Рішення

від 08.04.2009 по справі 51/98

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/98 08.04.09

За позовом Фізичної о соби - підприємця ОСОБА_1

до Приватного підприє мства «Медлайф»

про стягнення 89 616,99 грн. та виселення

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: не з' явил ись

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Госп одарського суду міста Києва з вимогами про стягнення з ві дповідача 89 616,99 грн., з яких: 73 200,00 г рн. заборгованості зі сплати орендної плати, 448,78 грн. заборг ованості зі сплати комунальн их платежів, 3 655,91 грн. пені, 12 312,30 г рн. інфляційних нарахувань; п ро виселення відповідача з п риміщення площею 44,50 кв.м., що зн аходиться за адресою: АДРЕС А_1. Позовні вимоги обґрунто вані неналежним виконанням в ідповідачем своїх зобов' яз ань щодо сплати за договором оренди нежитлового приміщен ня від 15.11.07р. та відсутністю під став для користування приміщ енням.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 13.01.09р. поруше но провадження у даній справ і, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.02.09р. за участю представників сторін , яких зобов' язано надати су ду певні документи.

Розгляд справи неодноразо во відкладався через нез' яв лення у судове засідання пов новажних представників стор ін та неналежне виконання ни ми вимог суду.

10.04.09 р. від позивача через кан целярію суду надійшла заява про забезпечення позову у да ній справі шляхом накладення арешту на два автомобілі, що з находяться у приватній власн ості відповідача: 1) дорожній н омерний знак АА6125ІЕ, свідо цтво ААС649948 від 30.01.09 р., марка: ВИС, модель: 2345, рік.вип.: 2000, колір: біл ий, № кузова: ХТА21053011905797. Адреса га ражу: м. Київ, Шевченківський р -н, вул. Дегтярівська, буд. 21.; 2) до рожній номерний знак АА4135НО , свідоцтво ААС382498 від 05.08.08 р. ма рка: FAW, модель: СА 1011 САRGO, рік.вип.: 2007, колір: білий, № кузова: LFWA1F12Х7JB0141 7/. Адреса гаражу: м. Київ, Шевчен ківський р - н., вул. Дегтярівс ька, буд. 21. Обґрунтовуючи пода ну заяву, позивач зазначає, що відповідач відмовляється в добровільному порядку відшк одувати завдані збитки та ух иляється від вирішення цього питання.

У даному судовому засіданн і представник позивача надав суду заяву про збільшення ро зміру позовних вимог, відпов ідно до якої просить стягнут и з відповідача 111 600,00 грн. основ ного боргу, 8 757,31 грн. пені, 336,58 грн . боргу зі сплати комунальних послуг, виселити відповідач а з орендованого приміщення площею 44,50 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Суд пр ийняв зазначену заяву до роз гляду.

Представник відповідача н а виклик суду не з' явився, ві дзиву на позов не надав, вимог ухвали суду від 23.03.09 р. не викон ав, причини неявки суду не пов ідомив.

Враховуючи, що матеріали сп рави містять докази належног о повідомлення відповідача п ро час і місце судового засід ання та про наслідки ненадан ня відповідачем відзиву на п озов та витребуваних судом д окументів, суд, на підставі ст . 75 ГПК України, прийшов до висн овку про можливість розгляду справи за наявними матеріал ами без участі представника відповідача.

Відповідно до статті 85 Госп одарського процесуального к одексу України у судовому за сіданні 08.04.09р. за згодою предст авника позивача судом оголош ені вступна та резолютивна ч астини рішення.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення пре дставника позивача, Господа рський суд міста Києва, ?

ВСТАНОВИВ:

15.11.07 р. між сторонами був ук ладений договір оренди нежит лового приміщення б/н (надалі - договір), за умовами якого п озивач зобов' язався переда ти відповідачеві в строкове платне користування частину нежитлового приміщення площ ею 44,50 кв.м., що знаходиться за ад ресою: АДРЕСА_6, а відповід ач - прийняти це майно, своєч асно сплачувати орендну плат у та після припинення цього д оговору повернути орендован е майно позивачеві в належно му стані.

Пунктом 1.3. договору сторона ми погоджено, що приміщення н адається для використання ві дповідачем у підприємницькі й діяльності. Відповідач сам остійно визначає напрями вик ористання орендованого прим іщення.

Пунктом 5.5. договору передба чено, що при припиненні догов ору відповідач зобов' язани й протягом одного місяця пер едати позивачеві орендоване майно в належному стані. Про п ередачу приміщення складаєт ься акт.

