Постанова

від 12.01.2009 по справі 2-а-23/09

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 2-а-23/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2009 року Добропільсь кий міськрайонний суд Донець кої області

у складі: головуючого судді Мавроді Р.Ф.

при секретарі Ганжа Т.А.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Жорової Н.А.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в м. Доброп ілля адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пра ці та соціального захисту на селення Добропільської міської Ради про визнання бе здіяльності неправомірним т а стягнення недосплаченої що річної разової допомоги як і нваліду війни 1-ої групи, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до су ду з адміністративним позово м до Управління праці і соціа льного захисту населення Д обропільської міської Рад и про неправомірну бездіяльн ість та стягнення недосплаче ної щорічної разової допомог и як інваліду війни 1-ої групи.

В судовому засіданні ОСО БА_1 позовні вимоги підтрим ав повністю і пояснив, що він є інвалідом війни 1-ої групи, пе ребуває на обліку в Управлін ні праці та соціального захи сту населення Добропільсь кої міської Ради.

Згідно з ч.5 ст.12-15 та п.1 ст.16 Зако ну України "Про статус ветера нів війни, гарантії їх соціал ьного захисту", щорічно до 5 тр авня передбачена виплата раз ової грошової допомоги інвал ідам війни 1-ої групи у розмірі десяти мінімальних пенсій з а віком.

Фактично відповідач Добр опільське УПСЗН виплачува ло йому одноразову допомогу в розмірі, значно меншому чим передбачено діючим законода вством.

Звертався до УПСЗН з заяв ою провести перерахунок що річних виплат відповідно д о Закону, але його звернення б уло відхилено.

Вважає відмову у виплаті що річної одноразової допомоги згідно до Закону, як таке, що п орушує його права і просить с уд визнати бездіяльність по ненарахуванню Добропільс ьким УПСЗН неправомірним , і на підставі ст.13 Закону, з ур ахуванням мінімальної пенсі ї за віком, яка склалась за від повідний період стягнути з Добропільського УПСЗН на його користь виплати з щоріч ної разової допомоги за пері од 2007,2008 роки включно в загально му розмірі 7850 грн. Свої вимоги п озивач обґрунтовує тим, що рі шенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року виз нані не конституційними окре мі положення Закону України "Про державний бюджет Україн и на 2007 рік" в частині обмеження виплати разової грошової д опомоги "Про статус ветеран ів війни, гарантії їх соціал ьного захисту".

Представник відповідача юрист Управління праці та соціального захисту населе ння Добропільської місь кої Ради Жорова Н.А. позов не визнала і пояснила, що згід но ст..12 Закону України „Про ст атус ветеранів війни, гарант ії їх соціального захисту" ві д 22 жовтня 1993 року №3551-Х11 щорічно до 5 травня інвалідам війни 2-3 г рупи передбачалась виплата р азової грошової допомоги у р озмірі 8 та 7 мінімальних пенсі й за віком.

Однак, ст..17 цього Закону визн ачено, що фінансування витра т, пов'язаних з введенням в дію цього Закону здійснюється з а рахунок коштів державного бюджету. Відповідно до ч.2 ст.4 Б юджетного Кодексу України пр и здійснені бюджетного проце су в Україні положення норма тивно-правових актів застосо вується лише в частині, в якій вони не суперечать положенн ям Конституції України, Бюдж етного Кодексу України та За кону України „Про державний бюджет України", тому посилат ися лише основний Закон, не мо жливо, оскільки фінансове йо го втілення забезпечує саме Закон України про Державний бюджет на відповідний рік. Ві дповідач, як розпорядник кош тів самого нижчого рівня, не м ає повноважень змінювати роз мір виплат. Так, у 2004 - 2008 роках вищ евказана щорічна разова допо мога позивачу виплачувалась у розмірах , встановлених зак онами України про Державний бюджет України на відповідні роки, які позивач отримав у по вному обсязі. Відповідно до с т..99 КАС України позивачем про пущений річний строк звернен ня до адміністративного суду . Управління наполягає у відм ові задоволення позову позив ачу за 2007 рік з виплати щорічно ї допомоги на оздоровлення т а недоплаченої щорічної разо вої допомоги до 5 травня як інв аліду війни 1-ої групи у зв'язк у з пропущенням строку позов ної давності.

Вислухавши пояснення стор ін, вивчивши матеріали справ и, суд вважає, що позов підляга є задоволенню з наступних пі дстав.

Розглядаючи адміністратив ну справу по суті, суд приходи ть до висновку про те, що спір, як правовідносини, які виник ли між позивачем та відповід ачем слід розглядати із заст осуванням Конституції Украї ни, Закону України „Про стату с ветеранів війни, гарантії ї х соціального захисту", Закон ів України "Про державний бюд жет України за 2007,2008 роки", а тако ж Постанов Кабінету Міністрі в України, які не протирічать вимогам Основного Закону, та перелічених Законів.

