Вирок

від 11.12.2020 по справі 1-26/2011

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-26/2011

Провадження 1/219/1/2020

ВИРОК

ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12. 2020 року м. Бахмут Донецької області

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хомченко Л.І.,

секретаря судового засідання Халаджи А.В.,

за участю:

прокурора Овчаренка О.Ф.,

захисників Ритова О.М., Басан Ю.П..ЛутковськаВ.В.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілої ОСОБА_2 , ОСОБА_3

представника потерпілої Коломієць О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бахмут Донецької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 29-30410 від 20.05.2008 року стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м .Соледар, Донецької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, на утриманні маючого двох неповнолітніх дітей, раніше судимого: 02.09.2008 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст.190, ч.3 ст.358, ч.1 ст.366 КК України до штрафу у розмірі 850 гривень, постановою Артемівського міськрайонного суду від 15.06.2010 року несплачена сума штрафу призначена як покарання за вироком Артемівського міськрайонного суду 02.09.2008 року у вигляді 850 гривень замінена на покарання у вигляді 240 годин громадських робіт зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: ___, АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.121 ч.1, 162 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

13 квітня 2008 року приблизно о 23 годині 00 хвилин, більш точний час слідством не встановлено, ОСОБА_1 з метою з`ясування стосунків і заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , з якої перебував в шлюбі, проте в силу особистих неприязних відносин проживав окремо, на ґрунті ревнощів прибув до будинку АДРЕСА_3 . Перебуваючи в під`їзді зазначеного будинку, в якому ОСОБА_2 проживала в квартирі АДРЕСА_4 спільно зі своєю матір`ю ОСОБА_3 і своїми дітьми, ОСОБА_4 , знаючи, що ОСОБА_2 вдома немає, дочекався останню на першому поверсі під`їзду. Потім, діючи умисно, на ґрунті ревнощів та особистих неприязних відносин, перебуваючи на першому поверсі 3-го під`їзду будинку АДРЕСА_3 ), ОСОБА_1 , реалізуючи свій умисел на заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, заздалегідь приготовленої дерев`яною палицею завдав удар по голові останньої. Потім, коли ОСОБА_2 намагалася сховатися від ОСОБА_1 вдома, останній, продовжуючи реалізацію свого наміру, спрямованого на заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, наздогнав її на сходовому майданчику другого поверху біля квартири АДРЕСА_5 та завдав дерев`яною палицею кілька ударів ОСОБА_2 по голові і по правому плечу, а також один удар зазначеної палицею по голові ОСОБА_3 , яка в цей момент відкрила двері своєї квартири. Після чого, скориставшись їх безпорадним станом, діючи умисно, без згоди власника та користувача житла, протиправно, із застосуванням насильства, проник в квартиру АДРЕСА_5 , де в коридорі квартири продовжив наносити численні удари ногами ОСОБА_2 в різні частини тіла чим заподіяв ОСОБА_2 рубці на долонній поверхні лівої кисті, у зовнішнього краю правої брови, в тім`яно-потиличної області в центрі, які є слідами загоєних ран, які, як і описані в меддокументах: параорбітальная гематома справа, забій головного мозку середнього ступеня з наявністю вогнища контузії і гідроми в лобових областях, перелом склепіння черепа за типом тріщини, утворилися від контакту з тупими предметами, яким міг бути і дерев`яний брусок, і, як небезпечні для життя (перелом потиличної кістки справа), відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися в заподіянні умисних тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , небезпечних для життя в момент заподіяння, ОСОБА_1 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто злочин, передбачений ст. 121 ч. 1 КК України.

Крім цього, 13 квітня 2008 року приблизно о 23 годині 00 хвилин, більш точний час слідством не встановлено, ОСОБА_1 з метою з`ясування відносин і заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2 прибув до будинку АДРЕСА_3 . Перебуваючи в під`їзді зазначеного будинку, в якому ОСОБА_2 проживала в квартирі АДРЕСА_4 спільно зі своєю матір`ю ОСОБА_3 і своїми дітьми, ОСОБА_1 , знаючи, що ОСОБА_2 вдома немає, дочекався останню на першому поверсі під`їзду. Потім, діючи умисно, на ґрунті ревнощів і особистих неприязних відносин, перебуваючи на першому поверсі 3-го під`їзду будинку АДРЕСА_3 ), ОСОБА_1 заздалегідь приготовленої дерев`яною палицею завдав удар по голові останньої. Потім, коли ОСОБА_2 намагалася сховатися від ОСОБА_1 в квартирі, останній наздогнав її на сходовому майданчику другого поверху біля квартири АДРЕСА_5 .

Далі, приблизно о 23 годині 05 хвилин, більш точний час наслідком не встановлено, у ОСОБА_1 , що знаходиться на сходовому майданчику другого поверху біля квартири АДРЕСА_5 , де проживають ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , раптово виник умисел на незаконне проникнення в житло ОСОБА_3 і ОСОБА_2 . У зазначений час 13 квітня 2008 року, з метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_1 , діючи умисно, перебуваючи на другому поверсі 3-го під`їзду будинку АДРЕСА_3 , заздалегідь приготовленої дерев`яною палицею завдав один удар по голові ОСОБА_3 і кілька ударів по голові ОСОБА_2 , після чого, скориставшись їх безпорадним станом, діючи умисно, без згоди власника та користувача житла, протиправно, проти їх волі, із застосуванням насильства, проник в квартиру АДРЕСА_5 , що належить ОСОБА_3 на праві власності і ОСОБА_2 на праві користування відповідно до усної домовленості з власником, чим порушив конституційне право громадян ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на недоторканність їхнього житла, гарантоване ст. 30 Конституції України та заподіявши при цьому ОСОБА_3 тілесні пошкодження у вигляді : рубець в тім`яної області справа, який є слідом загоєної забитої рани, що утворилася від контакту з тупим предметом, яким міг бути і дерев`яний брусок, відноситься до легких тілесних ушкоджень ,а ОСОБА_2 тілесні пошкодження : рубці на долонній поверхні лівої кисті, у зовнішнього краю правої брови, в тім`яно-потиличної області в центрі, які є слідами загоєних ран, які, як і описані в меддокументах: параорбітальная гематома справа, забій головного мозку середнього ступеня з наявністю вогнища контузії і гідроми в лобових областях, перелом склепіння черепа за типом тріщини, що утворилися від контакту з тупими предметами, яким міг бути і дерев`яний брусок, і, як небезпечні для життя (перелом потиличної кістки справа), відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Таким чином, своїми умисними діями, що виразилися в незаконному проникненні в житло ОСОБА_3 і ОСОБА_2 із застосуванням насильства, ОСОБА_1 скоїв порушення недоторканності житла із застосуванням насильства, злочин, передбачений ст. 162 ч.2 КК України.

Підсудний ОСОБА_1 провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 ,162 ч.2 КК України не визнав та пояснив, що 13 квітня 2008 року він знаходився вдома, йому подзвонив з казино брат і запросив в гості, було 21 година, та початок 22 години ночі. Він визвав таксі та поїхав до казино. Коли їхав побачив, що в таксі з переду біля водія сидить потерпіла ОСОБА_2 та ще в таксі було двоє людей. Він сказав таксисту їхати за такси в якому їхала потерпіла ОСОБА_2 . Заїхали у двір будинку, після чого потерпіла ОСОБА_2 злякавшись вискочила з таксі та побігла до під`їзду. Обвинувачений наздогнав її на сходовій клітці, між першим та другим поверхом, схватив за ногу, після чого вона впала, наштовхнувшись на розбиту пляшку рукою і скронею, сумка лежала на майданчику, я підняв паспорт потерпілої ОСОБА_2 та віддав їй паспорт вже в лікарні. Мобільний телефон потерпілої ОСОБА_2 розбився, оскільки він кинув сумку разом з телефоном в квартиру. Обвинувачений підбіг до неї, хотів її підняти але не зміг. Хотів позвати таксиста на допомогу, коли підбіг до такси побачив, що то не його такси. Він попросив водія такси, який його привіз допомогти йому, вони у двох відвели ОСОБА_2 додому, а водій такси залишився стояти на майданчику другого поверху. Він подзвонив в двері, які відкрила теща ОСОБА_3 і він ударив її в лоб рукою зігнутою в кулак з ненавистю, яка від удару відскочила та впала до дверей сусідки, а потерпіла ОСОБА_2 впала на площадку та втратила свідомість, після чого він взяв потерпілу ОСОБА_2 під руки та затягнув в коридор, та положив, після чого підняв тещу - потерпілу ОСОБА_3 та посадив на стілець в кухні, діти на той момент спали в спальні. Потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 удари дерев`яною палицею не наносив. Після чого повернувся, щоб затягнути потерпілу ОСОБА_2 до квартири, коли її тягнув, зачепив міський телефон, який розбився. Потерпіла ОСОБА_2 встала, зайшла до кухні, роздягнувшись пішла спати, у неї її мати ОСОБА_3 спитала за порізи, вона їй пояснила що впала. Коли проснулись діти, він їм сказав, щоб вони йшли спати, ганчіркою витер кров з килимка та пішов. О шостій годині ранку від своєї тещі він узнав, що потерпіла ОСОБА_2 , знаходиться в лікарні, після чого він поїхав до неї в лікарню, найняв їй доглядальницю, покупав ліки, возив на процедури та рентген. Цивільний позов визнав у повному обсязі у скоєному щиро кається .

Потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що 13.04.2008 року о 21.09 годині, їй подзвонив ОСОБА_1 та спросив де ОСОБА_5 , вона відповіла, що скоро буде, оскільки донька на роботі. Десь близько о 23.00 годині, потерпілій ОСОБА_3 подзвонили в двері, коли вона відкрила, залетів ОСОБА_1 з палкою та вдарив її двічі палкою по голові, та розсік голову, від чого вона позадкувала назад до дверей сусідки та впала в кут і втратила на секунду свідомість. Коли прийшла до тями, побачила, що над нею сидить і плаче донька, а ОСОБА_1 б`є її по голові палицею, потім він взяв її за комір куртки, і потягнув в її кімнату через коридор та кинув на підлогу. Вона бачила, як в коридорі ОСОБА_1 бив ногами її доньку ОСОБА_2 , після побиття донька теж втратила свідомість. ОСОБА_1 її доньки ОСОБА_2 наніс 3 удари коли та лежала, а також, у її доньки на брові була рана та ножові поранення на руках. Потім обвинувачений ОСОБА_1 заштовхнув потерпілу ОСОБА_3 в кухню, де вона почала звати на допомогу., в той же час, обвинувачений ОСОБА_1 взяв сумку її доньки, витягнув з сумки доньки та розбив телефон. Потерпіла ОСОБА_3 стала просити обвинуваченого, щоб він нікого не чіпав, оскільки діти залишаться без батьків, після чого, обвинувачений заставив потерпілу ОСОБА_3 прибирати в квартирі кров, та з міського телефону вирвав провід і сказав потерпілій, щоб вона не викликала ні поліцію, ні швидку, після чого забрав тапочки, килимок які були в крові та втік. Діти її доньки, на час події, знаходились в квартирі, але не зрозуміли що сталось. Також, потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що зрозумів, що телефон розбитий і викликати вона нікого не зможе, пішла до сусідів та попросила викликати швидку, оскільки її донька була майже жива. Сусідка викликала поліцію, не дочекавшись поліції, потерпіла ОСОБА_3 разом з донькою поїхали до травмпункту, та у хірурга потерпілій ОСОБА_3 зашили рану.

Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що вона проживала зі своїми дітьми у своєї матері ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_6 . Зі своїм колишнім чоловіком вона не проживала разом після чергової сварки, з січня місяця. 13 квітня 2008 року вона затрималась на роботі, приблизно о 22.00 години, разом зі своїми співробітниками вони визвали таксі, спочатку вони завезли додому ОСОБА_6 , потім завезли її, в машині був ще ОСОБА_7 . Таксі заїхало у двір по вул. Горького. Вона вийшла з машини, і пішла до під`їзду. Зайшовши в під`їзд, в тамбурі під`їзда вона зустріла свого колишнього чоловіка ОСОБА_1 він зразу нічого не кажучи наніс їй удар дерев`яною палицею, яка дуже схожа була на біту, оскільки у них вдома була біта, яка була схожа на ніжку стола, оскільки була відполірована. Удар прийшовся їй в ліве плече і задів голову та плече. Удар їй ОСОБА_1 наніс з розмаху, від удару вона присіла, і їй стало зле. Після чого обвинувачений ОСОБА_1 переступив через неї та побіг до таксі. Поки у потерпілій ОСОБА_2 був час, вона побігла додому, де мешкала її мати. Поки мама відкривала двері квартири, за цей час ОСОБА_1 забіг на другий поверх та з розмаху наніс їй удар дерев`яною палицею, який прийшовся на праве плече. В цей момент обвинувачений також, вдарив цією дерев`яною палицею, ОСОБА_3 по голові, розсік їй лоб, після удару у неї пішла кров і її мати - ОСОБА_3 присіла в тамбурі на тумбу, вона склонилась над нею, і почула кілька ударів по потилиці, які ОСОБА_1 завдав їй, після чого вона втратила свідомість. Зі слів матері ОСОБА_1 знає, що обвинувачений ОСОБА_1 затягнув її за куртку у квартиру та продовжив бити, потім взяв її сумку, і почав нишпорити, забрав документи для оформлення кредиту, забрав її паспорт та розбив мобільний телефон. Діти були вдома, на швидкої її відвезли в травматологію. У судмедексперта було зафіксовано, що у неї на тілі було безліч гематом, також, на лівому плечі був відбиток протектора чоловічого взуття, різана рана руки, колота рана виска, розбитий затилок. При проведенні томографного обстеження в клініці Калініна, було встановлено, що у неї тяжка травма голови, і на сьогоднішній день вона є інвалідом третьої групи. Свої позовні вимоги вона підтримує повністю. Також, потерпіла просить стягнути з обвинуваченого моральну шкоду, яка виразилася в тому, що вона випробовувала фізичний біль у неї переляк, вона постійно живе в страху, тому що від обвинуваченого можна очікувати все що завгодно, від того, що сталося постраждали її діти, а саме у її доньки від стресу постійні запаморочення .