Пунктом 6.1. договору сторони визначили термін його дії: з д ня підписання договору до 15.10.08 р.

Пунктом 6.2. договору сторони узгодили, що якщо за 3 місяці д о спливу строку оренди жодна з сторін письмово не заявила про небажання продовжувати договір, договір вважається продовженим на тих самих умо вах і на той самий строк.

Листом від 24.07.08 р., що направле ний відповідачу на адресу: АДРЕСА_1, позивач повідомив відповідача про припинення договору оренди від 15.11.07 р. згід но з п. 6.2. зазначеного договору та запропонував звільнити о рендоване приміщення 15.11.08 р. ві дповідно до п. 5.5. договору.

Проте, як зазначає позивач, відповідач до даного часу пр иміщення площею 44,50 кв.м., що зна ходиться за адресою: АДРЕСА _1 не звільнив та по акту прий ому-передачі не передав, у зв' язку з чим позивач просить ви селити відповідача з вказано го приміщення в судовому пор ядку.

Суд вважає, що зазначена вим ога не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Проаналізувавши зміст дог овору оренди нежитлового при міщення від 15.11.07 р. б/н, суд дійшо в висновку, що за цивільно-пра вовими ознаками він є догово ром оренди, а тому до нього зас тосовуються положення закон одавства про найм (оренду).

Відповідно до положень Гос подарського кодексу України , як спеціального акту законо давства, що регулює правовід носини у господарській сфері , зокрема, ст. 283 Господарського кодексу України за договоро м оренди одна сторона (орендо давець) передає другій сторо ні (орендареві) за плату на пев ний строк у користування май но для здійснення господарсь кої діяльності. У користуван ня за договором оренди перед ається індивідуально визн ачене майно виробничо-тех нічного призначення (або ціл існий майновий комплекс), що н е втрачає у процесі використ ання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об' єктом ор енди можуть бути, зокрема нер ухоме майно (будівлі, споруди , приміщення).

Частиною 6 зазначеної статт і передбачено, що до відносин оренди застосовуються відпо відні положення Цивільного к одексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з ст. 760 Цивільного код ексу України предметом догов ору може бути річ, яка визна чена індивідуальними ознака ми і яка зберігає свій перв існий вигляд при неодноразов ому використанні (неспоживна річ).

Річ є визначеною індивідуа льними ознаками, якщо вона на ділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-п оміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, ви значені індивідуальними озн аками, є незамінними (ч. 1 ст. 184 ЦК України).

Приймаючи до уваги наведен е, суд вважає, що однією з інди відуалізуючих ознак нерухом ого майна - приміщення, що мож е бути об' єктом договору ор енди є місцезнаходження оста ннього.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, п. 1.1. договору , об' єктом оренди є частина н ежитлового приміщення площе ю 44,50 кв.м., що знаходиться за адр есою: АДРЕСА_6.

Проте позивач просить висе лити відповідача з приміщенн я площею 44,50 кв.м., що знаходитьс я за адресою: АДРЕСА_1.

Приймаючи до уваги відсутн ість документального підтве рдження того, що відповідаче м дійсно використовувалося п риміщення за адресою: АДРЕС А_1 і на даний час він продовж ує ним користуватися, суд виз нає вимогу позивача про висе лення відповідача з вказаног о приміщення необґрунтовано ю.

Крім того, у зв' язку з нена лежним виконанням відповіда чем своїх зобов' язань за до говором від 15.11.08 р. позивач прос ить суд стягнути з відповіда ча за період з листопада 2007 р. п о квітень 2009 року 111 600,00 грн. основ ного боргу зі сплати орендно ї плати.

Порядок розрахунків визна чений сторонами в розділі 3 до говору, відповідно до якого в ідповідач за користування ор ендованим майном сплачує оре ндну плату, розмір якої стано вить 12 600,00 грн. на місяць. Орендн а плата не нараховується і не сплачується на час проведен ня капітального ремонту прим іщення.

Пунктами 3.2., 3.3. договору сторо ни узгодили, що орендна плата сплачується незалежно від р езультатів господарської ді яльності відповідача щоміся чно до 5 числа поточного місяц я. Орендна плата за кожний нас тупний місяць сплачується з урахуванням індексації за ми нулий місяць.

Як вбачається з представл еної суду довідки Харківсько ї філії в м. Києві Акціонерног о комерційного банку «Київ»в ід 08.04.09 р. вих. № 1332 за період з 01.11.07 р . по 08.04.09 р. від відповідача на ра хунок позивача за договором від 15.11.07 р. надійшли грошові кош ти зі сплати орендної плати в сумі 66 075,00 грн.

Стаття 193 Господарського к одексу України встановлює, щ о суб'єкти господарювання та інші учасники господарськ их відносин повинні виконув ати господарські зобов'язан ня належним чином відповідно до закону, інших правових ак тів, договору, а за відсутнос ті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - ві дповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господар ських договорів застосову ються відповідні положення Ц ивільного кодексу України з урахуванням особливостей, пе редбачених цим Кодексу.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного ви конання нею зобов'язання, вра ховуючи інтереси другої стор они та забезпечення загально господарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст.193 Господ арського кодексу України не допускаються одностороння в ідмова від виконання зобов'я зань, крім випадків, передбач ених законом, а також відмова від виконання або відстрочк а виконання з мотиву, що зобов 'язання другої сторони за інш им договором не було виконан о належним чином.

Згідно з ст. 526 ЦК України зоб ов'язання повинні виконувати ся належним чином відповідно до умов договору та вимог цьо го Кодексу, інших актів цивіл ьного законодавства, а за від сутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв діл ового обороту або інших вимо г, що звичайно ставляться. Одн остороння відмова від викона ння зобов'язання або односто роння зміна його умов не допу скається (ст. 525 ЦК України), якщ о інше не встановлено догово ром або законом.

Відповідно до ст. 286 Господа рського кодексу України орен дна плата - це фіксований плат іж, який орендар сплачує орен додавцю незалежно від наслід ків своєї господарської діял ьності. Розмір орендної плат и може бути змінений за погод женням сторін, а також в інших випадках, передбачених зако нодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ст. 762 Цивільного код ексу України за користування майном з наймача справляєть ся плата, розмір якої встанов люється договором найму.

За таких обставин суд визн ає позовні вимоги про стягне ння з відповідача 111 600,00 грн. бор гу зі сплати орендної плати п равомірними та такими, що під лягають задоволенню.

У зв' язку з неналежним вик онанням відповідачем своїх з обов' язань зі сплати орендн ої плати починаючи з червня 200 8 року, позивач просить суд стя гнути з відповідача на свою к ористь пеню в сумі 8 757,31 грн. за п еріод з червня 2008 року по 8 квіт ня 2009 року.

Відповідно до ст. 611 ЦК Україн и у разі порушення зобов' яз ання настають правові наслід ки, встановлені договором аб о законом, зокрема сплата неу стойки.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарськ ого кодексу України штрафним и санкціями визнаються госпо дарські санкції у вигляді гр ошової суми (неустойка, штраф , пеня), яку учасник господарсь ких відносин зобов' язаний с платити у разі порушення ним правил здійснення господарс ької діяльності, невиконання або неналежного виконання г осподарського зобов' язанн я.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивіль ного кодексу України неустой кою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржн ик повинен передати кредитор ові у разі порушення боржник ом зобов' язання.

Пенею є неустойка, що обчисл юється у відсотках від суми н есвоєчасно виконаного грошо вого зобов'язання за кожен де нь прострочення виконання (ч .3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч.6 ст. 232 Господарськ ого кодексу України нарахува ння штрафних санкцій за прос трочення виконання зобов' я зання, якщо інше не встановле но законом або договором, при пиняється через шість місяці в від дня, коли зобов' язання мало бути виконано.

Пунктом 4.4. договору передба чено, що у разі прострочення с плати орендної плати відпові дач зобов' язується сплатит и пеню у розмірі подвійної об лікової ставки Національног о банку України за кожний ден ь прострочення.

При перевірці правильност і нарахування позивачем пені судом встановлено, що позива чем невірно визначені період и та розмір її нарахування.

За розрахунком, який здійсн ений судом, з урахуванням вим ог ч. 6 ст. 232 ГК України, сум та пе ріодів часткового виконання боржником свого господарськ ого зобов' язання, з відпові дача на користь позивача під лягає стягненню пеня в сумі 6 457,72 грн.

Позивач, також, просить стяг нути з відповідача 12 312,30 грн. ін фляційних нарахувань за пері од за червень, липень, серпень , вересень, листопад 2008 року.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного к одексу України боржник, який прострочив виконання грошов ого зобов' язання, на вимогу кредитора зобов' язаний спл атити суму боргу з урахуванн ям встановленого індексу інф ляції за весь час прострочен ня, а також три проценти річни х від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не вс тановлений договором або зак оном.

Проте при перевірці правил ьності нарахування інфляцій них нарахувань судом встанов лено, що позивачем була допущ ена помилка. Згідно з розраху нком суду, який здійснено з ур ахуванням положень ст. 625 ЦК Ук раїни та рекомендацій Верхов ного Суду України, викладени х у листі № 62-97-р від 03.04.97 р., з відпо відача на користь позивача з а вказаний позивачем період стягненню підлягають інфляц ійні нарахування в сумі 441,00 гр н.

Окрім того, позивач на підст аві п. 2.1.6. договору та довідки в ід 08.04.09 р., виданої Комунальним п ідприємством «Управління жи тлового господарства»Дарни цького району м. Києва просит ь суд стягнути з відповідача борг зі сплати комунальних п латежів за період з червня до серпня 2008 року в сумі 336,58 грн.

Відповідно до п. 2.1.6. договору відповідач зобов' язався сп лачувати у встановлені чинни м законодавством строки експ луатаційні платежі (тепло-, в одопостачання, електроенерг ію та ін.) пропорційно орендов аної площі.

З довідки від 08.04.09 р., виданої К омунальним підприємством «У правління житлового господа рства»Дарницького району м. Києва, вбачається, що заборго ваність за квартплату та опа лення приміщення, що знаходи ться за адресою: АДРЕСА_1 с тановить 673,17 грн.

Позивач вважає, що відповід ач повинен сплатити 50 % від вка заної суми (673,17 грн.), тобто 336,58 грн . через те, що останній користу ється Ѕ частиною спірного пр иміщення. У той же час докумен тального підтвердження пері оду виникнення такої заборго ваності суду не представлено .

Крім того, зважаючи на те, що між сторонами існували орен дні відносини з приводу прим іщення площею 44,50 кв.м., що знахо диться за адресою: АДРЕСА_6 , а заборгованість у сумі 673,17 гр н. виникла за квартплату та оп алення приміщення, що знаход иться за адресою: АДРЕСА_1 , суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача вар тість вказаних послуг.

За таких обставин суд визна є вимогу позивача про стягне ння 336,58 грн. комунальних платеж ів необґрунтованою та у її за доволенні відмовляє.

Заява позивача про вжитт я заходів до забезпечення по зову шляхом накладення арешт у на автомобілі, що знаходять ся у приватній власності від повідача: 1) дорожній номерний знак АА6125ІЕ, свідоцтво ААС 649948 від 30.01.09 р., марка: ВИС, модель: 23 45, рік.вип.: 2000, колір: білий, № кузо ва: ХТА21053011905797. Адреса гаражу: м. Ки їв, Шевченківський р-н, вул. Де гтярівська, буд. 21.; 2) дорожній н омерний знак АА4135НО, свідо цтво ААС382498 від 05.08.08 р. марка: FAW, мод ель: СА 1011 САRGO, рік.вип.: 2007, колір: б ілий, № кузова: LFWA1F12Х7JB01417/. Адреса г аражу: м. Київ, Шевченківський р - н., вул. Дегтярівська, буд. 2 1. В обґрунтування вказаної за яви позивач посилається на в ідмову відповідача відшкоду вати збитки, ухилення останн ього від вирішення вказаного питання. За таких обставин в важає, що невжиття обраних ни м заходів щодо забезпечення позову у даній справі може ут руднити чи зробити неможливи м виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Статтями 66, 67 ГПК України пе редбачено право господарськ ого суду за заявою сторони аб о з своєї ініціативи вжити за ходів до забезпечення позову . Забезпечення позову допуск ається в будь-якій стадії про вадження у справі, якщо невжи ття таких заходів може утруд нити чи зробити неможливим в иконання рішення господарсь кого суду. Позов забезпечуєт ься: накладенням арешту на ма йно або грошові суми, що належ ать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам в чиняти дії, що стосуються пре дмета спору; зупиненням стяг нення на підставі виконавчог о документа або іншого докум ента, за яким стягнення здійс нюється у безспірному порядк у.

Розглянувши подану заяву, с уд дійшов висновку, що оскіль ки спір в частині стягнення 89 616,99 грн. носить майновий характ ер і заявником не надано дока зів, які підтверджують відсу тність у відповідача грошови х коштів, а в частині виселенн я - немайновий характер, проте стосується лише конкретно в изначеного приміщення, суд в изнає обраний позивачем захі д до забезпечення позову шля хом накладення арешту на авт омобілі, що знаходяться у при ватній власності відповідач а неадекватним по відношенню до заявлених вимог про стягн ення 89 616,99 грн. та виселення, у зв ' язку з чим у задоволенні за яви позивача відмовляє.

Крім того, однією з основних умов, за якої господарський с уд приймає заяву до розгляду , є факт надходження державно го мита до Державного бюджет у України.

Суд відзначає, що звертаючи сь до Господарського суду мі ста Києва з позовною заявою т а у процесі розгляду справи п ри збільшенні розміру позовн их вимог, позивачем в якості д оказу сплати державного мита були надані платіжне доруче ння квитанції від 08.04.09 р. № 324 на с уму 311,00 грн., від 28.10.08 р. № 1201\з4 на сум у 570,00 грн., від 29.12.08 р. № 147 на суму 300,17 г рн., від 23.10.08 р. № 1201\з32 на суму 570,00 грн ., тобто на загальну суму 1 751, 17 гр н.

Оскільки предметом даного спору є стягнення боргу та ви селення з приміщення, а держа вне мито відповідно до квита нції № 437 від 11.11.08 у сумі 26,00 грн. спл ачено за розгляд справи про с тягнення боргу, розірвання д оговору та виселення, суд не м оже дійти беззаперечного вис новку про те, що державне мито сплачено у даній справі.

Відповідно до ст.3 Декрету К абінету Міністрів України "П ро державне мито" розмір став ки держмита із позовних заяв майнового характеру, що пода ються до господарських судів України становить 1% ціни позо ву, але не менше шести неопода ткованих мінімумів доходів г ромадян (не менше 102 грн.) та не б ільше 1500 неоподаткованих міні мумів, а із позовних заяв нема йнового характеру ставка дер жавного мита встановлюється в розмірі 5 неоподатковувани х мінімумів доходів громадян .

За подачу вищезазначеної у точненої позовної заяви, від повідно до ст. 3 Декрету Кабіне ту Міністрів України “Про де ржавне мито” позивач повинен був сплатити з вимоги майнов ого характеру 1 % від ціни позо ву, тобто 1 415,06 грн., та з вимоги не майнового характеру 85,00 грн., в той час як ним сплачено 1751,17 грн .

Частина 1 ст. 47 ГПК України мі стить відсилочну норму, яка в изначає, що державне мито під лягає поверненню у випадках і порядку, встановлених зако нодавством. Відповідно до ст . 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сплачене державне мито підл ягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку в несення мита в більшому розм ірі, ніж передбачено чинним з аконодавством.

Таким чином, суд дійшов висн овку про те, що на підставі ста тті 47 Господарського процесу ального кодексу України пози вачу підлягає повернення зай во сплачене державне мито в р озмірі 336,11 грн.

У зв' язку з тим, що спір по с праві виник внаслідок неправ ильних дій відповідача, пози вач просить суд стягнути з ві дповідача на свою користь по несені ним витрати правову д опомогу у розмірі 5000,00 грн.

У підтвердження вказаних в итрат позивачем представлен о лише довіреність від 01.10.08р. та квитанцію від 21.08.08 р. № 144/3 на суму 5000,00 грн. При цьому, з останньої вбачається, що грошові кошти в сумі 5000,00 грн. перераховані ОСОБА_3 в якості сплати за пр авову допомогу у справі за по зовом ПП «Медлайф»про стягне ння боргу, розірвання, виселе ння, в той час як предметом спо ру у даній справі є стягнення 89 616,99 грн. та виселення. Тобто, су д не може дійти беззаперечно го висновку про те, що вказані кошти перераховані саме за р озгляд даної справи.

Відповідно до ст. 44 ГПК Украї ни, судові витрати складають ся з державного мита, сум, що п ов'язаних з оглядом та дослід женням речових доказів у міс ці їх знаходження, оплати пос луг перекладача, адвоката , витрат на інформаційно-те хнічне забезпечення судовог о процесу та інших витрат, пов 'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 2 Закону Ук раїни «Про адвокатуру»адвок атом може бути особа, яка має в ищу юридичну освіту, підтвер джену дипломом України або в ідповідно до міжнародних дог оворів України дипломом іншо ї країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, вол одіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одер жала в Україні свідоцтво п ро право на зайняття адвокат ською діяльністю та прийн яла Присягу адвоката України .

Суд звертає увагу позивача на те, що ним також не предста влено суду свідоцтва про пра во на зайняття адвокатською діяльністю, виданого його пр едставникові.

Приймаючи до уваги наведен е, зважаючи на те, що згідно з к витанцією від 21.08.08 р. грошові ко шти у сумі 5 000,00 грн., перерахова ні ОСОБА_3, яка представни цтво інтересів позивача в су ді у даній справі не здійснюв ала, а також зважаючи на те, що позивачем не обґрунтовано в имоги про стягнення витрат з правової допомоги, суд відмо вляє позивачу у їх задоволен ні.

Враховуючи, що відповідно д о ст. 44 ГПК України позивачем п онесені судові витрати, пов' язані з розглядом справи, зок рема витрати на оплату інфор маційно-технічного забезпеч ення судового процесу, сплат и державного мита, то зазначе ні витрати покладаються на о бидві сторони пропорційно ро зміру задоволених позовних в имог.(ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 82- 85 Господ арського процесуального код ексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволь нити частково.

2. Стягнути з Приват ного підприємства «Медлайф» (02152, м. Київ, вул. Березняківська , 22, ідентифікаційний код 31287059) з б удь-якого рахунку, виявленог о державним виконавцем під ч ас виконання судового рішенн я, на користь Фізичної особи-п ідприємця ОСОБА_1 (02121, АДР ЕСА_5, ідентифікаційний ном ер НОМЕР_3) 111 600 (сто одинадця ть тисяч шістсот) грн. 00 коп. осн овного боргу, 6 457 (шість тисяч ч отириста п' ятдесят сім) грн . 72 коп. пені, 441 (чотириста сорок одну) грн. 00 коп. інфляційних на рахувань, 1 184 (одну тисячу сто в ісімдесят чотири) грн. 99 коп. де ржавного мита, 105 (сто п' ять) гр н. 13 коп. витрат на інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу.

3. У задоволенні реш ти позовних вимог відмовити.

4. Повернути Фізичн ій особі-підприємцю ОСОБА_1 (02121, АДРЕСА_5, ідентифікац ійний номер НОМЕР_3) з Держ авного бюджету України зайво сплачене державне мито в роз мірі 336 (триста тридцять шість ) грн. 11 коп.

5. Видати накази п ісля набрання рішенням закон ної сили.

Дане рішення набирає зак онної сили після закінчення десятиденного строку з дня й ого підписання і може бути ос каржене в порядку, передбаче ному чинним законодавством У країни.

Суддя Пригунова А.Б.

Дата підписання рішенн я 29.06.09 р.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИ ЄВА

01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницьк ого, 44-Б, тел. 230-31-34

Вступна та резолютивна ч астини рішення

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 51/98 08.04.09р.

За позовом Фізичної осо би - підприємця ОСОБА_1

до Приватного підприє мства «Медлайф»

про стягнення 89 616,99 грн. та виселення

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2

від відповідача: не з' явил ись

Керуючись ст. ст. 82-85 ГПК Ук раїни, Господарський суд міс та Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволь нити частково.

2. Стягнути з Приват ного підприємства «Медлайф» (02152, м. Київ, вул. Березняківська , 22, ідентифікаційний код 31287059) з б удь-якого рахунку, виявленог о державним виконавцем під ч ас виконання судового рішенн я, на користь Фізичної особи-п ідприємця ОСОБА_1 (02121, АДР ЕСА_5, ідентифікаційний ном ер НОМЕР_3) 111 600 (сто одинадця ть тисяч шістсот) грн. 00 коп. осн овного боргу, 6 457 (шість тисяч ч отириста п' ятдесят сім) грн . 72 коп. пені, 441 (чотириста сорок одну) грн. 00 коп. інфляційних на рахувань, 1 184 (одну тисячу сто в ісімдесят чотири) грн. 99 коп. де ржавного мита, 105 (сто п' ять) гр н. 13 коп. витрат на інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу.

3. У задоволенні реш ти позовних вимог відмовити.

4. Повернути Фізичн ій особі-підприємцю ОСОБА_1 (02121, АДРЕСА_5, ідентифікац ійний номер НОМЕР_3) з Держ авного бюджету України зайво сплачене державне мито в роз мірі 336 (триста тридцять шість ) грн. 11 коп.

5. Видати накази п ісля набрання рішенням закон ної сили.

Дане рішення набирає зак онної сили після закінчення десятиденного строку з дня й ого підписання і може бути ос каржене в порядку, передбаче ному чинним законодавством У країни.

Суддя Пригунова А.Б.