У судовому засіданні досто вірно встановлено, що позива ч являється інвалідом війни 1-ої групи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 та н е заперечується представник ом відповідача.

Згідно посвідчення НОМЕР _1 позивач являється інвалі дом 1 групи і має право на піль ги, встановлені законодавств ом України для ветеранів вій ни -інвалідів війни.

Позивач не заперечує проти того, що у квітні 2007 року він от римав від відповідача разову допомогу у розмірі 450 гривень , у квітні 2008 року 500 гривень і ця обставина представником від повідача не оспорюється.

Згідно п.3.1 Рішення Конститу ційного Суду України від 9 лип ня 2007 року слідує, що "Зупинення дії положень законів, якими в изначено права і свободи гро мадян, їх зміст та обсяг, є обм еженням прав і свобод і може м ати місце лише у випадках, пер едбачених Основним Законом У країни. У статті 64 Конституції України вичерпно визначено такі випадки, а саме передбач ено, що в умовах воєнного або н адзвичайного стану можуть вс тановлюватися окремі обмеже ння прав і свобод людини із за значенням строку дії цих обм ежень, та визначено ряд прав і свобод, які не можуть бути обм ежені за жодних обставин.

Внаслідок зупинення на п евний час дії чинних закон ів України, якими встановлен о пільги, компенсації чи інші форми соціальних гарантій, в ідбувається фактичне знижен ня життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від в становленого законом прожит кового мінімуму (частина тре тя статті 46 Конституції Украї ни), та порушується гарантова не у статті 48 Конституції Укра їни право кожного на достатн ій життєвий рівень.

Отже, відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конс титуції України право громад ян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому ч ислі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в у мовах воєнного або надзвичай ного стану на певний строк.

Таку правову позицію Конст итуційний Суд України вислов ив у Рішенні від 20 березня 2002 ро ку № 5-рп/2002 (справа щодо пільг, ко мпенсацій і гарантій) (пункт 6 мотивувальної частини).

П.3.2. Рішення суду: Утверджуюч и і забезпечуючи права і своб оди громадян, держава окреми ми законами України встанови ла певні соціальні пільги, ко мпенсації і гарантії, що є скл адовою конституційного прав а на соціальний захист і юрид ичними засобами здійснення ц ього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, ча стини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції У країни вони є загальнообов'я зковими, однаковою мірою маю ть додержуватися органами де ржавної влади, місцевого сам оврядування, їх посадовими о собами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язан ь щодо окремих осіб ставить г ромадян у нерівні умови, підр иває принцип довіри особи до держави, що закономірно приз водить до порушення принципі в соціальної, правової держа ви.

Принципи соціальної держа ви втілено також у ратифіков аних Україною міжнародних ак тах: Міжнародному пакті про е кономічні, соціальні і культ урні права 1966 року, Європейськ ій соціальній хартії (перегл янутій) 1996 року, Конвенції про з ахист прав людини і основопо ложних свобод 1950 року, та рішен нях Європейського суду з пра в людини. Зокрема, згідно зі ст аттею 12 Європейської соціаль ної хартії (переглянутої) 1996 ро ку держава зобов'язана підтр имувати функціонування сист еми соціального забезпеченн я, її задовільний рівень, докл адати зусиль для її поступов ого посилення тощо".

Відповідно до ст.13 Закону Ук раїни „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціально го захисту" позивач, як інвалі д війни 1-ої групи має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 05 травня кожного року у розмірі 10 міні мальних пенсій за віком.

До матеріалів справи долуч ено довідку Добропільсько го УПСЗН, згідно якої ОСОБ А_1 у 2007-2008 роках, у відповіднос ті з Законами України «Про де ржавний бюджет України за 2007-200 8 pp.» нараховано та сплачено що річну разову грошову допомог у до 05 травня в розмірі: 2007 рік - 450 ,00 грн.; 2008 рік -500,00 грн.

Суд вважає, що розмір щорічн их виплат, які провадились ві дповідачем Добропільськи м УПСЗН на користь позивача , не відповідають вимогам дію чої норми ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального зах исту", а також Законам України щодо зміни розміру мінімаль ної пенсії за віком, при щоріч ному затвердженні нового дер жавного бюджету.

Статею 19 ч.2 Конституції Укра їни передбачено, що органи де ржавної влади та органи місц евого самоврядування, їх пос адові особи зобов'язані діят и лише на підставі та в межах п овноважень та у спосіб, що пер едбачені Конституцією та зак онами України.

Законами України "Про держа вний бюджет України" на 2007,2008 pp. мі німальна пенсія за віком скл адала суму 410 грн.. та 470 грн.

