Ухвала

від 13.01.2009 по справі 11-12/09

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-12/09

Головуючий по 1 інстанції ОР ЛЕНКО В.В.

Категорія ст. 206 ч. 2, 118

КК України Доповідач в апел яційній інстанції КОЛОДНИЦЬ КИЙ Е.Й.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2009 р. Колегія суддів судової палати в кримінальни х справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого КОЛОДНИЦЬКОГ О Е.Й.

суддів ЛІТВІНЦЕВА В.М., ЛИГИ М.П.

за участю прокурора ГРИШАН ОВОЇ Н.Д.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши кримінальну с праву за апеляцією прокурора , який брав участь в суді першо ї інстанції на постанову Сос нівського райсуду м. Черкаси від 11 листопада 2008 року, якою кр имінальну справу щодо обвину ваченого за ст. 206 ч. 2 КК України (в редакції 1960 р.), ст. ст. 118, 124 КК Укр аїни ОСОБА_2 направлено на додаткове розслідування.

ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні злочинів, передбаче них ст. 206 ч. 2 КК України(в ред.. за кону 1960 р.) щодо потерпілих ОС ОБА_3 і ОСОБА_4 в приміщен ні бару «У Бориса» в м. Черкаси 23.06.2006 p., умисному вбивстві при пе ревищенні меж необхідної обо рони потерпілого ОСОБА_5 1 6.01.2002 р. біля гуртожитку по вул. Я цика 8/1 в м. Черкаси, що передбач ено ст. 118 КК України, умисному з аподіянні тяжких тілесних уш коджень при перевищенні меж необхідної оборони потерпіл ому ОСОБА_6 16.01.2002 р. біля гурт ожитку по вул. Яцика 8/1 в м. Черк аси, що передбачено ст. 124 КК Укр аїни.

Обставини скоєння даних зл очинів викладені в постанові про притягнення ОСОБА_2 в якості обвинуваченого, обви нувальному висновку і постан ові суду від 11 листопада 2008 рок у.

Постановою Соснівського р айсуду м. Черкаси від 11 листоп ада 2008 р. кримінальну справу що до ОСОБА_2 направлено на д одаткове розслідування з мот ивів порушення органами досу дового слідства ст. 14 Європейс ької конвенції про видачу пр авопорушників від 13 грудня 19577 p., необхідності встановлення місця проживання потерпілог о ОСОБА_6, проведення відт ворення обстановки і обстави н події із свідком ОСОБА_7 та очних ставок між свідками , уточнення аркушів справи в о бвинувальному висновку і мат еріалах справи.

На дану постанову суду прок урор, який брав участь в суді п ершої інстанції, подав апеля цію, в якій посилається на нео бґрунтованість висновків су ду про порушення прокурором і органами досудового слідст ва ст. 14 Європейської конвенці ї про видачу правопорушників , оскільки ОСОБА_2 пред'явл ено обвинувачення, за яким йо го було видано правоохоронни ми органами Російської Федер ації правоохоронним органам України, всі інші

питання, які поставив суд у своїй постанові, можливо бул о з'ясувати в судовому засіда нні або дати доручення в поря дку ст. 315-1 КПК України. Прокуро р просить постанову суду ска сувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншо му складі суддів.

Заслухавши доповідь судді , прокурора, який підтримав ап еляцію і просив про скасуван ня постанови суду, адвоката ОСОБА_1 та підсудного ОСО БА_2, які заперечували проти доводів апеляції прокурора, перевіривши матеріали справ и, колегія суддів вважає, що ап еляція прокурора підлягає за доволенню.

Відповідно до вимог ст. 281 КПК України повернення справи н а додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправ ильності досудового слідств а може мати лише тоді, коли ця неповнота або неправильніст ь не може бути усунута в судов ому засіданні.

На це вказує і Верховний суд України в своїй постанові Пл енуму від 11 лютого 2005 р. «Про пра ктику застосування судами Ук раїни законодавства, що регу лює повернення справ на дода ткове розслідування».

Так, однією з підстав поверн ення справи на додаткове роз слідування на думку суду є те , що органи досудового слідст ва начебто порушили вимоги с т. 14 Європейської конвенції пр о видачу правопорушників, то бто вчинили притягнення ОС ОБА_2 до кримінальної відпо відальності за злочини, за як і він не видавався.

Між тим, ці висновки суду не відповідають матеріалам спр ави і вимогам закону.

У ст. 14 Європейської конвен ції про видачу правопорушник ів від 13 грудня 1957 p., ратифікован у Законом України від 16 січня 1998 р. передбачено, що видана осо ба не може переслідуватися т а засуджуватися ні за яке пра вопорушення, вчинене до її ви дачі, крім правопорушення, за яке її було видано.

Як вбачається з матеріалів справи 28.06.2000 р. та 16.01.2002 р. проти О СОБА_2 була порушена кримін альна справа за ст. ст. 206 ч. 2(в ре дакції Закону 1960 p.), 121 ч. 2 КК Украї ни. Постановою прокурора Сос нівського району м. Черкаси в ід 19.02.2002 р. дії ОСОБА_2 були пе рекваліфіковані на ст. ст. 115 ч. 1, 115 ч. 2 п. 1, ст. 15 ч. 2 КК України.

З метою уникнення від відпо відальності ОСОБА_2 утік з постійного місця проживання і його було оголошено в розшу к, після чого затримано на тер иторії РФ.

На запит Генеральної проку ратури України про видачу О СОБА_2 Генеральна прокурату ра РФ 7.04.2004 р. при йняла рішення п ро видачу ОСОБА_2 державі України для притягнення до к римінальної відповідальнос ті за хуліганство при обтяжу ючих обставинам, замаху на ум исне вбивство і умисне вбивс тво(т. 3 а. с. 61). Під час досудовог о слідства дії ОСОБА_2 бул и остаточно кваліфіковані за ст. 206 ч. 2 КК України(в редакції 1 960 р.) і ст. ст. 118, 124 КК України і за ц ими обвинуваченнями справа р озглядалася в суді першої ін станції.

Таким чином, відповідно до в имог ст. 14 Європейської конвен ції правоохоронні органи при тягнули ОСОБА_2 до криміна льної відповідальності за ті злочини, за які він був видани й Російською Федерацією. Та о бставина, що в процесі тривал ого досудового слідства дії ОСОБА_2 з умисного вбивств а та замаху на умисне вбивств о були перекваліфіковані на умисне вбивство при перевище нні меж необхідної оборони і умисне заподіяння тяжких ті лесних ушкоджень при перевищ енні меж необхідної оборони із залишенням обвинувачення про вчинення хуліганства пр и обтяжуючих обставинах, нія ким чином не може свідчити пр о порушення ст. 14 Європейської конвенції, оскільки остаточ не обвинувачення ОСОБА_2 п ред'явлено того ж самого виду і роду, за яке його було видан о, хоча і більш м'яке.

В зв'язку з чим доводи проку рора в апеляції є обгрунтова ними.

Приймаючи до уваги те, що пі д час досудового слідства та в ході судового слідства сві дки ОСОБА_7, ОСОБА_8, О СОБА_9, ОСОБА_10 давали нео днакові, суперечливі показан ня, суду необхідно було після повного, всебічного дослідж ення обставин справи і доказ ів, провести між ними очні ста вки, дати оцінку їхнім показа м і прийняти відповідне ріше ння.

Для встановлення нового мі сця проживання потерпілого ОСОБА_6 суд міг запросити а дресне бюро або дати доручен ня органам досудового слідст ва в порядку ст. 315-1

КПК України. Якщо виникла не обхідність у проведенні відт ворення обстановки і обстави н події зі свідком ОСОБА_7 , суд також міг дати доручення органам досудового слідства в порядку ст. 315-1 КПК України.

Не вказавши в постанові, які саме аркуші обвинувального висновку не співпадають з ма теріалами справи, суд зробив припущення в своїх висновка х, які неможливо перевірити.

Таким чином, колегія суддів вважає, що кримінальна справ а безпідставно направлена на додаткове розслідування з м отивів, викладених судом у по станові, в зв'язку з чим апеляц ія прокурора підлягає задово ленню, а постанова суду скасу ванню.

При новому розгляді справи крім повного, об'єктивного і в себічного дослідження матер іалів справи, суду і прокурор у слід звернути увагу на поло ження ст. 2 Європейської конве нції про видачу правопорушни ків відповідно до обвинуваче ння за ст. 124 КК України та порів няти санкцію цієї статті 3ако ну з санкцією тотожної статт і КК РФ.

На підставі викладеного, к еруючись ст. ст. 362, 366 КПК України , колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який б рав участь в суді першої інст анції задовольнити.

Постанову Соснівського ра йонного суду м. Черкаси від 11 л истопада 2008 року щодо ОСОБА_ 2 скасувати, а кримінальну с праву направити на новий суд овий розгляд у той же суд.