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що в травні місяці, точну дату назвати вона не може, 11 років потому у сусідці в квартирі, в якій проживає ОСОБА_3 , це теща обвинуваченого, сталася бійка між донькою та зятем. Свідок дізналася про це, коли приїхала поліція. Вона чула , що у сусідки в квартирі гучно розмовляли. Коли приїхала поліція то свідок вийшла разом зі своїм чоловіком, через відкриті двері до квартири сусідки, вона побачила там ОСОБА_3 , на голові у неї була закривавлена пов`язка з бинта, напевно її стукнули по голові. Також, свідок пояснила, що в квартирі двері були залиті кров`ю та підлога по коридору, на її запитання ОСОБА_3 пояснила, що їх побив зять ОСОБА_1 , розбив телефон. ЇЇ зятя - ОСОБА_1 , поліція потім заарештувала . Також, свідок бачила, в квартирі ОСОБА_3 , дітей ОСОБА_9 - її доньки. На час події донька сусідки , мешкала з мамою довго..

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що в квітні 2008 року на роботі в магазині Комфі був корпоратив, відзначали день магазина, де він працював комірником, а ОСОБА_2 , бухгалтером. Після 21.00 години, свідок визвав таксі, також з ним їхали дві дівчини, які з ним працювали, це ОСОБА_2 і ОСОБА_11 , якої він не пам`ятає. Свідок розвіз їх по домам та поїхав додому. Після корпоративну ОСОБА_2 була випивши, коли відвозив він її додому, вона сама вийшла з машини, і пішла в під`їзд. Також, свідок пояснив, що коли таксист розвертався, з боку під`їзду, підійшов до таксиста мужчина, заглянув до нього у вікно, та щось спитав, таксист йому відповів, що він по заказу, але цього мужчину свідок не бачив, оскільки він сидів в таксі з зади. Потім ОСОБА_2 не вийшли на роботу, директор сказав, що начебто її побили.

Вина обвинуваченого у скоєнні злочинів при викладених вище обставинах, окрім часткового визнання обвинуваченим своєї провини, підтверджується також іншими дослідженими судом доказами, а саме: рапортом дільничного інспектора Артемівського МВ, відповідно до якого 13.04.2008 року до Артемівського МВ надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_12 , про те, що за адресою: АДРЕСА_6 , гр. ОСОБА_13 , побив зять (арк.с.4 т.1); заявою ОСОБА_13 , від 14.04.2008 року відповідно до якої, ОСОБА_13 просить притягнути до кримінальної відповідальності свого зятя ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий 13.04.2008 року побив її палкою по голові та спричинив тілесні ушкодження (арк.с.5 т.1); протоколом усної заяви ОСОБА_2 , від 14.04.2008 року, відповідно до якої ОСОБА_2 просить притягнути до кримінальної відповідальності свого чоловіка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий 13.04.2008 року приблизно о 22:30 годині в під`їзді № 3 будинку АДРЕСА_3 , побив її, спричинив тілесні ушкодження та фізичку біль (арк. с. 9 т.1); протоколом огляду місця події від 14.04.2008 року, відповідно до якого місцем огляду є площадка другого поверху 3-го під`їзду будинку АДРЕСА_3 , в ході огляду якої поблизу дверей в тамбурі були виявлені плями бурого кольору (арк.с.11 т.1); висновком експерта № 387/10 від 21.01.2009 року, відповідно до якого у ОСОБА_3 були виявлені: рубець в тім`яної області справа, який є слідом загоєної забитої рани, що утворилася від контакту з тупим предметом, яким міг бути і дерев`яний брусок, відносяться до легких тілесних ушкоджень (арк.с.61 т.1); висновком експерта № 389/11 від 21.01.2009 року, відповідно до якого у ОСОБА_2 були виявлені рубці на долонній поверхні лівої кисті, у зовнішнього краю правої брови, в тім`яно-потиличної області в центрі, які є слідами загоєних ран, які, як і описані в меддокументах: параорбітальная гематома справа, забій головного мозку середнього ступеня з наявністю вогнища контузії і гідроми в лобових областях, перелом склепіння черепа за типом тріщини, утворилися від контакту з тупими предметами, яким міг бути і дерев`яний брусок, і, як небезпечні для життя (перелом потиличної кістки справа), відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (арк.с.65 т.1); картою виїзду швидкої медичної допомоги № 7325 від 14.04.2008 року, відповідно до якої ОСОБА_3 була доставлена до відділення травматології ЦРЛ та оглянута у період часу з 00:15 год. до 00:20 год. діагноз: ЗЧМТ. Струс головного мозку. Забита рана чола (арк.с.76 т.1); картою виїзду швидкої медичної допомоги № 7327 від 14.04.2008 року, відповідно до якої ОСОБА_15 була доставлена до відділення травматології ЦРЛ та оглянута у період часу з 00:15 год. до 00:20 год. діагноз: ЗЧМТ. Струс головного мозку. Параорбітальна гематома праворуч. Забита рана скроневої частини голово праворуч (арк.с.77 т.1); протоколом відтворення обстановки та обставин події від 17.02.2009 року, відповідно до якого ОСОБА_1 пояснив обставини скоєного ним злочину 13.04.2008 року (а.к.п.арк.с. т.1); протоколом відтворення обстановки та обставин події від 17.02.2009 року, відповідно до якого ОСОБА_2 описала обставини спричинення їй тілесних пошкоджень ОСОБА_1 13.04.2008 року (арк.сп..86-88 т.1); протоколом відтворення обстановки та обставин події від 17.02.2009 року, відповідно до якого ОСОБА_3 описала обставини спричинення їй тілесних пошкоджень ОСОБА_1 13.04.2008 року та проникнення до її житла (арк.с.94-96 т.1); висновком експерта № 387/10/4 від 17.02.2009 року, відповідно до якого показання, дані ОСОБА_1 в ході відтворення обстановки обставин події від 17.02.2009 року не відповідають механізму утворення ушкоджень, виявлених у ОСОБА_3 при огляді. Показання, дані ОСОБА_2 в ході відтворення обстановки обставин події від 17.02.2009 року не суперечать механізму утворення ушкоджень, виявлених у ОСОБА_3 при огляді. Показання, дані ОСОБА_3 в ході відтворення обстановки обставин події від 17.02.2009 року не суперечать механізму утворення ушкоджень, виявлених у останньої при огляді (арк.с.105-106 т.1); висновком експерта № 389/11/5 від 17.02.2009 року, відповідно до якого не виключена можливість утворення забитої рани правої надбрівної області та різаної рани долонної поверхні лівої кисті при обставинах, зазначених ОСОБА_1 в ході відтворення обстановки обставин події від 17.02.09 року. Проте, маюча черепно-мозкова травма з переломом потиличної кістки, забоєм головного мозку середнього ступеня з наявністю вогнища контузії та гідроми в лобових областях не могла утворитися при вказаних ним обставин. Показання, дані гр. ОСОБА_2 в ході відтворення обстановки обставин події від 17.02.2009 року не суперечать механізму утворення ушкоджень, виявлених у останньої при огляді. Зі свідчень ОСОБА_3 , даних в ході відтворення обстановки обставин події від 17.02.2009 року, видно, що остання не мала можливості бачити механізм заподіяння черепно-мозкової травми гр. ОСОБА_2 . Інших будь-яких пошкоджень на руках, ногах, тулубі при огляді не виявлено і в наданих меддокументах не відзначено (арк.с.111-112 т.1); протоколом очної ставки від 27.02.2009 року проведеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно до якої ОСОБА_1 на підставі ст.63 Конституції України відмовився від дачі будь-яких показань, підтримав показання, дані ним при допиті раніше. ОСОБА_2 підтримала показання, дані нею при допиті раніше (арк.с.115-117 т.1); протоколом очної ставки від 27.02.2009 року проведеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , відповідно до якої ОСОБА_1 на підставі ст.63 Конституції України відмовився від дачі будь-яких показань, підтримав показання, дані ним при допиті раніше. ОСОБА_3 підтримала показання, дані нею при допиті раніше (арк.с.118-121 т.1).

З`ясувавши обставини кримінального правопорушення та перевіривши їх доказами, суд вважає, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 121 КК України, як заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Суд також вважає, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.162 КК України, як порушення недоторканності житла із застосуванням насильства.

Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, та обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України, відсутні.

При визначенні виду та міри покарання підсудному , суд враховує тяжкість вчинених з злочинів підсудним , а саме ,що він вчинив тяжкий злочин та злочин невеликої тяжкості ,відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих покарання обставин, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується задовільно, , на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває .

З урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, характеру та ступеню суспільної небезпеки скоєного, його наслідків, даних про особу обвинуваченого, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливо при застосуванні до нього покарання у виді позбавлення волі .

Як убачається з матеріалів кримінальної справи , вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02.09.2008 ОСОБА_1 було засуджено за ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. ст. 366, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15. 06.2010 несплачена сума штрафу замінена на покарання у виді 240 годин громадських робіт.

На час ухвалення вироку щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.121, ч.2 ст.162 КК України покарання у 240 годин не відбуто.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано у строк 2 роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Частинами 3, 4 цієї статті визначено, що перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.

Тобто для звільнення від відбування покарання, у зв`язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку, необхідно встановити обставини, що дають підстави для прийняття такого рішення.

Статтею 537 КПК України визначено питання, які вирішуються судом під час виконання вироків.

Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду від 13.11.2020 в задоволенні подання Бахмутського міськрайонного відділу філії Державної установи Центр пробації в Донецькій області про звільнення від відбування покарання у зв`язку з закінченням строків давності обвинувального вироку за ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. ст. 366, ч.1 ст. 70 КК України відносно ОСОБА_1 відмовлено.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України.

Оскільки, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що злочини, передбачені ч. 1 ст. 121, ч.2 ст.162 КК України, ОСОБА_1 скоїв до ухвалення вироку Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02.09.2008, яким його було засуджено за ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. ст. 366, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15. 06.2010 несплачена сума штрафу замінена на покарання у виді 240 годин громадських робіт та на час постановлення вироку у суду не має даних про те, що ОСОБА_1 відповідним рішенням суду звільнено від відбування покарання у виді 240 годин громадських робіт, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 остаточного покарання із застосуванням положень ч.4 ст. 70 КК України.

В силу ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим , за даним вироком та за попереднім вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02.09.2008 року слід остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 слід рахувати з 12.01.2018 року часу затримання.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26.11.2016 року ) в строк призначеного ОСОБА_1 за даним вироком покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув`язнення ОСОБА_1 у межах даного кримінального провадження, тобто з моменту затримання - з 12.01. 2018 року по 17 .07.2020 року по день закінчення дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою включно , з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавленні волі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди слід задовольнити повністю так як він знайшов своє підтвердження доказами у судовому засіданні .

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди слід задовольнити повністю так як він знайшов своє підтвердження доказами у судовому засіданні .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.321-324 КПК України(1960) ,-,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі .

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.162 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі .

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів визначити покарання ОСОБА_1 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 5 років позбавлення волі.

В силу ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим , за даним вироком та за попереднім вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02.09.2008 року остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 5 ( п`яти ) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 12.01.2018 року. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26.11.2016 року ) в строк призначеного ОСОБА_1 за даним вироком покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув`язнення ОСОБА_1 у межах даного кримінального провадження, тобто з моменту затримання - з 12.01. 2018 року по 17 .07.2020 року по день закінчення дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою включно , з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавленні волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду завдану злочином 10 175 гривень 02 копійки та моральну шкоду у розмірі 100 000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду завдану злочином 7 300 гривень та моральну шкоду у розмірі 20 000 гривень ,та за судові витрати 5000 гривень.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Донецького Апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Головуючий суддя Л.І.Хомченко