Виходячі з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними акта ми суд вважає, що при вирішенн і даного спору слід застосов увати правила ст.13 Закону Укра їни „Про статус ветеранів ві йни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до яких р озміри щорічної разової грош ової допомоги до 05 травня за 2007 ,2008 роки, що підлягають стягнен ню з Добропільського УПС ЗН на користь ОСОБА_1.(з ура хуванням нарахованого та спл аченого розміру щорічної раз ової допомоги) складають:

1. 2007 p.- (410,00 х 10) = 4100 - 450.00 = 3650 грн.

2. 2008 p.- (470.00 х 10) = 4700 - 500.00 = 4200 грн.

а, всього 7850 грн.

Суд не може погодитись з зап ереченнями представника від повідача виходячи з наступно го.

Відповідно до статті 13 Зако ну України „Про статус ветер анів війни, гарантії їх соціа льного захисту", щорічна разо ва грошова допомога до 05 травн я інвалідам війни 1-ої групи ви плачується у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.

При цьому, розмір мінімальн ої пенсії за віком визначаєт ься на момент виплати.

Законами України "Про Держа вний бюджет України» за 2007,2008 ро ки, а також в Законах України « Про зміни до державного бюдж ету» за вказані роки не вбача ється будь-яких обмежень щод о можливості застосування ро зміру мінімальної пенсії за віком з метою реалізації нор ми статті 13 Закону України „Пр о статус ветеранів війни, гар антії їх соціального захисту ", а навпаки, статгею 2 Закону № 3 72-VI передбачено обов'язок Кабі нету Міністрів України здійс нювати застосування цих норм .

Оскільки ні Верховна Рада У країни, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-як их рішень із цих питань не при ймали, то виходячи із загальн их засад пріоритетності зако нів над підзаконними нормати вними актами при вирішенні д аного спору, застосуванню пі длягає саме стаття 13 України „ Про статус ветеранів війни, г арантії їх соціального захис ту".

В судовому засіданні предс тавник відповідача заявив кл опотання щодо застосування с удом норм статті 99 КАС України у відмові задоволення позов у позивачу за 2007 рік з виплати щ орічної разової допомоги до 5 травня інваліду війни у зв'яз ку із пропущенням строку зве рнення до суду за захистом св оїх прав та інтересів.

Суд вважає, що клопотання за доволенню не підлягає, оскіл ьки визнає причину пропущенн я строку звернення позивача до суду поважною, тобто з дня к оли позивач дізнався про пор ушення свого права та зверне ння його до суду з адміністра тивним позовом.

Сторони звільнені від спла ти судового збору, тому судов і витрати по справі у відпові дності з ч.5 ст. 94 КАС України ві дносяться за рахунок держави .

На підставі викладеного, ке руючись ст.19 Конституції Укра їни, ст.ст.2,13 Закону України „Пр о статус ветеранів війни, гар антій їх соціального захисту ", на підставі ст..ст.11,86,94,99,159,161,163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управ ління праці та соціального з ахисту населення Добропіл ьської міської ради «про ви знання неправомірними дій та стягнення заборгованості з виплати одноразової допомог и» - задовольнити.

Визнати бездіяльність Упр авління праці та соціального захисту населення Добропі льської міської ради по не нарахуванню належної позива чу грошової допомоги в розмі рі десяти мінімальних пенсій за віком в 2007 та 2008 роках неправ омірною.

Стягнути з управління прац і та соціального захисту нас елення Добропільської м іської ради, розрахунковий р ахунок 35212014001528 банк ГУДКУ в Донец ькій області. МФО 834016 ЄДРПОУ 25954002 , за рахунок державного бюдже та на користь ОСОБА_1 забо ргованість з виплати щорічно ї разової грошової допомоги до 05 травня за 2007, 2008 роки в розмір і 7850 ( сім тисяч вісімсот п'ятде сят ) гривень.

Постанова може бути оскарж ена до Донецького апеляційно го адміністративного суду че рез Добропільський міськрай онний суд Донецької області шляхом подачі заяви про апел яційне оскарження протягом 1 0 днів з дня проголошення пост анови та наступної подачі ап еляційної скарги протягом 20 д нів після подання заяви про а пеляційне оскарження.

Постанова набирає законно ї сили після закінчення стро ку подання заяви про апеляці йне оскарження, якщо таку зая ву не було подано. Якщо було по дано заяву про апеляційне ос карження, але апеляційна ска рга не була подана у встановл ений строк, постанова набира є законної сили після закінч ення цього строку. У разі пода ння апеляційної скарги поста нова, якщо її не скасовано, наб ирає законної сили після зак інчення апеляційного розгля ду справи.

Складено одноособово в одн ому примірнику в нарадчій кі мнаті.