8/113пн
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
23.07.07 р. Справа № 8/113пн
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНЕЦЬК-САТ”,м.Донецьк,
ЄДРПОУ 34899733
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОН-КОД”, м.Донецьк,
ЄДРПОУ 34899796
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОН-ОЗОН”, м.Донецьк,
ЄДРПОУ 34899763
про виділення в натурі частки у спільній частковій власності, визнання права власності та спонукання виконати дії
Суддя Ємельянов А. С.
Представники:
від позивача: Яворський А.М. на підставі довіреності №69 від 16.07.2007р.
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: не з'явився
В засіданні суду брали участь:
Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду
оголошувалась перерва з 19.07.2007р. о 10.40 год.
до 23.07.2007р. об 11.00 год.
СУТЬ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „ДОНЕЦЬК-САТ”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОН-КОД”, м.Донецьк та до відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОН-ОЗОН”, м.Донецьк про:
- виділення в натурі частки в спільному майні нежитлової будівлі торгівельного центру загальною площею 5691, 50 кв.м, а саме 1/4 частини (блок „А”) нежитлової будівлі торгівельного центру площею 1397, 9 кв.м, що знаходиться за адресою: 86151 Донецька область, м.Макіївка, вул.250-річчя Донбасу, 1 „а”;
- визнання права власності на нежитлову будівлю торгівельного центру, що знаходиться за адресою: 86151 Донецька область, м.Макіївка, вул.250-річчя Донбасу, 1 „а”.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про зобов'язання Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки”, м.Макіївка зареєструвати право власності позивача на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: 86151 Донецька область, м.Макіївка, вул.250-річчя Донбасу, 1 „а”.
Згідно зі ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою б/н від 23.07.2007р. змінив позовні вимоги, уточнив п.1, 2 резолютивної частини позовної заяви, та просить:
- виділити у натурі його частку в спільному майні нежитлової будівлі торгівельного центру загальною площею 5691,5 кв.м, а саме блок «А» нежитлової будівлі торгівельного центру площею 1397,9 кв.м, який розташовано за адресою: 86151 Донецька область, м.Макіївка, вул.250-річчя Донбасу, 1 „а”;
- визнати право власності на нежитлову будівлю площею 1397,9 кв.м, що розташована за адресою: 86151 Донецька область, м.Макіївка, вул.250-річчя Донбасу, 1 „а”.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачами його права на виділ частки у спільній частковій власності.
Відповідач 1 та відповідач 2 у відзивах на позовну заяву без номеру та дати, які надійшли до господарського суду Донецької області 19.07.2007р., проти задоволення позовних вимог не заперечують.
19.07.2007р. відповідач 1 звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою до позивача та до відповідача 2 про виділення частки в спільному майні нежитлової будівлі торгівельного центру загальною площею 5691, 50 кв.м, а саме блоку „Б” площею 1531,1 кв.м, що знаходиться за адресою: 86151 Донецька область, м.Макіївка, вул.250-річчя Донбасу, 1 „б”, а також про визнання права власності на вказану частину будівлі.
Ухвалою господарського суду від 19.07.2007р. зустрічна позовна заява прийнята до спільного розгляду з первісним позовом.
Згідно зі ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач за зустрічним позовом заявою б/н від 23.07.2007р. змінив зустрічні позовні вимоги, уточнивши п.1 резолютивної частини зустрічної позовної заяви, та просить: виділити у натурі його частку в спільному майні нежитлової будівлі торгівельного центру загальною площею 5691,5 кв.м, а саме блок «Б» нежитлової будівлі торгівельного центру площею 1531,1 кв.м, який розташовано за адресою: 86151 Донецька область, м.Макіївка, вул.250-річчя Донбасу, 1 „б”.
В обгрунтування зустрічних позовних вимог відповідач 1 посилається на норми ст.ст.16, 364 Цивільного кодексу України.
19.07.2007р. відповідач 2 звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою до позивача та відповідача 1 про виділення в натурі частки в спільному майні нежитлової будівлі торгівельного центру загальною площею 5691, 50 кв.м, а саме 1/2 частини (блок „В”) нежитлової будівлі торгівельного центру площею 2762,5 кв.м, що знаходиться за адресою: 86151 Донецька область, м.Макіївка, вул.250-річчя Донбасу, 1 „в”. Відповідачем 2 також заявлені вимоги про визнання за ним права власності на вказаний об'єкт нерухомості (з урахуванням заяви від 19.07.2007р. про виправлення описки у резолютивній частині зустрічної позовної заяви).
Ухвалою господарського суду від 19.07.2007р. зустрічна позовна заява прийнята до спільного розгляду з первісним позовом.
Згідно зі ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач за зустрічним позовом заявою б/н від 23.07.2007р. змінив зустрічні позовні вимоги, уточнивши п.1 резолютивної частини зустрічної позовної заяви, та просить: виділити у натурі його частку в спільному майні нежитлової будівлі торгівельного центру загальною площею 5691,5 кв.м, а саме блок «В» нежитлової будівлі торгівельного центру площею 2762,5 кв.м, який розташовано за адресою: 86151 Донецька область, м.Макіївка, вул.250-річчя Донбасу, 1 „в”.
В обгрунтування зустрічних позовних вимог відповідач 2 посилається на наявність у нього права на виділення в натурі спірного майна, яке знаходиться у спільній частковій власності.
Позивач у відзиві на зустрічні позовні заяви без номеру та дати, який надійшов до господарського суду Донецької області 20.07.2007р., надав заперечення на зустрічні позовні вимоги відповідача 1 та відповідача 2 з огляду на те, що, за його думкою, задоволення вимог відповідачів буде перешкодою при оформленні позивачем відповідних документів на свою частку.
Відповідач 2 у відзиві на зустрічну позовну заяву відповідача 1 без номеру та дати, який надійшов до господарського суду Донецької області 19.07.2007р., проти задоволення зустрічних позовних вимог відповідача 1 не заперечує.
Відповідач 1 у відзиві на зустрічну позовну заяву відповідача 2 без номеру та дати, який надійшов до господарського суду Донецької області 19.07.2007р., заперечень проти зустрічного позову відповідача 2 не надав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
14.03.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Техкорпорація – Союз”, м.Донецьк (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДОНЕЦЬК-САТ”, м.Донецьк (покупець) був підписаний договір, відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність покупця 1/4 частину площею 1397, 9 кв.м, блок А, нежитлової будівлі, торгівельного центру, загальною площею 5691, 50 кв. м, яка знаходиться за адресою: 86151 Донецька область, м.Макіївка, вул.250-річчя Донбасу, буд. б/н, а покупець зобов'язався прийняти зазначений об'єкт та сплатити продавцеві договірну вартість за нього.
За приписами ч.1 ст.209 та ч.1 ст. 210 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Згідно із ст.657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14078853 від 30.03.2007р. позивач є власником 1/4 частки нежитлової будівлі, торгівельного центру, що розташована за адресою: Донецька область, м.Макіївка, вул.250-річчя Донбасу, буд. б/н
Відповідно до вимог зазначених статей, 14.03.2007р. вказаний договір купівлі-продажу було посвідчено та зареєстровано приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Крамною І.Р.
Статтею 328 Цивільного кодексу України закріплено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Договір купівлі-продажу від 14.03.2007р., за яким позивач придбав 1/4 частину торгівельного центру, укладений з дотриманням вимог діючого законодавства, є дійсним, внаслідок чого приймається судом до уваги, як належний доказ набуття Товариством з обмеженою відповідальністю „ДОНЕЦЬК-САТ”, м.Донецьк права власності на блок «А» нежитлової будівлі торгівельного центру площею 1397,9 кв.м
Згідно з договором купівлі-продажу від 14.03.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Техкорпорація – Союз”, м.Донецьк (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДОН - КОД”, м.Донецьк (покупець) продавець зобов'язався передати у власність покупця 1/4 частину площею 1531,1 кв. м, блок Б, нежитлової будівлі, торгівельного центру. Право власності відповідача 1 на 1/4 нежитлової будівлі торгівельного центру підтверджується наявним в матеріалах справи витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14078592 від 30.03.2007р.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 14.03.2007р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Техкорпорація – Союз”, м.Донецьк (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДОН-ОЗОН”, м.Донецьк (покупець) продавець зобов'язався передати у власність покупця 1/2 частину площею 2762, 5 кв. м, блок В, вказаної нежитлової будівлі, торгівельного центру. Право власності відповідача 2 на 1/2 нежитлової будівлі торгівельного центру підтверджується наявним в матеріалах справи витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14078287 від 30.03.2007р.
З урахуванням наданих матеріалів та норм ст.ст.209, 210, 328, 657 Цивільного кодексу України, вказані договори купівлі-продажу укладені з дотриманням вимог діючого законодавства, є дійсними, вони приймаються судом до уваги, як належний доказ набуття відповідачем 1 та відповідачем 2 права власності на блок „Б” та ”В” відповідно.
Відповідно до ст.355 Цивільного кодексу України майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), що виникає з підстав не заборонених законом.
Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Виходячи з норм ст.355 Цивільного кодексу України та наданих документів, судом встановлено, що нежитлова будівля (торгівельний центр) загальною площею 5691, 50 кв. м, яка знаходиться за адресою: 86151 Донецька область, м.Макіївка, вул.250-річчя Донбасу, буд. б/н, належить на праві спільної часткової власності позивачу, відповідачу 1 та відповідачу 2.
Статтею 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник згідно із ст.319 Цивільного кодексу України володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно із ст.364 Цивільного кодексу України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Як встановлено судом, 01.06.2007р. позивач звернувся до відповідачів з листом про укладання договору про виділення в натурі частини нерухомого спільного майна, яке знаходиться за адресою: 86151 Донецька область, м.Макіївка, вул.250-річчя Донбасу (факт отримання вказаного листа відповідачами підтверджується наявними в матеріалах справи розписками).
Проте, відповідач 1 ніяких дій, направлених на укладання запропонованого договору, не здійснив. Відповідач 2 у листі без номеру та дати відмовив позивачу в укладанні договору про виділення в натурі частини нерухомого спільного майна з посиланням на те, що це не відповідає його планам.
За вимогами ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності із ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майного права та інтрересу.
Таким чином, з урахуванням вимог ст.124 Конституції України, ст.ст.15, 16, 364 Цивільного кодексу України особа, яка є співвласником майна, що знаходиться у спільній частковій власності, має право звернутися до суду з позовом про виділення у натурі частки із цього майна, якщо співвласники ухиляються від укладання відповідного договору.
За змістом ч.2 ст.364 Цивільного кодексу України виділ у натурі частки допускається у разі, якщо майно є подільним. Згідно із ст.183 Цивільного кодексу України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.
Згідно з висновком про можливість виділення в натурі нежитлової будівлі, що розташована за адресою вул.250-річчя Донбасу, 1а у Центрально-Міському районі м.Макіївки (блоку А із комплексу торгівельного центру), складеним Товариством з обмеженою відповідальністю „АРХСТРОЙПРОЕКТ”, встановлено, що виділення в натурі зі спільної власності в нерухомому майні трьохповерхової нежитлової будівлі блоку „А” від двох інших блоків торгівельного центру (”Б” та ”В”) можливо при установленні побутових приміщень та санвузлів для персоналу, а також при проведенні заходів, що забезпечують безпечну евакуацію шляхом діючих східних кліток.
За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Виходячи з того, що згідно з ліцензією серії АБ №105767 від 05.07.2005р. Товариству з обмеженою відповідальністю „АРХСТРОЙПРОЕКТ” надане право здійснювати обстеження та оцінювання технічного стану будівельних конструкцій, суд приймає до уваги вказаний вище висновок як доказ, що підтверджує можливість виділення позивачу у натурі частки із спірного майна, що є у спільній частковій власності з відповідачами.
Судом також приймається до уваги, що рішенням виконавчого комітету Макіївської міської ради №948/4 від 20.06.2007р. блоку „А” присвоєно поштову адресу: 86151 Донецька область, м.Макіївка, вул.250-річчя Донбасу, 1”а”, яка відрізняється від адреси всього об'єкту.
Як встановлено судом, відповідач 1 та відповідач 2 у відзивах на позовну заяву без номеру та дати, які надійшли на адресу господарського суду Донецької області 19.07.2007р., проти виділення в натурі належної позивачу частки нежитлової будівлі торгівельного центру не заперечують.
За таких обставин, вимоги позивача за первісним позовом про виділення в натурі частки із спільної часткової власності підлягають задоволенню.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача про визнання права власності на спірне майно такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Як вказувалося вище, Товариство з обмеженою відповідальністю „ДОНЕЦЬК-САТ” придбало блок „А” нежитлової будівлі торгівельного центру площею 1397, 9 кв.м за договором купівлі-продажу від 14.03.2007р.
Крім того, право власності позивача на 1/4 нежитлової будівлі торгівельного центру підтверджується наявним в матеріалах справи витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14078853 від 30.03.2007р.
Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
За змістом ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Таким чином, з урахуванням вимог вказаних статей, власник майна може звернутися до господарського суду з позовом про визнання його права власності у разі, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як встановлено судом, згідно з листом без номеру та дати Товариством з обмеженою відповідальністю „ДОН-КОД” було відмовлено в укладанні договору про розділ майна між співвласниками. Товариство з обмеженою відповідальністю „ДОН-ОЗОН” ніяких дій, направлених на укладання вказаного договору не здійснило. Такими діями та бездіяльністю відповідачів були порушені права позивача як власника частини спірної будівлі.
За таких обставин, враховуючи висновки суду щодо виділу зі спільної часткової власності блоку „А” нежитлової будівлі торгівельного центру площею 1397,9 кв.м, який розташовано за адресою: 86151 Донецька область, м.Макіївка, вул.250-річчя Донбасу, 1 „а”, судом встановлено, що позовні вимоги позивача про визнання права власності на виділений об'єкт нерухомості також підлягають задоволенню.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНЕЦЬК-САТ” щодо спонукання Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки”, м.Макіївка зареєструвати право власності позивача на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: 86151 Донецька область, м.Макіївка, вул.250-річчя Донбасу, 1 „а” підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:
Як вказувалося вище, відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) мають право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно із ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Як свідчать матеріали справи, позивачем було вказано відповідачами Товариство з обмеженою відповідальністю „ДОН-ОЗОН”, м.Донецьк та Товариство з обмеженою відповідальністю „ДОН-КОД”, м.Донецьк.
Одночасно, відповідно до резолютивної частини позовної заяви позивачем пред'явлені вимоги до Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки”, м.Макіївка про зобов'язання зареєструвати право власності позивача на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: 86151 Донецька область, м.Макіївка, вул.250-річчя Донбасу, 1 „а”.
Проте, Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки”, м.Макіївка не є відповідачем по справі. Відповідного клопотання позивача про залучення вказаного суб'єкта до участі у розгляді справи у якості відповідача до господарського суду Донецької області не надходило, за власної ініціативою суд Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки”, м.Макіївка до участі у справі не залучав.
За таких обставин, вимоги до Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки”, м.Макіївка про спонукання зареєструвати право власності позивача на нежитлову будівлю є неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню.
19.07.2007р. відповідачами заявлені зустрічні позовні вимоги про:
- виділення Товариству з обмеженою відповідальністю „ДОН-КОД”, м.Донецьк у натурі частки в спільному майні нежитлової будівлі торгівельного центру загальною площею 5691,5 кв.м, а саме блоку «Б» нежитлової будівлі торгівельного центру площею 1531,1 кв.м, який розташовано за адресою: 86151 Донецька область, м.Макіївка, вул.250-річчя Донбасу, 1 „б”, а також про визнання за ним права власності на вказану частину будівлі (з урахуванням заяви від 23.07.2007р.);
- виділення Товариству з обмеженою відповідальністю „ДОН-ОЗОН”, м.Донецьк у натурі частки в спільному майні нежитлової будівлі торгівельного центру загальною площею 5691,5 кв.м, а саме блоку «В» нежитлової будівлі торгівельного центру площею 2762,5 кв.м, який розташовано за адресою: 86151 Донецька область, м.Макіївка, вул.250-річчя Донбасу, 1 „в”, а також про визнання за ним права власності на вказану частину будівлі (з урахуванням заяви від 23.07.2007р.).
В обґрунтування зустрічних позовних вимог щодо виділу спірного майна відповідачі посилаються на норми ст.ст.16, 364 Цивільного кодексу України, зокрема, на наявність у них права на виділення в натурі часток із майна, що є у спільній частковій власності з позивачем.
Позивач надав заперечення проти задоволення зустрічних позовних вимог про виділення відповідачу 1 та відповідачу 2 в натурі належних їм часток (блоків «Б» і «В» відповідно) нежитлової будівлі торгівельного центру, що знаходиться за адресою: 86151 Донецька область, м.Макіївка, вул.250-річчя Донбасу, буд. б/н з огляду на те, що задоволення вимог відповідачів буде перешкодою при оформленні позивачем відповідних документів на свою частку. Проте, суд вважає заперечення позивача безпідставними та немотивованими.
Як встановлено судом, відповідачами до матеріалів справи надані висновки про можливість виділення в натурі нежитлових будівель, що розташовані за адресою вул.250-річчя Донбасу, 1б та 1в у Центрально-Міському районі м.Макіївки (блоку „Б” та ”В” із комплексу торгівельного центру), складені Товариством з обмеженою відповідальністю „АРХСТРОЙПРОЕКТ”. Крім того, згідно з рішенням виконавчого комітету Макіївської міської ради №948/4 від 20.06.2007р. блоку „Б” та „В” присвоєно відповідно поштові адреси: 86151 Донецька область, м.Макіївка, вул.250-річчя Донбасу, 1”б” та 86151 Донецька область, м.Макіївка, вул.250-річчя Донбасу, 1”в”.
Приймаючи до уваги ст.124 Конституції України, ст.ст.15, 16, 364 Цивільного кодексу України та виходячи з того, що спірне майно за приписами ст.183 Цивільного кодексу України є подільним, зустрічні позовні вимоги в частині виділення у натурі блоку „Б” та блоку „В” нежитлової будівлі торгівельного центру відповідачу 1 та відповідачу 2 відповідно також підлягають задоволенню.
Враховуючи предмет та підстави зустрічних позовних вимог про визнання за відповідачем 1 і відповідачем 2 права власності відповідно на блок „Б” і „В” та оспорювання цього права позивачем, а також висновки суду щодо виділу зі спільної часткової власності блоків „Б” та „В” нежитлової будівлі торгівельного центру, зустрічні позовні вимоги відповідача 1 та відповідача 2 в цій частині також підлягають задоволенню.
У відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом підлягають розподілу між відповідачами порівну, а судові витрати за зустрічними позовами підлягають віднесенню на відповідача 1 та відповідача 2, враховуючи, що спір виник з їх вини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНЕЦЬК-САТ”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОН-КОД”, м.Донецьк та до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОН-ОЗОН”, м.Донецьк задовольнити.
Виділити у натурі Товариству з обмеженою відповідальністю „ДОНЕЦЬК-САТ”, м.Донецьк частку в спільному майні нежитлової будівлі торгівельного центру загальною площею 5691,5 кв.м, а саме блок «А» нежитлової будівлі торгівельного центру площею 1397,9 кв.м, який розташовано за адресою: 86151 Донецька область, м.Макіївка, вул.250-річчя Донбасу, 1 „а”
Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНЕЦЬК-САТ”, м.Донецьк на нежитлову будівлю площею 1397,9 кв.м, що розташована за адресою: 86151 Донецька область, м.Макіївка, вул.250-річчя Донбасу, 1 „а”.
Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНЕЦЬК-САТ”, м.Донецьк про зобов'язання Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м.Макіївки”, м.Макіївка зареєструвати право власності позивача на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: 86151 Донецька область, м.Макіївка, вул.250-річчя Донбасу, 1 „а”.
Зустрічні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОН-КОД”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОН-ОЗОН”, м.Донецьк та до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНЕЦЬК-САТ”, м.Донецьк задовольнити повністю.
Виділити у натурі Товариству з обмеженою відповідальністю „ДОН-КОД”, м.Донецьк частку в спільному майні нежитлової будівлі торгівельного центру загальною площею 5691,5 кв.м, а саме блок «Б» нежитлової будівлі торгівельного центру площею 1531,1 кв.м, який розташовано за адресою: 86151 Донецька область, м.Макіївка, вул.250-річчя Донбасу, 1 „б”.
Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОН-КОД”, м.Донецьк на нежитлову будівлю площею 1531,1 кв.м, що розташована за адресою: 86151 Донецька область, м.Макіївка, вул.250-річчя Донбасу, 1 „б”.
Зустрічні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОН-ОЗОН”, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНЕЦЬК-САТ”, м.Донецьк та до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОН-КОД”, м.Донецьк задовольнити повністю.
Виділити у натурі Товариству з обмеженою відповідальністю „ДОН-ОЗОН”, м.Донецьк частку в спільному майні нежитлової будівлі торгівельного центру загальною площею 5691,5 кв.м, а саме блок «В» нежитлової будівлі торгівельного центру площею 2762,5 кв.м, який розташовано за адресою: 86151 Донецька область, м.Макіївка, вул.250-річчя Донбасу, 1 „в”.
Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОН-ОЗОН”, м.Донецьк на нежитлову будівлю площею 2762,5 кв.м, що розташована за адресою: 86151 Донецька область, м.Макіївка, вул.250-річчя Донбасу, 1 „в”.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОН-КОД”, м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНЕЦЬК-САТ”, м.Донецьк витрати по сплаті державного мита в сумі 42 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн. 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОН-ОЗОН”, м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНЕЦЬК-САТ”, м.Донецьк витрати по сплаті державного мита в сумі 42 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59 грн. 00 коп.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 23.07.2007р. оголошено повний текст рішення.
Суддя
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 23.07.2007 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 813852 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні