Постанова

від 31.12.2009 по справі 2-а-486/09

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

к о п і я

 Справа № 2-а-486/2009

ПОСТАНОВА    

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ  

     31 грудня 2009р.                                                                                                          м. Приморськ

    Приморський районний суд Запорізької області в складі:

 головуючого судді Булашева Р.Л.,

      розглянувши у порядку письмового провадження позовну заяву Димо-ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області про оскарження бездіяльності щодо виплат дітям війни,  

встановив:

Димо-ОСОБА_1 звернувсь до суду 17.12.2009р. з позовом в якому просить відновити йому  пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006року до дня подачі адміністративного позову до суду, визнати протиправною бездіяльність УПФУ у Приморському районі Запорізької області, щодо нездійснення перерахунку та невиплати йому в повному обсязі надбавки до пенсії, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період з 2006-2009рр.; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити надбавки до пенсії за 2006-2009рр.  

Позов  обґрунтував тим, що він, відповідно до ст.1 Закону України від 18.11.2004року №2196-IV «Про соціальний захист дітей війни», є дитиною війни Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності 01.01.2006року, розмір її пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. У п.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно правовими актами.

Оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007року № 6-рп по справі № 1-29/2007 було визнано такими, що не відповідають Конституції України окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та «Про державний бюджет України на 2007 рік, в тому числі щодо виплати пенсій дітям війни, позивачка вважає, що починаючи з 09.07.2007року відповідач мав здійснити перерахунок належної їй пенсії та виплатити доплату у передбаченому законом розмірі.

Таку бездіяльність позивач вважає незаконною та необґрунтованою, такою, що порушує його права та законні інтереси.

Також позивач просить суд відновити пропущений строк для звернення з даним позовом до суду з тих підстав, що про рішення Конституційного Суду України, яке впливає на її права та законні інтереси він дізнався із засобів масової інформації, а саме із газети «Діалог інформ» від 26.11.2008р.

Сторони подали заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, за ст.122 ч.3 КАС суд розглядає справу за відсутності сторін.

Вивчивши докази по справі, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Згідно пенсійного посвідчення та паспорту громадянина, Димо-ОСОБА_1 є дитиною війни (а.с. 7-9). Він звернувся письмово до ПФУ у Приморському районі з заявою про нарахування недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги (а.с. 5). 17.12.2009р. їому було надіслано письмове роз`яснення УПФУ У Приморському районі про порядок виплати допомоги (а.с. 6).

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

За ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Крім того, згідно ст. 154 Конституції України, та відповідно до ст.ст.61, 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині. У разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними. Рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов`язковими до виконання.

           Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007р.» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 р. було зупинено з урахуванням ст.111 того ж Закону, якою обмежено коло суб`єктів підвищення пенсії, а також встановлені інші його розміри.

           Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року у справі щодо відповідності положень статей 29, 36, ч.2 ст.56, ч.2 ст.62, ч.1 ст.66, пунктів 7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,43, 44, 45, 46 ст.71, ст. 98, 101, 1033,  111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 року» (справа про соціальні гарантії громадян), зокрема п.12 ст.71 та ст.111 вказаного Закону визнано неконституційними. Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08р. № 10рп/2008, також визнано неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008р.» в частині зміни редакції ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    Таким чином, Конституційний суд України дійшов висновку, що Законом про держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві і, як наслідок, скасування та обмеження прав і свобод  людини і громадянина.  

    Тому, суд вважає, що  наведені рішення Конституційного Суду України мають виконуватися відповідачем.

                Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006  р.» стаття 110 викладена в такій редакції «установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджується з 1 січня 2006 р., а статтю 6-у, в  2006 р. - поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». Ця норма у встановленому в законі порядку не скасовувалась и тому суд вважає, що за 2006р., відсутні підстави для задоволення позову.

       Відповідно ч.1 ст.63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум на одну особу в 2006 році складає з 1 січня - 350 грн., з 1 квітня - 359 грн., з 1 жовтня - 366 грн. ; статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 387 гривень, з 1 жовтня - 395 гривень; зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень, при цьому, вказана стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті.

             За ст. 58  ЗУ «Про державний бюджет України на 2008р.» від 28.12.07р.  визначено суму прожиткового мінімуму на непрацездатну особу:  з 01.01.08р. – 470 грн., з 01.04.08р. – 481 грн., з  01.07.08р. - 482 грн., з 01.10.08р. -   498 грн. З 01.01.09р. встановлено – 544 грн. Згідно ЗУ Про внесення змін до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 18.11.2009р., встановлено прожитковий мінімум на непрацездатну особу  в розмірі 573грн. з 01.11.09р.  Також за ст. 6 цього закону встановлено, що особам, які мають статус «діти війни» виплачується надбавка до пенсії в розмірі надбавки, передбаченої для учасників війни.

            Таким чином, 30% від мінімальної пенсії становило: з 01.01.06р. – 105 грн., з 01.04.06р. – 107,70 грн., з 01.10.06р. – 109,80 грн., з 01.01.07р. – 114 грн., з 01.04.07р. – 121,80 грн., з 01.10.07р. – 123,30 грн., з 01.01.08р. – 141 грн., з 01.04.08р. – 144,30 грн., з 01.07.08р. по 31.12.08р. – 163,20 грн., з 01.11.2009р. – 171,90грн.  Фактично сплачено позивачу тільки 10% від мінімальної пенсії лише в 2008р. щомісячно: з 01.01.08р. – 47 грн., з 01.04.08р. – 48,10 грн., з 01.07.08р. – 48,20 грн., з 01.10.08р.  по 31.12.08р. – 49,80 грн., з 01.01.09р. по 01.11.09р. – 49,80 грн. ,   з 01.11.09р.  по 31.12.09р. – 57,30грн.  За  2006-2007 роки нарахувань не проводилось, а в 2008-2009р. виплачувалось тільки  10% від зазначених сум.

Відповідно до ч.2,4,6 ст.9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» зазначено, що суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону або іншого нормативно-правового акта з позиції відповідності Конституції України і у всіх необхідних випадках застосувати Конституцію як акт прямої дії.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку про те, що, виходячи із вимог ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні зміни до чинних законів держава не вправі допускати звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, у томі числі і для дітей війни. При цьому суд неодноразово розглядав питання щодо конституційності положень законів України про Державний бюджет України  у частині обмеження пільг, компенсацій і гарантій, на які відповідно до чинного законодавства мають право окремі категорії громадян.

Вирішуючи питання про те, які саме суми потрібно враховувати відповідачу при нарахуванні і виплати доплати до пенсії «дітям війни», суд вважає, що такі суми потрібно нараховувати виходячи з встановленого прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб  за ст. 58  ЗУ «Про державний бюджет України на 2008р.». При цьому суд вважає, що нарахування потрібно робити з дати, коли набрали чинності відповідні рішення Конституційного суду України і до дати закінчення відповідного бюджетного року, тобто: за 2007р. з 09.07.2007р., до 31.12.07р.. включно, та за 2008р. з 22.05.08р. по 31.12.08р. включно. За 2009р. в повному обсягу так як ніяких обмежень в діючому законодавстві не було передбачено для застосування ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Так як сторонами саме такого розрахунку суду не приведено, оскаржується позивачем саме бездіяльність відповідача по відмові в нарахуванні та виплаті таких сум, то суд має забезпечити порушене право позивача  шляхом зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Доводи   відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії та відсутності відповідного фінансування не можуть бути  підставою для відмови в задоволенні  позовних вимог, так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідним підвищенням. Крім того, такий порядок встановлено за Постановою КМУ № 530 від 28.05.08р., за яким визначено, що доплати до пенсії «дітям війни» здійснюється органами ПФУ.

Вирішуючи питання про поновлення строку для звернення до суду з позовом, враховуючи заперечення проти цього відповідача, який вважав, що його пропущено з неповажних підстав, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України для звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач звернувся до суду з позовом 17.12.2009р. Враховуючи положення ст.99 КАС України, позивачем було порушено строк для звернення до суду за захистом порушених прав. Доводи позивача щодо необізнаності в нормах законодавства не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як позивачу напевно було відомо про те, що  в 2006-2007 роках  ніякої надбавки до пенсії не виплачували, а в 2008-2009р.р. стали надавати 10 % такої надбавки. Перепон для звернення до суду у позивача не було, відповідних доказів  суду не подано. Наявність публікацій в ЗМІ, які не є офіційними джерелами публікації законодавчих актів суд не може вважати за належний доказ в цьому питанні.

Відповідно до ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. Таким чином, позивачу слід відмовити в поновленні пропущеного строку для звернення до суду, оскільки суд прийшов до висновку про неповажність його пропуску.

У відповідності до ст. 94 п.1 КАС, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, то підтверджені документально судові витрати стягуються з відповідного бюджету.

Судові витрати по справі сплачено позивачем 3,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 124, 154 Конституції України,   рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007р. № 6- рп,  та від 22.05.08р. № 10рп,  ст.ст.1,6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  ст.ст.8,9,12,19,102 159-163 КАС України суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов  задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі Запорізької області, щодо нездійснення перерахування та виплати позивачу підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 17.12.08р. по 31.12.08р.та з 01.01.09р. по 31.12.09р. в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком – неправомірною.

На протязі 1-го місяця, з дати набрання чинності цією постановою, зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у Приморському районі Запорізької області, здійснити перерахунок та виплатити  ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1,  в період: з 17.12.2008р. по 31.12.08р. включно, та з 01.01.09р. по 31.12.09р. включно, підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  та вимог та ст. 28 ч.1 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»,  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яку встановлено діючим законодавством на вказаний час, з урахуванням вже  сплаченої суми – 10 % у цей період.

В іншій частині позову – відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача - 3 грн. 40 коп. судових витрат.

Копію постанови надіслати сторонам.

Заяву про оскарження постанови можливо подати до Приморського районного суду протягом 10 днів, після цього можливо оскаржити постанову до  апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області, через Приморський районний суд на протязі 20 днів поданням апеляційної скарги.  

Суддя                                                                                                                         Р.Л. Булашев

Копія вірна: суддя                                                                                                     Р.Л. Булашев