Справа № 1-363/08
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2008 року Солом»янський районний суд м. Києва
у складі : головуючого - судді - Москалюка В.М.
при секретарі - Малині Л.В.
з участю прокурора - Дяченко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві
кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1
р/н, уродженця с.Дуброва, Васильківського району, Київської області,
громадянина України, освіта середня, не одруженого, офіційно ' не
працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
10.11.2007 року, приблизно о 1 год., ОСОБА_1 знаходячись по вул. Політехнічній, 25/29, в м. Києві, вирішив відкрито викрасти майно громадян.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 10.11.2007 року, приблизно о 1 год., знаходячись по вул.Політехнічній, 25/29 в м. Києві, з корисливих спонукань, з метою власного збагачення побачивши раніше незнайому гр. ОСОБА_2, яка йшла зі своєю подругою ОСОБА_3 додому по тротуару по вул.Політехнічній, 25/29 в м. Києві, підійшовши до ОСОБА_2, несподівано для останньої, шляхом ривка вирвав з її рук належну їй сумку, в якій знаходились її особисті речі, при цьому в результаті ривка потерпіла ОСОБА_2 втративши рівновагу, впала на асфальт та отримала тілесні ушкодження.
В результаті зазначених дій ОСОБА_1 відкрито викрав майно належне потерпілій ОСОБА_2, а саме: сумочку чорну шкіряну вартістю 50 грн., в якій знаходилися: дзеркальце фіолетового кольору вартістю 10 грн., губна помада вартістю 30 грн., ключ з ліхтариком вартістю 15 грн., перепустка до гуртожитку на ім'я ОСОБА_2, яка матеріальної цінності не становить, мобільний телефон «Нокіа - 6111» вартістю 800 грн. з сім картою вартістю 25грн., на рахунку якої було 10 грн., портмане вартістю 50 грн. з грошима 44 грн., студентський квиток Серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2, який матеріальної цінності не становить, пластикова картка «Правекс банку» та «Промінвест банку», дисконтна картка до аптечного супермаркету, які матеріальної цінності не становлять, проїзний на метро вартістю 15 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальний збиток на загальну суму 104 9 грн. Після чого ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник та викраденим розпорядився на власний розсуд.
Згідно висновку експерта № 11/1 від 14.02.2008 року гр. ОСОБА_2, 1987 р. н. виявлені наступні тілесні пошкодження: крововиливи - на передній поверхні колінних суглобів, в проекції верхньої передньої кістки правої підвдошної кістки; зсадини - на передній поверхні колінних суглобів, в проекції вказаних крововиливів.
За ступенем тяжкості вказані пошкодження відносяться до легких тілесних пошкоджень.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому діянні визнав повністю, щиро розкаявся та дав пояснення щодо вчинення ним злочину, які відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Згідно ч.3 ст.299, 301-1 КПК України, суд при дослідженні фактичних обставин справи обмежився допитом підсудного та дослідженням характеризуючих матеріалів.
Враховуючи викладене суд вважає, що підсудний ОСОБА_1 вчинив навмисні дії, які виразились у відкритому викрадені чужого майна/грабіж/, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого і кваліфікує вказані дії підсудного за ст. 186 ч. 2 КК України.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу: раніше не судимий, характеризуючи дані.
Щире розкаяння підсудного у вчиненому, суд враховує, як пом"якшуючу покарання обставину, обтяжуючих - не вбачається.
Враховуючи викладене, особу підсудного, що вчинене ним віднесено до тяжких злочинів згідно ст.12 КК України, суд вважає за необхідне визначити підсудному покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим, враховуючи особу підсудного, фактичні обставини справи, вартість викраденого майна, яке повернуте потерпілій, що тяжких наслідків від злочину не наступило, суд дійшов до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки відповідно до ст. 7 6 КК України.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним за ст. 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 7 5 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, якщо протягом вказаного строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки відповідно до ст. 7 6 КК України.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід засудженому залишити попередній - підписку про невиїзд з постійного місця проживання до набрання вироком чинності.
Речові докази-зазначені у вироку речі потерпілої залишити за нею.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 діб з моменту його оголошення.
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.03.2008 |
Оприлюднено | 13.12.2022 |
Номер документу | 7474313 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Солом'янський районний суд міста Києва
Москалюк В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні