Ухвала

від 19.12.2013 по справі 5020-1366/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

19 грудня 2013 року справа № 5020-1366/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали заяви Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківськ (76018, м.Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 20; код ЄДРПОУ 20543613) про визнання кредиторських вимог у справі

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд реконструкція"

(76018, м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, 56;

поштова адреса: 76018, м. Івано-Франківськ, вул.Василіянок, 60/4; код ЄДРПОУ 31263483)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Шлях Буд"

(99008, м.Севастополь, вул.Загородна Балка, 4; код ЄДРПОУ 32360878)

про визнання боржника банкрутом,

представники сторін - не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергобуд реконструкція" звернулося до суду із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Шлях Буд" про визнання боржника банкрутом.

Ухвалою від 02.09.2011 порушено провадження у справі про банкрутство, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою від 20.09.2011 визнані грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд реконструкція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Шлях Буд" в розмірі 867 400,32 грн, що є основною заборгованістю; введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено Станіщука М.В., якого зобов'язано скласти реєстр вимог кредиторів і направити його до суду на затвердження в строк до 01.12.2011; призначена дата попереднього засідання суду.

В № 194 (5194) газети "Голос України" від 18.10.2011 було розміщено оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Шлях Буд" та прийняття протягом тридцяти днів з дня публікації оголошення заяв кредиторів.

21.11.2011 на адресу суду надійшла заява Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківськ про визнання кредиторських вимог у сумі 162 420,35 грн та зобов'язання розпорядника майна включити їх до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Шлях Буд".

23.01.2012 від розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Шлях Буд" Станіщука М.В. на адресу суду надійшов реєстр вимог кредиторів боржника та письмові заперечення щодо вимог кредиторів, які не були включені до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Шлях Буд".

Ухвалою від 16.02.2012 заяву Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківськ про визнання кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Шлях Буд" в сумі 162 420,35 грн задоволено частково. Визнані грошові вимоги Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківськ в сумі 188,08 грн, з яких: 166,20 грн - борг зі сплати податку на доходи найманих працівників та комунального податку, з віднесенням їх до третьої черги у реєстрі вимог кредиторів, 21,88 грн - неустойка, з віднесенням їх до шостої черги у реєстрі вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Шлях Буд".

Цією ж ухвалою провадження у справі № 5020-1366/2011 щодо розгляду кредиторських вимог Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківськ в частині грошових вимог в сумі 162 232,27 грн зупинено до набрання законної сили постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2011 у справі №2а-583/11/0970 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Шлях Буд" до Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківськ про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою господарського суду міста Севастополя від 27.06.2013 припинено процедуру розпорядження майном боржника, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго Шлях Буд" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру боржника строком на шість місяців. Цією ж постановою ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Шлях Буд" призначено арбітражного керуючого Станіщука Миколу Васильовича, якого зобов'язав в строк до 25.12.2013 надати суду ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс боржника.

Ухвалою від 18.11.2013 провадження у справі № 5020-1366/2011 щодо розгляду кредиторських вимог Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківськ в частині грошових вимог в сумі 162232,27 грн поновлено, оскільки обставини, які зумовили зупинення провадження усунені, розгляд заяви призначений у судовому засіданні.

Ухвалою від 04.12.2013, у зв'язку із неявкою представників кредиторів боржника, зокрема, Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківськ, та ненадання останнім письмових пояснень щодо обґрунтованості заявлених грошових вимог до боржника, розгляд заяви був відкладений.

Ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Станіщук М.В. в судове засідання не з'явився, надав суду письмові пояснення щодо кредиторських вимог заявника, відповідно до яких просить суд відмовити у задоволені заяви Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківськ про визнання кредиторських вимог в сумі 162232,27 грн та розглянути зазначену заяву без його участі (вх.№14365/13 від 03.12.2013).

Інші учасники судового процесу явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час і місце повідомлені належним чином та своєчасно, вимоги ухвал суду від 18.11.2013 та від 04.12.2013, не виконали.

З огляду на положення статті 22 Господарського процесуального кодексу України, оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 (далі - Постанова Пленуму ) роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалася, а матеріали справи достатньо характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути заяву Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківськ про визнання кредиторських вимог до боржника за відсутності учасників провадження у справі про банкрутство боржника.

Дослідивши надані матеріали, суд вважає заяву Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківськ про визнання конкурсних кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Шлях Буд" у сумі 162232,27 грн такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 4 1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Законом України № 4212-VI від 22.12.2011 «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який набрав чинності 19.01.2013, внесено зміни до Закону № 2343-XII, викладено його в новій редакції, якою визначено новий порядок його застосування.

Пунктом 1 1 Перехідних положень Закону України № 4212-VI від 22.12.2011 визначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи, що провадження по даній справі порушено до набрання чинності Закону України № 4212-VI від 22.12.2011, застосуванню підлягає Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону №2343-XII від 14.05.1992 (далі - Закон ).

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в місті Івано-Франківськ була проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Шлях Буд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2010, за результатами якої складено відповідний акт № 4/23-2/32360878 від 04.01.2011.

