06.2007р. № 65 з клопо танням повідомити про причин и відмови у продовженні дого вору оренди земельної ділянк и.

Виходячи за змісту стате й 13, 33 Закону України „Про оренд у землі” дого вір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'я заний за плату передати орен дареві земельну ділянку у во лодіння і користування на пе вний строк, а орендар зобов'яз аний використовувати земель ну ділянку відповідно до умо в договору та вимог земельно го законодавства. Після закі нчення строку, на який було ук ладено договір оренди землі, орендар, який належно викону вав обов'язки відповідно до у мов договору, має за інших рів них умов переважне право на п оновлення договору; у разі як що орендар продовжує користу ватися земельною ділянкою пі сля закінчення строку догово ру оренди, то за відсутності п исьмових заперечень орендод авця протягом одного місяця після закінчення строку дого вору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих са мих умовах, які були передбач ені договором. Письмове запе речення здійснюється листом -повідомленням.

Таку ж спрямованість мають положення Договору, якими пе редбачено переважне право ор ендаря на поновлення договор у за умови належного виконан ня обов' язків за цим догово ром та у разі письмового пові домлення орендодавця про нам ір продовжити його дію не піз ніше ніж за три місяці до закі нчення дій договору (розділ 8, розділ 11 пункт 11.7).

Судами встановлено, що післ я закінчення строку дії Дого вору відповідач 1) не направля в позивачу повідомлення із з апереченнями проти продовже ння дії цього договору.

З урахуванням того, що в ма теріалах справи відсутні до кази, які б свідчили про поруш ення позивачем під час дії До говору його умов та норму час тини 1 статті 193 ГК України, якою передбачено обов' язок суб' єктів господарювання викону вати господарські зобов'язан ня належним чином, а також тим , що у термін до 24.05.07 включно, тоб то протягом місяця після зак інчення строку дії Договору, відповідач 1) не повідомив поз ивача про відмову від продов ження його дії, місцевий госп одарський суд дійшов до висн овку, з яким погодився й апеля ційний суд про обґрунтованіс ть заявлених позовних вимог та наявністю правових підста в для поновлення договору ор енди земельної ділянки від 24.0 5.04 на підставі статті 33 Закону України „Про оренду землі”.

Колегія суддів не погоджу ється з такими висновками су дів попередніх інстанцій та вважає їх передчасними, з огл яду на таке.

Відповідно до статей 13 та 41 К онституції України, від імен і українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи мі сцевого самоврядування в меж ах, визначених Конституцією.

До матеріальної основи міс цевого самоврядування, згідн о статей 142 - 144 Конституції Укра їни, крім інших об'єктів, належ ать земля, управління якою зд ійснюють територіальні гром ади через органи самоврядува ння в межах їх повноважень шл яхом прийняття рішень.

Стаття 116 Земельного кодекс у України визначає, що громад яни та юридичні особи набува ють права власності та права користування земельними діл янками, зокрема, із земель ком унальної власності за рішенн ям органів місцевого самовря дування в межах їх повноваже нь, визначених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 124 цього Ко дексу передача в оренду земе льних ділянок, що перебувают ь у державній або комунальні й власності, здійснюється на підставі рішення відповідно го органу виконавчої влади а бо органу місцевого самовряд ування шляхом укладення дого вору оренди земельної ділянк и.

Судами першої та апеляційн ої інстанцій встановлено, що на підставі рішення Київськ ої міської ради від 23.10.03 № 121-18/994 "Пр о надання і вилучення земель них ділянок" ТОВ "Марс" передан о в короткострокову оренду н а 3 роки земельну ділянку зага льною площею 0,44 га для будівни цтва житлового будинку з офі сними приміщеннями на вул. Мі лютенка, 29 у Деснянському райо ні міста Києва за рахунок зем ель запасу житлової та грома дської забудови.

Відносини найму (оренди) рег улюються главою 58 Цивільного кодексу України. Стаття 764 цьо го Кодексу зазначає, що якщо н аймач продовжує користувати ся майном після закінчення с троку договору найму, то, за ві дсутності заперечень наймод авця протягом одного місяця, договір вважається поновлен им на строк, який був раніше вс тановлений договором.

Проте, частина друга статті 759 та частина друга статті 792 ць ого Кодексу зазначають про т е, що законами можуть бути пер едбачені особливості укладе ння та виконання договору на йму (оренди). Крім цього, відно сини щодо найму (оренди) земел ьної ділянки регулюються зак оном. Про це також зазначено у частині шостій статті 93 Земел ьного кодексу України.

Законом України "Про оренду землі", зокрема, частиною перш ою його статті 31 встановлено, що договір оренди земельної ділянки припиняється, зокрем а, в разі закінчення строку на який його було укладено.

Крім того, виходячи зі зміст у статті 33 цього Закону, остан ня не передбачає автоматично го поновлення договору оренд и земельної ділянки.

Відповідно до пункту 34 част ини першої статті 26 Закону Укр аїни "Про місцеве самоврядув ання в Україні" що питання рег улювання земельних відносин (у тому числі надання земельн ої ділянки в оренду, а також п оновлення договору оренди земельної ділянки) вирішу ється - виключено на пле нарному засіданні сесії ради .

Таким чином, в силу наведени х норм законодавства встанов лено, що способом волевиявле ння ради, яка здійснює повнов аження щодо регулювання земе льних відносин, є прийняття р адою рішення.

Як вбачається зі змісту оск аржених судових рішень, суда ми попередніх інстанцій не д осліджувалося питання наявн ості відповідного рішення Ки ївської міської ради як необ хідної умови укладення та по новлення договору оренди зем ельної ділянки, яка перебува є у комунальній власності те риторіальної громади міста К иєва. При цьому, зобов'язання о станньої укласти або поновит и договір оренди земельної д ілянки за відсутності такого рішення є порушенням її викл ючного передбаченого Консти туцією та законами України п рава, зокрема, розпоряджатис я землями територіальної гро мади міста.

Крім того, приймаючи оскарж увані судові рішення, суди не врахували положення статті 210 Цивільного кодексу України , відповідно до якої правочин , який підлягає державній реє страції, вважається вчиненим з моменту його державної реє страції. Статтею 640 цього Коде ксу встановлено, що договір, я кий підлягає нотаріальному п освідченню або державній реє страції, є укладеним з момент у його нотаріального посвідч ення або державної реєстраці ї, а в разі необхідності і нота ріального посвідчення, і дер жавної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Стаття 18 Закону України "Про оренду землі" визнає обов'язк овою державну реєстрацію дог овору оренди землі, пов'язуюч и з такою реєстрацією набран ня цим договором чинності. На ведене також кореспондуєтьс я з частиною другою статті 125 З емельного кодексу України, в ідповідно до якої право на ор енду земельної ділянки виник ає після укладення договору оренди і його державної реєс трації.

З огляду на викла дене, колегія суддів касацій ної інстанції вважає, що оска ржувані рішення та постанова не відповідають вимогам, пер едбачених постановою Пленум у Верховного суду України “П ро судове рішення” від 29.12.76 № 11, в ідповідно до яких, рішення є з аконним тоді, коли суд, викона вши всі вимоги процесуальног о законодавства і всебічно п еревіривши обставини, виріши в справу у відповідності з но рмами матеріального права, щ о підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх в ідсутності - на підставі зак ону, що регулює подібні відно сини, або виходячи з загальни х засад і змісту законодавст ва України. При цьому, обґрун тованим визначається рішенн я, в якому повно відображені о бставини, що мають значення д ля даної справи, висновки суд у стосовно встановлених обст авин і правові наслідки є вич ерпними, відповідають дійсно сті і підтверджуються достов ірними доказами, дослідженим и в судовому засіданні.

Крім того, колегія суддів вважає, що при перегляді спра ви в апеляційному порядку ві дповідно до вимог статті 101 ГП К України апеляційний суд по винен був розглядати всі нав едені обставини та давати їм правову оцінку з обов' язко вим врахуванням вказаних вищ е істотних процесуальних пор ушень, допущених судом першо ї інстанції, чого зроблено не було, а отже призвело, зокрема , і до неправильних висновків по суті спору.

Таким чином, враховуючи всі наведені обставини в їх суку пності, колегія суддів Вищог о господарського суду Україн и дійшла висновку, що пр и розгляді справи як в першій , так і в апеляційній інстанці ях були допущені порушення т а неправильне застосування м атеріального законодавства , що призвело до прийняття нез аконних та необґрунтованих с удових рішень. У зв' язку з чи м, рішення та постанова попер едніх судових інстанцій підл ягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд , під час якого слід усунути вс і зазначені порушення і прий няти рішення відповідно до в имог чинного законодавства.

Стосовно поданої ОСОБА_1 . та ОСОБА_2. касаційної ска рги, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступн е.

Відповідно до статті 107 Госп одарського процесуального к одексу України право касацій ного оскарження надано, зокр ема, особам, яких не було залуч ено до участі у справі, якщо су д прийняв рішення чи постано ву, що стосується їх прав та о бов' язків.

Згідно з статтями 1119, 11110 цього ж кодексу касаційна інстанц ія має право скасувати рішен ня у справі, а справу передати на новий розгляд до суду перш ої інстанції, якщо господарс ький суд припустився такого порушення процесуальних нор м як прийняття рішення, що сто сується прав і обов' язків о сіб, які не були залучені до уч асті у справі.

Зі змісту наведених вище норм випливає, що обов' язковою умовою задоволення к асаційної скарги особи, яку н е було залучено до участі у сп раві шляхом скасування рішен ня та направлення справи на н овий розгляд є порушення при йнятим рішенням прав та обов ' язків такої особи.

При цьому, рішення, оскарж уване не залученою особою, по винно безпосередньо стосува тися прав та обов' язків ціє ї особи, тобто коли в рішенні с уду безпосередньо розглянут о й вирішено спір про право у п равовідносинах, учасником як их є скаржник, або міститься с удження про права та обов' я зки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов' язки особ и, яка не була залучена до учас ті у справі, якщо: в описовій ч и мотивувальній частині ріше ння містяться висновки або с удження суду про права та обо в' язки цієї особи. В такому в ипадку рішення порушує не ли ше матеріальні права особи, н е залученої до участі у справ і, а й її право на судовий захи ст.

Будь-який інший правовий зв ' язок між скаржником і стор онами спору не береться до ув аги.

При цьому, зі змісту оскаржу ваних судових рішень не вбач ається будь-яких висн овків або суджень судів стос овно прав чи обов'язків ОСО БА_1. та ОСОБА_2., у зв'язку з чим, підстави для задоволенн я поданої останніми касаційн ої скарги - відсутні.

Виходячи з викладеного, кер уючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСО БА_1 та ОСОБА_2 залишити б ез задоволення.

Касаційну скаргу Київсько ї міської ради задовольнити.

Касаційну скаргу Київсько ї міської державної адмініст рації задовольнити частково .

Рішення Господарського су ду м. Києва від 30 липня 2007 року та постанову Київського апеляц ійного господарського суду в ід 31 жовтня 2007 року у справі Гос подарського суду м. Києва № 17/268 скасувати.

Матеріали справи скеруват и на новий розгляд до Господа рського суду м. Києва.

Головуючий суддя: Доброл юбова Т.В.

Гоголь Т.Г.

Судді:

Швець В.О.