На підставі зазначеного акту перевірки, податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення №000172302/0 від 20.01.2011 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 101959,00 грн, з яких основний платіж - 81567,00 грн, штрафна санкція - 20392,00 грн, та податкове повідомлення-рішення №000162302/0 від 20.01.2011, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 97699,00 грн, з яких основний платіж - 78159,00 грн, штрафна санкція - 19540,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що грошові вимоги Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківськ до боржника у цієї справі в сумі 162232,27 грн (податок на прибуток в сумі 99147,14 грн та податок на додану вартість в сумі 63085,13 грн) засновані на податкових повідомленнях-рішеннях №000162302/0 від 20.01.2011 та №0000172302/0 від 20.01.2011 та були відхилені у зв'язку з неузгодженістю таких вимог та перебуванням спору про визнання недійсними зазначених податкових повідомлень-рішень в провадженні Львівського апеляційного адміністративного суду.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2011 по справі №2а-583/11/0970 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Шлях Буд" до Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківськ про скасування податкових повідомлень-рішень №000162302/0 від 20.01.2011 та №0000172302/0 від 20.01.2011, відмовлено.

Проте, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2013, постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.07.2011 у справі №2а-583/11/0970 скасована та прийнята нова постанова, якою позов задоволений частково, зокрема, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення №000162302/0 від 20.01.2011 та №0000172302/0 від 20.01.2011 (т.11, а.с. 161-167).

Частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Положеннями статті 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податкові зобов'язання можуть бути визначені самостійно платником податків у податковій декларації або контролюючим органом з прийняттям податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, з моменту прийняття на підставі акта перевірки податкового повідомлення-рішення, у платника податків виникає податкове зобов'язання. Проте суми, нараховані таким податковим повідомленням-рішенням, не є узгодженими. Після узгодження цього податкового повідомлення-рішення, нарахована сума стає податковим боргом, тобто узгодженим податковим зобов'язанням.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства, з моменту прийняття податкового повідомлення-рішення, у платника податку виникає податкове зобов'язання. Однак, у випадку оскарження такого податкового повідомлення-рішення, у платника податку не виникає обов'язку сплатити визначену йому суму податкових платежів до моменту його узгодження, тобто до моменту перетворення податкового зобов'язання в податковий борг.

Положеннями статті 1 Закону визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Частиною першою статті 14 Закону передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують

Отже, вимоги конкурсних кредиторів до боржника повинні бути: по-перше, обґрунтованими, підставними, тобто в боржника на момент порушення справи про банкрутство повинен існувати обов'язок зі сплати відповідних платежів кредиторові; по-друге, грошові вимоги мають виникнути до порушення провадження у справі про банкрутство.

При цьому, у випадку скасування податкових повідомлень-рішень, якими визначене податкове зобов'язання боржнику сплатити певну суму, прийнятих до порушення провадження у справі про банкрутство, у боржника, в силу положень Закону, відсутній обов'язок зі сплати платежів, а, відтак, підстав для визнання судом таких грошових вимог податкового органу, також немає.

Враховуючи вищенаведене, заявлені вимоги Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківськ у сумі 162232,27 грн не вважаються податковим боргом, тому не підлягають визнанню як конкурсні кредиторські вимоги до боржника.

Оскільки, як зазначалося вище, податкові повідомлення-рішення від 20.01.2011 №000172302/0 та №000162302/0, на яких ґрунтуються вимоги Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківськ до боржника у сумі 162232,27 грн, визнані протиправними та скасовані постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2013, суд дійшов висновку, що підстави для визнання та внесення до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Шлях Буд" заявлених грошових вимог у сумі 162232,27 грн, відсутні.

Крім того, суд вважає за необхідним замінити кредитора у справі - Державну податкову інспекцію в місті Івано-Франківськ, його правонаступником - Державна податкова інспекція у місті Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої та другої статті 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

У пункті 1.4 Постанови Пленуму роз'яснено, що за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи. Якщо ж зміна найменування юридичної особи пов'язана зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи (статті 104 - 108 Цивільного кодексу України), то йдеться про її реорганізацію, що потребує вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної в частині третій статті 25 ГПК; крім того, про винесення відповідної ухвали зазначається в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи.

Додатком № 2 до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» № 981 від 21.09.2011 Державна податкова інспекція в місті Івано-Франківськ включена до Переліку територіальних органів Державної податкової служби, які утворюються шляхом перетворення у Державну податкову інспекцію у м. Івано-Франківську.

Згідно з пунктом 2 Указу Президента України «Про Міністерство доходів і зборів України» № 141/2013 від 18.03.2013 Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються.

Відповідно до додатку № 1 до постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» № 229 від 20.03.2013 Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів включена до Переліку територіальних органів Міндоходів, які утворюються.

Додатком № 2 до постанови Кабінету Міністрів України № 229 від 20.03.2013, Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську ДПС включена до переліку територіальних органів ДПС та Держмитслужби, до якого приєднуються територіальні органи ДПС та Держмитслужби, зокрема, до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів.

Як вбачається із відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Державна податкова інспекція у місті Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області зареєстрована як юридична особа, ідентифікаційний код 38713333.

Положеннями частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливим замінити кредитора - Державну податкову інспекцію в місті Івано-Франківську - його правонаступником - Державна податкова інспекція у місті Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (76018, м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності, 20, ідентифікаційний код 38713333).

Керуючись статтями 1, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтями 25, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську про включення до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Шлях Буд" грошових вимог у сумі 162232,27 грн, залишити без задоволення .

2. Замінити кредитора - Державну податкову інспекцію в місті Івано-Франківську - його правонаступником - Державна податкова інспекція у місті Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області.

Суддя О.О. Єфременко